Український агросектор готується до чергової надскладної посівної кампанії. Попри статус головного донора валютної виручки країни, галузь стикається з критичним браком фінансів, логістичними перепонами та мінною небезпекою.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, найбільшим викликом залишається безпека людей та доступ до ресурсів, особливо у прифронтових регіонах, де ворог цілеспрямовано атакує сільгосптехніку.
"Кожна посівна компанія — це вже п'ята посівна компанія в умовах Великої війни. Звичайно, викликів дуже багато і найбільше цей виклик — це, звичайно, збереження людей. Найбільшим викликом, який для нас залишається, — це робота аграріїв у прифронтових територіях. Харківщина, Сумщина, Херсонщина — особливо важко. Ворог відверто полює не лише по техніці, а й по людях, кожен вихід у поле несе за собою додаткову загрозу", — зазначив Марчук.
Він повідомив, понад 58% українського експорту становить саме аграрна продукція. У 2025 році вона принесла державі близько 22,5 мільярда доларів валютної виручки, що допомагає утримувати економічну стабільність. Водночас розвиток галузі гальмують внутрішні фактори: дефіцит добрив через логістичні обмеження та високі тарифи "Укрзалізниці". Крім того, критичною залишається ситуація з розмінуванням.
"Сьогодні серед викликів — питання розмінування. Вартість робіт може коштувати від 2 000 доларів. А якщо залучаються іноземні бригади, подекуди це перевищує 5–10 тис. доларів на 1 га", — повідомив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Марчук наголосив, що Україна залишається одним із провідних експортерів зернових та олійних культур у світі. Багато країн розраховують на українську продукцію як на важливе джерело продовольчої безпеки, тому повідомлення про високі обсяги українського виробництва зерна не є випадковими.
На міжнародній арені Україна входить до трійки-п'ятірки експортерів зернових та олійних культур. Водночас для адаптації до норм Європейського Союзу агросектору може знадобитися перехідний період приблизно на 10 років, аби уникнути втрат у 2,5–4 млрд доларів через можливі обмеження на використання засобів захисту рослин.
При цьому вступ до Європейського Союзу вимагатиме від українських аграріїв виконання нових правил і екологічних стандартів. Зокрема, можуть бути запроваджені додаткові обмеження на використання засобів захисту рослин.
"Але такі ж самі виклики постають і перед українським фермером, тому що в частині Європейського Союзу будуть додаткові навантаження у вигляді фінансових ресурсів через дотримання бюрократичних норм і директив, які стосуються, наприклад, обмеження використання засобів захисту рослин. Тому що, якщо ми будемо наполягати на тому, що Україна має обмежити доступ до засобів захисту рослин, то українському бізнесу в перші роки євроінтеграції це коштуватиме від 2,5 до 4 млрд доларів. І це в умовах того, що ніяких компенсацій ми на сьогоднішній день не отримуємо", — сказав він.
За словами експерта, саме тому українські аграрні організації пропонують запровадити перехідний період приблизно на 10 років після вступу до ЄС, щоб фермери могли поступово адаптуватися до нових правил.
Він також наголосив, що в деяких країнах Європи тема українського аграрного експорту використовується у внутрішній політиці, зокрема під час виборів. Іноді політики навмисно перебільшують загрозу від української продукції, щоб здобути підтримку місцевих фермерів. Саме тому важливо вести активний діалог із європейськими партнерами та пояснювати реальну ситуацію, щоб уникати подібних маніпуляцій.
"Україна не є конкурентом чи загрозливим фактором для європейських фермерів, а навпаки — партнером, який разом у кооперації може наростити експортний потенціал для інших частин світу, зокрема для Африки. І в цьому контексті нам потрібно діяти спільно", — наголосив він.
"Апостроф" повідомляв, що Україна забезпечує близько 50 % власних бюджетних потреб за рахунок експортних надходжень. Одним із ключових джерел валютної виручки залишається аграрний експорт, зокрема до країн Близького Сходу та Північної Африки.
