Україна стала першою країною у світі, якій під час повномасштабної війни вдалося швидко створити ефективну систему протидії масованим атакам дронів завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Зокрема, важливу роль у цьому відіграли дрони-перехоплювачі та стрімке зростання кількості оборонних компаній.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.
Експерт наголосив, що за роки повномасштабного вторгнення кількість приватних оборонних компаній в Україні зросла з 20 до понад 1500. Це дозволило у найкоротші терміни створити дієву систему протидії масованим атакам, де ставка робиться не на дорогі ракети, а на доступні та ефективні засоби.
"Ми перша країна світу, яка в умовах війни, не отримавши достатнього західного озброєння, почала шукати рішення і скоротила час від загрози до появи протидії. Важливою складовою є не дороговартісні високотехнологічні ракети протидії, а дешеві засоби, які можна масштабувати в короткий термін у великій кількості. Окрім самих засобів, треба казати і про досвід наших військових, який можна передавати західним партнерам", — підкреслив Храпчинський.
Експерт зазначив, що сучасна війна дедалі більше базується на масовому застосуванні безпілотників і засобів повітряного нападу. Росія, як і Іран, робить ставку передусім на кількість таких засобів, здійснюючи масовані атаки. У таких умовах, за словами Храпчинський, важливо мати не лише дорогі високотехнологічні ракети, а й дешеві та масштабовані рішення, які можна швидко виробляти у великих обсягах.
"Тобто ми бачимо, як робить масовані атаки Російської Федерації, ми бачимо те, що робить Іран. Тому тут більше ставка не на якість, а на кількість. Тому важливою складовою є не дороговартісні високотехнологічні ракети протидії, а дешеві засоби, які можна масштабувати там у короткий термін у великій кількості", — пояснив експерт.
Крім самих технологій, значну цінність має і бойовий досвід українських військових. Ці знання можуть бути корисними для західних партнерів, адже дозволяють удосконалювати системи протиповітряної оборони. Водночас Україна зацікавлена у співпраці з партнерами, оскільки їй бракує деяких технологічних компонентів, зокрема сучасних радіолокаційних систем і сенсорів для ефективного виявлення безпілотників на малих висотах.
Створення повноцінного низьковисотного радіолокаційного поля, за словами експерта, могло б значно підвищити ефективність знищення ворожих дронів.
За словами офіцера, обмін технологіями з країнами Близького Сходу може принести Україні не лише фінансові реінвестиції у наукові розробки (R&D), а й доступ до складних систем, здатних перехоплювати балістичні ракети поза атмосферою. Це критично важливо для мінімізації наслідків від падіння уламків у житлових кварталах.
"Ми потребуємо посилення систем протиповітряної оборони в класі протидії саме балістичним ракетам... Тут можна казати і про можливість отримання більш цікавих систем, це системи на кшталт Arrow, THAAD. Більшість балістичних ракет ми збиваємо на малих висотах — від 2 до 10 км, внаслідок чого все одно пролітають уламки, які можуть нести теж колосальні наслідки. У разі використання систем таких як Arrow, THAAD ми зможемо суттєво доповнити нашу систему ППО і стати вищим ешелоном", — пояснив директор з розвитку оборонного підприємства.
Крім того, співпраця з міжнародними партнерами може передбачати інвестиції у виробництво в Україні. Деякі країни Близького Сходу мають достатні фінансові ресурси, щоб вкладати кошти у розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема у створення виробничих ліній для виготовлення компонентів. Це дозволило б збільшити виробничі потужності та забезпечити партнерів доступом до необхідних технологій.
Водночас Храпчинський попередив, що вихід України на нові ринки оборонної продукції може викликати протидію з боку Росії. За його словами, Москва тривалий час займала важливі позиції на ринку озброєння на Близькому Сході, зокрема постачала системи протиповітряної оборони. Тому Росія може намагатися перешкоджати зміцненню українських позицій, у тому числі шляхом посилення атак на українські виробничі потужності.
Поки Росія та Іран здатні виробляти близько 100 балістичних ракет на місяць кожна, західні потужності з виробництва протиракет для систем Patriot та THAAD залишаються обмеженими.
"Є колосальна проблема щодо ракет-інтерцепторів. ПАК третій виробляється в середньому 650 на рік. Якщо ми кажемо про ракети для систем THAAD, то тут взагалі малі цифри — від 49 до 69 ракет на рік вироблялись. У середньому Іран і Росія можуть за місяць виробляти по 100 балістичних ракет. Водночас коли Штати виробляють лише там умовно 100 ракет для THAAD і 650 ракет для систем Patriot на рік. Тобто колосальна різниця, причому для перехоплення однієї балістичної ракети потрібно як мінімум дві ракети ППО", — наголосив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що за останні п'ять років Україна очолила світовий рейтинг отримувачів основних видів озброєнь. Частка країни в глобальному імпорті зросла з 0,1% у попередній період до майже 10%. Попри лідерство за підсумками п'яти років, у 2025 році обсяги військових поставок суттєво скоротилися порівняно з попередніми двома роками, що пов'язують зі зміною політики допомоги від Штатів.
Військова операція США проти Ірану суттєво ускладнює становище Росії у війні проти України, послаблюючи її ключового союзника.
За весь час повномасштабного вторгнення Україна отримала менше ракет до систем Patriot, ніж країни Близького Сходу використали лише за кілька днів поточного загострення.
