Росія може бути притягнута до відповідальності за завдані Україні збитки не лише на міждержавному рівні, а й через господарські та цивільні позови з боку фізичних і юридичних осіб. Для цього необхідно залучити міжнародні та європейські правові механізми та створити відповідні прецеденти в судах західних країн.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.
Він наголосив, що Росія намагається затягнути або уникнути процесу притягнення до відповідальності, тоді як Україна шукає максимально ефективні юридичні інструменти для відшкодування збитків — як для держави, так і для громадян. Перспективним напрямом, за його словами, є подання не лише міждержавних позовів за воєнні злочини, а й господарських та економічних позовів, пов’язаних із конкретною матеріальною шкодою.
Ус зазначив, що у разі надання Росії статусу держави-спонсора тероризму громадяни та компанії зможуть подавати позови проти РФ у судах США. Тоді справи розглядатимуться не як політичні, а як майнові, що значно розширить можливості для стягнення компенсацій. Подібні механізми, на його думку, потрібно розвивати й у Європі, щоб українські фізичні та юридичні особи могли вимагати відшкодування збитків через європейські суди.
"Це будуть господарські позови, вони будуть розглядатись саме тому, що, оскільки країна спонсорує тероризм з правової точки зору США, то вона повинна відшкодовувати дуже багато збитків", — пояснив експерт.
Він наголосив, що в юридичній площині Україна має дотримуватися лінії "господарських злочинів", адже це створює реальну фінансову загрозу для російського бізнесу та еліт, які прагнуть повернутися до світової економіки.
"Чим швидше вона завершить війну, тим менше треба буде платити, бо з кожним днем ця сума буде зростати, і це повинно тиснути саме на російські еліти", — резюмував Ус.
Він підкреслив, що важливо наповнювати Реєстр збитків у Гаазі, щоб юридично обґрунтувати кожну цифру майбутніх репарацій. Зростання потенційних виплат має стати стимулом для російських еліт шукати шляхи завершення війни.
"Чим більше буде таких позивів, тим більше буде для Росії аргументації розуміти, що постійно зростає оця сума. Це, безумовно, буде діяти насамперед на російські еліти, які будуть розуміти, що це їм прийдеться платити. Якщо вони не захочуть, щоб ця сума була захмарною, треба буде, скажімо так, якомога швидше завершувати цю війну", — підкреслив Ус.
Він зауважив, що такі процеси можуть тривати роками, однак вирішальним стане перше прецедентне рішення в західній юрисдикції.
"Головне, щоб хтось взяв на себе лідерство. Тобто перше рішення. Тобто ось ми це зробили — і далі всі йдуть у фарватері нас", — зазначив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що за оцінками України, загальні втрати від війни з Росією становлять 800 млрд доларів. Україна сподівається залучити ці гроші через різні фонди для повоєнного відновлення.
Європейська рада затвердила пакет довгострокової фінансової допомоги Україні на суму 90 мільярдів євро, розрахований на 2026–2027 роки. Ці кошти надаються у формі безвідсоткового кредиту для забезпечення оборонних та бюджетних видатків країни в умовах повномасштабної війни.
Разом з тим в Politico зауважили, що ЄС погодив на кредит для України на суму €90 млрд, але план щодо заморожених активів РФ провалився.
ЄС зберігає за собою можливість спрямовувати залишкові кошти від заморожених активів РФ на покриття кредитної допомоги для України. Кредит обсягом 90 мільярдів євро, погоджений 19 грудня, надається на безвідсотковій основі, а обов'язок із його повернення відтерміновано до моменту виплати репарацій з боку Російської Федерації.
Відмова Європейського Союзу використати заморожені російські активи стала тактичною перемогою Росії, адже йдеться приблизно про 300 млрд євро, які могли б суттєво посилити обороноздатність України та змінити ситуацію на фронті.
