Українська сторона виступила з ініціативою щодо відновлення права на короткі телефонні розмови для військовополонених обох держав. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець запропонував російській колезі Яні Лантратовій надати полоненим можливість спілкуватися з родичами телефоном щонайменше протягом трьох хвилин.
Про це Лубінець повідомив під час зустрічі з представниками медіа, передає "Суспільне".
Посадовець уточнив, що озвучив цю пропозицію в ході переговорів із нещодавно призначеною на посаду уповноваженої з прав людини РФ Лантратовою, яка стала наступницею Тетяни Москалькової.
Український омбудсмен наголосив, що впровадження такого кроку для українських військовослужбовців у Росії дзеркально гарантуватиме аналогічні умови для затриманих окупантів на території України.
Раніше полонені бійці російських Збройних сил мали доступ до телефонних дзвінків з українських місць утримання. Проте у квітні 2024 року на офіційному сайті Кабінету міністрів була підтримана електронна петиція з вимогою припинити надання цієї послуги загарбникам через те, що Російська Федерація повністю ізолює утримуваних українців від зв'язку з домівкою.
У вересні 2024 року українська влада офіційно затвердила цю заборону, обмеживши комунікацію затриманих росіян виключно паперовими листами.
Коментуючи це рішення, Лубінець підкреслював, що такі дії жодним чином не суперечать вимогам Женевської конвенції, а безпосередньою причиною санкцій стало різке збільшення кількості задокументованих фактів розстрілів та нелюдського поводження з боку окупантів щодо українських військових у полоні.
Під час обміну військовополоненими відбулася зустріч українського та російського омбудсменів, за підсумками якої сторони обмінялися списками військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин. Метою цього є верифікація їхнього перебування у полоні.
Обміни полоненими між Україною та Росією
Нагадаємо, у травні Україна та Росія за посередництва США домовилися про триденне перемир’я — 9, 10 й 11 травня. Окрім припинення бойових дій, воно також передбачало обмін 1000 полонених із кожної країни.
15 травня Україна повернула з російського полону 205 захисників. Це військові Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.
Практично усі звільнені під час обміну полоненими 15 травня українські військовослужбовці пробули в полоні чотири роки. Повернулися, зокрема, 20 бійців 1 корпусу НГУ "Азов", з них 19 — оборонці Маріуполя.
Також до України з російського полону повернулися четверо цивільних мешканців Сумської області віком від 61 до 85 років, яких росіяни примусово вивезли з власних домівок минулого року.
16 травня президент України Володимир Зеленський заявляв, що Київ продовжує роботу для організації наступних етапів звільнення українців із російського полону.
5 червня Україна провела черговий, 75-й обмін полоненими, у результаті якого з російської неволі визволили 185 військовослужбовців та одного цивільного громадянина.
Додому повернулися представники Збройних Сил України, зокрема військовослужбовці Сухопутних військ, Військово-Морських Сил, Десантно-штурмових та аеромобільних військ, Територіальної оборони, Сил спеціальних операцій, Військової служби правопорядку, а також мотопіхотних і механізованих підрозділів.
Окрім цього, з неволі визволили бійців Національної гвардії України, зокрема представників полку "Азов", та службовців Державної прикордонної служби. Статус усіх звільнених військових був офіційно підтверджений через Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Більша частина визволених захисників потрапила до рук ворога у 2022 році, зокрема під час оборони Маріуполя. Серед повернутих — учасник унікальної вертолітної операції з повітряної доставки допомоги на завод "Азовсталь".
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 10 червня повідомляв, що кількість українських військовополонених, які досі перебувають у російському полоні, є меншою за число вже повернутих додому захисників.
26 червня Україна повернула з російського полону 160 військовослужбовців, які перебували в неволі з 2022 року.
Серед звільнених захисників — бійці Збройних Сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, а також Державної спеціальної служби транспорту.
Крім того, з російського полону повернули й сімох цивільних.
