Кабінет міністрів України готує чергову пенсійну реформу, яка покликана зробити життя літніх українців більш заможним. Передбачається, що крім нинішнього солідарного рівня пенсійного забезпечення будуть як мінімум ще два — базовий та накопичувальний.
"Апостроф" розбирався, що пропонує уряд і які є ризики впровадження змін у чинну пенсійну систему.
Уряд України готує пенсійну реформу, в рамках якої планує відмовитися від обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Про це в інтерв’ю Forbes розповів міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.
За його словами, пропонована модель пенсійної системи складатиметься з трьох елементів.
"Перший – базова виплата після досягнення певного віку. Її мета – запобігти бідності серед людей старшого віку, які з різних причин отримували низьку заробітну плату. Сьогодні такі пенсії не покривають навіть базових потреб, і нова система має це змінити", – сказав міністр.
Другий елемент – це страхова складова, яка має стати більш справедливою, адже вона залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за цей час внесків:
"Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати".
Третій елемент пенсійної реформи — трансформація спеціальних пенсій у професійні пенсійні схеми. Йдеться зокрема про величезні пенсії прокурорів, суддів та деяких інших категорій громадян.
"Ці витрати не повинні покриватися за рахунок солідарної системи чи державного бюджету, з якого фінансуються інші потреби, - підкреслив Денис Улютін. – Така система повинна бути чітко відокремлена від загальної пенсійної системи".
Але, як було зазначено на самому початку, найголовнішим у майбутній пенсійній реформі — з претензією на маленьку сенсацію — є відмова від обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
"Замість повністю обовʼязкової системи хочемо запровадити добровільну з автозаписом. Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. В такому разі вона має чітко розуміти, що отримуватиме виплати лише із солідарної системи", – пояснив Денис Улютін.
За його словами, схожа модель існує у Польщі.
"Загалом досвід європейських колег показує, що обовʼязкова накопичувальна система не є ефективною", – резюмував міністр.
Необов’язкові накопичення
Світовий банк визначає п'ять рівнів пенсійного забезпечення.
“Є базовий рівень, який не залежить від того, чи працювала людина. В наших грошах – це умовно 2000 грн. Перший рівень - солідарний, це те, що ми платимо ЄСВ. Другий – теж обов'язковий – держава змушує громадян накопичувати на пенсію. Третій рівень – добровільний – те, що у нас через НПФ (недержавні пенсійні фонди - "Апостроф") – громадянин може платити сам за себе, хоча найчастіше це робить роботодавець. І четвертий за номером, а по черзі п’ятий – це так званий нефінансовий рівень, коли мова йде про інфраструктуру, пільги – наприклад, безкоштовний проїзд, або будинки для літніх людей", – розповів у коментарі виданню експерт з пенсійних питань Тарас Козак.
В Україні дискусія навколо накопичувального рівня точиться вже не одне десятиліття. За цей час був повноцінно сформований перший рівень — солідарний, а також третій — добровільний накопичувальний (ним користується менше ніж 900 тис. людей).
До цього моменту здавалося, що альтернативи запровадженню другого — обов'язкового накопичувального — рівня пенсійної системи немає. Але зараз, схоже, уряд вирішив, якщо не відмовитись від нього повністю, то запровадити його у форматі "лайт". Як каже Тарас Козак, замість трирівневої пенсійної системи пропонується "2,5-рівнева".
Викликає також здивування теза міністра соцполітики Дениса Улютіна про те, що досвід європейських країн довів неефективність обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
"Є випадки, коли вона не спрацювала, і з цим можна погодитись, – каже Тарас Козак. – Були випадки, коли від неї відмовились, наприклад, Польща, але й там, не те, що відмовились, – скоріше, скоригували. Але те, що накопичувальна система є неефективною, – я думаю, що більшість західних країн з цим не погодяться".
За польською моделлю
Схоже, нинішній уряд дійсно хоче використати польський досвід пенсійного забезпечення.
"Польща пройшла обов'язковий період (з накопичувальними пенсіями), а потім сказала - далі добровільно, – розповідає у коментарі виданню колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. – Їхньою проблемою було те, що система обліку виявилась недостатньо підготовленою для того, щоб вчасно розносити по індивідуальних рахунках всю необхідну інформацію - ми ж розуміємо, що це аналітичний облік, тому що всі активи або у цінних паперах, або на банківських рахунках, які належать ZUS (Zakład Ubezpieczeń Społecznych – Управління соціального страхування – "Апостроф"), або у недержавних пенсійних фондах. В результаті люди досить довго не бачили своїх накопичень. Відповідно, це мало досить серйозний суспільний резонанс".
На думку експерта, якщо накопичувальний рівень не буде обов'язковим, він просто не спрацює.
Хоча є й інші ризики:
"Якщо це буде введено централізовано – з єдиним накопичувальним фондом, де держава зможе приймати рішення, може бути конфлікт інтересів, тому що у держави є бюджетні завдання, і в критичні моменти вона буде запускати туди руку".
Але в будь-якому випадку не можна вводити накопичувальний рівень до завершення війни, впевнений Віктор Колбун.
"Проте, виходячи з умов, які будуть зафіксовані на момент закінчення війни, правомірно буде поставити питання, щоб якусь частину податків – скажімо 2% – людина перераховувала у накопичувальний фонд, і так саме роботодавець, – розмірковує експерт. – Тоді можна буде всерйоз говорити про якісне запровадження накопичувальної пенсійної системи. І на фазі розвитку країни вона буде здатна приносити велику користь, тому що ці накопичення можна буде інвестувати в інфраструктуру, бізнес, виробництво".
Базову виплату – усім
Денис Улютін, говорячи про проєкт пенсійної реформи, сказав про базову соціальну виплату, яка, нагадаємо, згідно з класифікацією Світового банку, є нульовим рівнем пенсійної системи.
Втім, до цього є питання.
"Зараз у нас несправедлива система – у нас є мінімальна пенсія, і люди, які заслужили цю пенсію, її гарантовано отримують. Але тим, хто, згідно з розрахунками ЄСВ отримують менш, ніж мінімальну, дотягують до мінімальної – їм доплачують за рахунок Пенсійного фонду", – каже Тарас Козак.
Він вважає, що людина, яка сплачувала єдиний соціальний внесок (ЄСВ), чи за яку це робив роботодавець, також має право на базову виплату.
Віктор Колбун погоджується з тим, що базову пенсійну складову мають отримувати всі — чи майже всі українські пенсіонери.
"Базова соціальна виплата має стосуватися 90-95% пенсіонерів (тобто за виключенням найбагатших), і при цьому вона має бути однакова – це фундамент, на який ставиться диференційована страхова пенсія, в залежності від того, хто що зміг заробити, – каже експерт. – Зараз у нас порядка 50-60% пенсіонерів отримують пенсії від середнього рівня і нижче. Якщо ми для них введемо базову пенсію, ми вб'ємо диференціацію".
Але поки що з цим питанням повної ясності немає, як, втім, і з рештою, оскільки законопроєкт про пенсійну реформу ще доробляється урядом. Тож українці наразі залишаються як без базової пенсійної виплати, так і без накопичувальної пенсії.
При цьому в будь-якому випадку ключовим залишається питання щодо джерел фінансування, яких завжди недостатньо.
