Європейські санкційні пакети проти Росії залишаються важливими, але не варто очікувати від 20-го "ювілейного" пакету радикальних змін у ході війни через брак синхронізації з американською політикою та глибокий страх європейських політиків перед ескалацією.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Петро Олещук.
За його словами, 20-й пакет санкцій проти РФ, який готується до кінця лютого, навряд чи радикально змінить хід війни. Попередні пакети не мали надзвичайного ефекту, оскільки не були синхронізовані між Європейським Союзом та США.
"Зараз є одна проблема. Це те, що вони є ініціативою Європейського Союзу, але не підтримуються повною мірою Сполученими Штатами. У Сполучених Штатів свій власний шлях, своя власна політика, свої власні кроки, які з європейськими особливо не синхронні. Тому, мабуть, ці санкції потрібні, але не треба чекати від них якогось надзвичайного ефекту", — пояснив Олещук.
Експерт підкреслив, що ефективність санкцій обмежується небажанням Європи повністю блокувати російську нафту та ризиком ескалації з боку Кремля.
Олещук також наголосив, що Європа досі боїться провокувати Путіна, навіть коли російські судна під "дешевими прапорами" нищать підводні кабелі в Балтиці або дрони порушують повітряний простір країн НАТО.
"Цей страх, що от не дай Боже, спровокувати Путіна. Він, очевидно, зашитий уже достатньо глибоко в підсвідомість європейських політиків. Росіяни вирахували усі гіпотетичні для себе наслідки. Якби, наприклад, росіяни зустрічали вчасно якийсь відповідний адекватний опір своїй політиці, я більш ніж впевнений на 110%, що вони б поводилися трохи по-іншому", — наголосив політолог.
Він підкреслив, що наступні проміжні вибори до Конгресу США можуть змінити розставлення сил, що вплине на зовнішню політику країни, зокрема на підтримку України. Навіть якщо демократи збережуть більшість, це призведе лише до внутрішнього паралічу влади, а не до автоматичного відновлення активної зовнішньої політики.
"Сценарій, що вони вибори програють, ймовірний. Але це не буде означати автоматично зміни американської зовнішньої політики, тому що зовнішня політика — це прерогатива президента. Це просто буде означати, що президент увійде в стан довготривалого протистояння із Конгресом. США заглибляться у внутрішню політику і взагалі якісь залишки зовнішньої політики відмовляться реалізовувати", — зазначив він.
На його думку, Європа має враховувати, що США не завжди виступатимуть гарантами безпеки, і континент повинен посилити власну суб’єктність.
"Європейцям нарешті потрібно подумати про власну суб'єктність. Європейці особливо з цього приводу не рухаються, нічого не вигадують і не роблять", — зазначив Олещук.
"Апостроф" розповів, що країни-члени ЄС планують ухвалити 20-й пакет санкцій проти Росії на четверту річницю російського вторгнення в Україну.
Останній пакет санкцій ЄС було ухвалено 23 жовтня. Ключові заходи включали повну заборону імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ) з початку 2027 року та санкції проти компаній третіх країн, включаючи китайські нафтопереробні заводи та трейдери, які купують російську сиру нафту.
18 грудня ЄС також запровадив санкції проти 41 судна, що належить до так званого тіньового флоту Росії.
Росія стикається з дедалі більшими труднощами у продажу нафти й газу через санкції та втрату європейського ринку, що змушує її погоджуватися на невигідні умови та продавати енергоресурси зі значними знижками країнам Азії. Водночас економічні проблеми не призведуть до внутрішнього зламу чи зменшення підтримки війни серед населення РФ, адже хаос в економіці має контрольований характер.
