Росія стикається з дедалі більшими труднощами у продажу нафти й газу через санкції та втрату європейського ринку, що змушує її погоджуватися на невигідні умови та продавати енергоресурси зі значними знижками країнам Азії. Водночас економічні проблеми не призведуть до внутрішнього зламу чи зменшення підтримки війни серед населення РФ, адже хаос в економіці має контрольований характер.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив економіст, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
За його словами, останні пакети санкцій ефективно блокують тіньові схеми експорту нафти та газу і спрямовані не лише проти Росії, а й проти держав та механізмів, які допомагають обходити обмеження.
"Реалізація цього активу ускладнюється постійно, але оскільки взагалі енергоносії — це такий ресурс, який дуже цінний і його важко взагалі уникнути, він потрібен країнам, то зрозуміло, що Росія постійно намагається знайти можливість реалізувати його в іншу країну", — пояснив експерт.
Жаліло зазначив, що після майже повного виходу з європейського ринку Росія опинилася в ситуації "ринку покупця", де саме імпортери диктують умови й ціни.
"Росія ввійшла в інший сегмент цього ринку, який фактично є ринком покупця. Тобто ті країни, які погоджуються купувати російські ресурси, вони мають можливість торгуватися щодо ціни. Фактично Росії нема куди більше збувати ці свої ресурси. [...] Цим, в принципі, активно займається Китай. Ну і думаю, що в Індії теж подібні наміри є і реалізуються", — зазначив Жаліло.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Економіст наголосив, що перенаправлення експортних потоків є болісним для російської економіки, адже альтернативних ринків недостатньо, а скорочення видобутку або консервація свердловин також завдають шкоди галузі. У результаті країни-партнери, насамперед Китай і потенційно Індія, не лише отримують дешеві ресурси, а й поступово формують економічну залежність Росії, нав’язуючи їй асиметричні та вигідні для себе умови співпраці.
Він наголосив, що хоча Кремль намагається балансувати бюджет за рахунок використання залишків Фонду національного добробуту, його поповнення фактично припинилося. При цьому торгівля в національних валютах (юанях та рупіях) створює нову проблему: накопичені кошти можна витратити лише на товари тих самих країн-покупців.
"А якщо ці доходи Росія і отримує в цій валюті, куди далі їх витрачати? Витрачати їх на купівлю певних товарів у тих самих країн, яким вона щойно продала нафту або газ", — пояснив Жаліло.
На його думку, погіршення економічної ситуації навряд чи призведе до зниження підтримки війни серед населення через потужну пропаганду та перекладання відповідальності на "зовнішніх ворогів".
"Не варто розраховувати, що різке погіршення ситуації в російській економіці вплине на спроможність Росії вести війну чи на готовність населення припинити її підтримувати", — наголосив економіст.
Він додав, що бізнес у Росії дійсно зазнає втрат, однак за роки війни значною мірою був "зачищений" від незалежних гравців і нині перебуває під жорстким контролем Кремля та впливом країн-партнерів, передусім Китаю.
Жаліло зауважив, що Китай уже перейшов до прихованої економічної експансії на російському просторі, стаючи кредитором дефіцитного російського бюджету. Зокрема, уряд РФ випускає облігації, деноміновані в юанях, фактично дозволяючи Пекіну заробляти на фінансуванні російських видатків.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Китай активізує зусилля з імпорту російського скрапленого природного газу, який потрапив під санкції США, створюючи власний "тіньовий флот" суден для його транспортування.
Через міжнародні санкції Росії довелося на кілька років відкласти плани потроїти щорічне виробництво скрапленого природного газу (СПГ). Також, компанії з Латвії продовжують обслуговувати російський тіньовий флот, попри введені Євросоюзом санкції.
Зазначається, що танкер Zircone, зареєстрований під кіпрським прапором, базується в Латвії та займається заправкою суден. Більшість його клієнтів – це судна з російського тіньового флоту.
Економічні санкції проти РФ уже демонструють ефективність: вони формують дефіцит російського бюджету на рівні 45–50 млрд доларів і змушують Кремль використовувати золото-валютні резерви та кошти Фонду національного добробуту.
