Запровадження мережі продовольчих банків в Україні може стати стратегічним рішенням для зміцнення продовольчої безпеки в умовах війни. Використання продуктів, термін придатності яких добігає кінця, дозволить не лише забезпечити вразливі верстви населення доступною їжею, а й розв’язати проблему марнотратства ресурсів, адже близько третини виробленого продовольства у світі не доходить до споживача.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев.
За його словами, ідея продовольчих банків давно довела свою ефективність у країнах Європи. Вона передбачає збір продуктів, термін придатності яких добігає кінця, але які залишаються безпечними для споживання. Такі продукти передаються малозабезпеченим людям безкоштовно або за символічну плату.
"Збираються продукти, в яких строк використання підходить до кінця, але все ще їх можна споживати. І це все розповсюджується або повністю безкоштовно, або за дуже низьку ціну для вразливих верств населення. Світова статистика говорить, що близько третини всієї їжі у світі псується і не доходить до кінцевого споживача на етапі вирощування, на оптовому етапі і на етапі ретейлу. І це суттєва проблема, тобто цей ресурс можна використовувати", — пояснив Мартишев.
З економічної точки зору така модель є вигідною, адже держава не втручається у ринкове ціноутворення, що могло б негативно вплинути на виробників. Водночас соціально незахищені групи отримують доступ до їжі без спотворення ринку.
Експерт виокремив три основні моделі роботи продовольчих банків. Перша — централізована, коли продукти акумулюються на великому складі та розподіляються через мережу менших пунктів. Друга — децентралізована, коли пункти видачі створюються на рівні громад і працюють безпосередньо з місцевими магазинами. Третя модель — спеціальні магазини, де продукти продаються за суттєво зниженими цінами.
За словами аналітика, для українських реалій найбільш прийнятною є децентралізована модель, яка дозволяє мінімізувати логістичні витрати та швидше доставляти продукти до кінцевого отримувача.
"З оцих трьох моделей, мабуть, це мають бути невеличкі децентралізовані пункти, де або їжа видається безкоштовно, або, можливо, на деякі категорії їжі дуже маленька ціна. Це децентралізована історія, тому що буде дуже дорого логістично: продукт ввезли в оптову мережу, потім у ритейлову, і якщо його ще довго везти на склад, а потім у пункт видачі, це будуть значні витрати. Нам потрібна децентралізація і розуміння, хто є вразливими верствами населення", — підкреслив аналітик.
Мартишев також пояснив, що для розвитку цієї системи важливі економічні стимули для бізнесу. Йдеться, зокрема, про пільгові програми фінансування для аграріїв, переробних підприємств і ритейлу, які долучаються до передачі продуктів у продовольчі банки. Крім того, сучасні технології, зокрема аналіз великих даних і цифровізація процесів у торгівлі, дозволяють ефективніше відстежувати товари з обмеженим терміном придатності та швидко спрямовувати їх на перерозподіл.
Окремо експерт звернув увагу, що проблема продовольчої безпеки актуальна не лише для міст, а й для сільської місцевості. Через зростання собівартості виробництва навіть домогосподарства, які традиційно забезпечували себе продуктами самостійно, стикаються з труднощами.
У перспективі система продовольчих банків може бути інтегрована з державними та цифровими сервісами. Це дозволить точніше визначати, хто потребує допомоги, враховуючи рівень доходів та інші соціальні показники.
"Ми говоримо і про оптовиків, і про ритейл. У ритейлі, як ми знаємо, зараз усе цифровізується, з’являються великі дані та штучний інтелект. Через цифровізацію ми можемо точно визначити, хто належить до вразливих верств населення, адже може підтягуватися інформація і про доходи, і про інші параметри. І це дозволить уникнути ситуацій, коли люди з високими доходами отримують таку допомогу", — зауважив він.
Водночас оцінити економічний ефект такої системи складно, адже вона впливає як на виробників, так і на споживачів. Утім, продовольчі банки можуть сприяти зниженню інфляційного тиску, оскільки частина населення менше купуватиме продукти на ринку. Це, своєю чергою, підвищить реальну купівельну спроможність громадян і допоможе легше переживати періоди зростання цін.
"Апостроф" повідомляв, що десятки мільйонів людей можуть опинитися на межі гострого голоду, якщо війна в Ірані триватиме до червня, попереджає Всесвітня продовольча програма (ВПП).
