Мер Харкова Ігор Терехов відкинув звинувачення у непрофесійному управлінні містом через накопичені борги за енергоносії. Очільник міста заявив, що заборгованість за світло, воду та тепло виникла через постійні обстріли інфраструктури, руйнування економіки та вимушений виїзд сотень тисяч мешканців. За його словами, в умовах війни неможливо вимагати від прифронтового міста фінансових стандартів мирного часу.
Свій коментар він залишив в Телеграм.
Мер зазначив, що через близькість до лінії фронту – лише 30 кілометрів – місто не має змоги вчасно виконувати всі фінансові зобов’язання. Він підкреслив, що це не питання дисципліни влади, а результат скорочення податків і зупинки підприємств.
"Ми щодня під обстрілами повертаємо в роботу мережі, котельні, підстанції, транспорт, водопостачання", – наголосив Терехов.
Він додав, що сьогодні пріоритетом є виживання людей та підтримка армії, а всі фінансові розрахунки будуть закриті після стабілізації ситуації:
"Підтримка людей, виживання міста, забезпечення армії – це сьогодні пріоритети. Фінансові розрахунки - питання часу і горизонту стабілізації".
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Ігор Терехов також зауважив, що з подібними викликами стикаються й інші міста, зокрема Чернігів, Запоріжжя та Дніпро. Однак саме на прифронтовий Харків лягає найбільше навантаження, оскільки міські мережі забезпечують роботу госпіталів та ремонт військової техніки.
"Тут світло – це не просто послуга, це елемент оборони. Тепло – це не комфорт, а умова виживання", – пояснив міський голова.
Окремо мер закликав медіа та політиків не спекулювати на темі комунальних боргів. Він назвав публікації про "критичну заборгованість" спробами підірвати віру людей у спроможність міста триматися.
Терехов запевнив, що місто продовжує працювати і всі зобов’язання перед державою будуть виконані, щойно настане мир.
Ця заява стала відповіддю на матеріал видання "Економічна правда", у якому йшлося про те, що Харків роками накопичував рекордну заборгованість за енергоресурси. У статті зазначалося, що модель "комунального соціалізму" з безкоштовним транспортом та низькою платіжною дисципліною створює ризики для всієї енергосистеми країни. За даними журналістів, загальний борг міста перевищив 44 млрд грн, з яких найбільша частка припадає на газ для виробництва тепла.
"Якщо сьогодні хтось не платить – завтра рахунок приходить усій системі", – наводило видання слова співрозмовника у парламенті.
Раніше "Апостроф" також писав про те, скільки заробив за 2025 рік мер Харкова.
