Поєднання санкцій, виходу американських нафтосервісних компаній та влучних ударів українських сил по ключових портах Росії заблокувало агресору можливість повноцінно скористатися ринковою кон’юнктурою. Замість очікуваних надприбутків Росія фіксує двократне падіння нафтогазових доходів порівняно з минулим роком та критичне скорочення кількості танкерів, що виходять із її гаваней.

Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів кандидат економічних наук, асоційований експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Іван Ус.

Експерт зазначив, що Росія вже у перші два місяці 2026 року зіткнулася з колосальним дефіцитом бюджету.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Якщо беремо перші два місяці цього року, то в Росії склався шалений дефіцит бюджету. Вони планували, що він буде 3,8 трильйона рублів наприкінці цього року, а вони отримали 3,4 трильйона по підсумках лютого. Тобто два місяці пройшло і вони отримали майже той дефіцит, який думали отримати за підсумками 12 місяців. Вже з'явилася інформація, що Росія в березні проведе секвестр бюджету, тобто буде урізати заплановані видатки. Відбуваються події на Близькому Сході з 28 лютого. І Росія розуміє, що зараз у них, як то кажуть, золотий дощ може піти на них і відмовляється від секвестру", — пояснив економіст.

За словами Івана Уса, попри теоретичне зростання доходів на 150 млн доларів на добу через дорожчу нафту, реальні надходження до російської казни за березень продемонстрували зворотну динаміку.

Він повідомив, що за даними Bloomberg у березні надходження від нафтогазового сектору були майже вдвічі меншими, ніж за аналогічний період минулого року. Частково це пояснюється тим, що платежі здійснювалися за нижчими цінами попередніх місяців, однак очікується, що у квітні ситуація може дещо змінитися через подорожчання нафти у березні.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

"Майже на 50% просіло отримання грошей, це якраз демонстрація того, що дійсно були погані результати, щоб заробити багато грошей на нафті, треба цю нафту завантажити в танкери і відправити його до інших країн. А у Росії це проблеми", — зауважив фахівець.

Крім того, російська нафтова галузь втратила доступ до сучасних технологій видобутку після виходу західних компаній, що знижує ефективність виробництва. Навіть за високих цін це обмежує можливість отримувати максимальні прибутки.

Щодо самих цін, то вони дійсно різко зросли — понад 120 доларів за барель, що значно перевищує попередні показники і навіть ціни еталонної марки Brent. Однак експерт наголошує: висока ціна сама по собі не гарантує доходів, якщо країна не може повноцінно експортувати нафту.

"До 22-го року організацією видобутку нафти займались чотири нафтосервісні компанії і всі ці чотири компанії з США. Вони всі вийшли. Росія пам'ятає, як видобувати нафту, але без основних новітніх технологій ефективність його видобутку буде не така висока. Ціни на нафту можуть навіть бути 150 $ за барель, але Росія від того нічого не має. Тому що, якщо ви не можете зорганізувати весь процес видобутку нафти, транспортування до портів, завантаження на танкери і відправку цих танкерів, то ви нічого з цього не можете", — підкреслив він.

Ус зазначив, що все залежатиме від операції США на Близькому Сході. Повернення Ірану на ринок може обвалити ціни, що стане додатковим ударом по російській "економіці війни".

"Якщо все ж таки США зможе змістити чинний режим в Ірані, замістити його на більш лояльне собі, це означає, що друга в світі країна за покладами природного газу і третя за покладами нафти повертається в гру, це буде означати не лише повернення ціни нафти до попереднього рівня, ну, давайте 60 $ за барель, а можливо навіть ще менше 50, а можливо 40 $ за барель. Але якщо навпаки історія затягується, на жаль, ціни можуть і дійсно підскочити на Brent до 150", — підсумував аналітик.

"Апостроф" повідомляв, що масовані атаки на російську нафтову інфраструктуру та термінали призвели до глибокої системної кризи в енергетичному секторі РФ. Зупинка експорту через ключові порти спровокувала ефект доміно: нафтопереробні заводи змушені припиняти роботу не лише через прямі влучання, а й через неможливість підтримувати технологічний цикл у заблокованій транспортній системі.

Тарифна політика адміністрації Дональда Трампа, що задумувалася як інструмент зміцнення американського лідерства, призвела до дестабілізації світової торгової системи та зростання фінансового навантаження на пересічних громадян США. Замість очікуваного припливу капіталу з-за кордону країна зіткнулася з рекордною інфляцією, а міжнародні партнери та конкуренти переорієнтували свої ринки, мінімізуючи вплив американських обмежень.

Послаблення санкцій США проти російської нафти та воєнна ескалація на Близькому Сході створюють небезпечне вікно можливостей для Кремля. Поки світові ціни на енергоносії зростають, Росія отримує надприбутки, які дозволяють їй покривати дефіцит бюджету та продовжувати фінансування агресії проти України.