Під час презентації результатів соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність» директор Інституту Фронтира Євген Глібовицький заявив, що причиною майдану, який відбувся в липні минулого року, були не НАБУ та САП, а потреба людей показати владі межі. Тоді як про захист антикорупційних органів на мітингах говорило лише 20 % людей.
Він також зауважив, що антикорупційні органи зараз діють у політичній площі, а не у процесуальній.
Загалом, за словами соціологів, люди вийшли на акцію протесту переважно через заклик в соціальних мережах від відомих блогерів, які говорили про захист демократії. Йдеться про Найєма, Лачена, Притулу, Стерненко та інших.
"Захистити антикор це було 20%. Наступна мотивація - ми тут, щоб захистити демократію, тому що громадянське суспільство має виходити на протести, показувати підтримку за все хороше, підтримувати ЄС, виступати проти свавілля влади. Тобто така загальна мотивація", - зазначив під час свого виступу Тимофій Брік, очільник Київської школи економіки.
Своєю чергою Директор Інституту Фронтира Євген Глібовицький заявив, що питання на мітингах стояло не в НАБУ та САП, це був привід.
"Сказати, що українське суспільство оцінило внесок НАБУ в боротьбу з корупцією і таким чином його підтримало - було б надмірністю", - переконаний він.
Глібовицький також зазначив, що зараз НАБУ діє більш в політичній площі, тож проблема є значно глибшою та фундаментальною.
"НАБУ діє в абсолютно політичній, а не в правовій логіці. Розумієте? Якщо записи йдуть до медіа, а не в суд, це означає, що інституція діє політично. Яким чином досягнуто сталої безпеки? Якщо антикорупція не дає відповіді на це питання, значить тоді нам треба нову антикорупцію. Якщо вона дає відповідь на це запитання, то тоді треба дивитись, яким чином ми можемо інтегрувати це в політиці", - сказав Директор Інституту Фронтира.
Позицію соціологів прокоментував екcпрокурор САП Станіслав Броневицький. За його словами, озвучені під час дискусії висновки, свідчать про те, що багато людей хочуть аби антикорупційні інституції працювали, проте існуючі практики роботи антикорупційних структур створюють пряму загрозу для суспільства.
"Це вже не просто ризик - це пряма загроза. Її потрібно відвернути, допоки не пізно. Але це "пізно" може настати дуже швидко. Бо на певному етапі свого історичного становлення НАБУ частково стало політичним гравцем. І коли такі речі озвучуються публічно - для того, щоб розпочати дискусію, підняти її рівень, - у відповідь ми бачимо повну закритість, створення ілюзії, що проблем не існує, і звичне тицяння пальцем в інші правоохоронні органи", - написав Станіслав Броневицький, зазначивши, що в НАБУ та САП існують зловживання та недоброчесність.
Він також звернув увагу на численні процесуальні порушення з боку цих структур.
"Видно "зливи" обшуків і підозр. Видно покривання "своїх" і виведення їх з-під удару. Видно абсолютні провали конкурсних процедур. Видно зловживання керівників САП та НАБУ. Видно кримінальне минуле директора Бюро. Це бачать всі. Крім тих, хто зачинився у власному "теремку"", - йдеться у дописі Броневицького.
На його думку, це відбувається саме через те, що керівники НАБУ та САП втягують ввірені їм структури у політичне поле та не хочуть чути аргументовану позицію інших.
Нагадаємо, на тлі скандалу з фіктивним усиновленням дитини, в якому звинувачують директора НАБУ Семена Кривоноса, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що збереження щорічного формату аудиту Національного антикорупційного бюро України наразі є обґрунтованим. Водночас антикорупційні активісти назвали спробу провести аудит інституції - тиском.
