Військовий Назар Далецький повернувся з полону після того, як його офіційно поховали у Львівській області. Цей випадок виявив серйозну прогалину в законодавстві: постанова Кабміну №168 та порядок Міноборони не передбачають механізму повернення коштів у таких ситуаціях, хоча виплати здійснювалися за статусом "зниклий безвісти за особливих обставин".
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний.
За його словами, цей випадок став юридичним прецедентом і виявив прогалини в українському законодавстві щодо виплат родинам загиблих військових.
"Ми маємо прецедент повернення нашого військового, який був визнаний загиблим за рішенням, за свідченням ДНК-експертизи, за рішенням слідчого, і це було доведено до сім'ї. Фактично сім'я поховала рідну, як вони вважали, людину", — пояснив Подвірний.
Якщо держава ініціюватиме питання повернення коштів, це може відбуватися в судовому порядку. Водночас чіткої процедури наразі не існує. Подвірний наголосив, що немає прописаного механізму дій у випадку, коли військовий, офіційно визнаний загиблим, повертається живим. Чинні нормативні акти, зокрема постанова Кабінету Міністрів №168 і відповідні порядки Міністерства оборони, не регулюють подібні ситуації.
"Процедура виплат одноразової грошової допомоги передбачає часткову виплату впродовж кількох років цієї суми. Тобто фактично родина могла отримати чи два, чи п'ять млн — невідомо. І зараз є така прогалина, що не передбачили ці моменти, коли повертається наш військовий з полону, який визнаний загиблим", — пояснив Подвірний.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він повідомив, що Офіс омбудсмана вже взяв справу під контроль і скерував запити до Міністерства охорони здоров’я щодо процедури ДНК-експертизи та до Міністерства оборони — щодо механізмів виплат. Після аналізу юридичних аспектів планується напрацювати пропозиції для врегулювання таких випадків у майбутньому.
За його словами, у 2023 році ДНК-тести проводилися в умовах значного навантаження на лабораторії. Помилка у 0,1% стала фатальною для родини, і тепер Офіс омбудсмана з’ясовує, на якому етапі стався збій — у лабораторії чи під час слідчих дій.
"ДНК-експертиза проводиться автономно, у машинному зчитуванні, які можуть так само вводити помилку. Можливо, було застаріле обладнання. І це якраз процес, який ми хочемо дослідити, на якому етапі виникла помилка. Це кримінальні процеси, кримінальне провадження, кримінальна справа, все задокументовано, тому все можна чітко дослідити", — підкреслив представник уповноваженого.
Він зазначив, що невдовзі може постати питання ексгумації похованого тіла для повторної ДНК-експертизи з метою встановлення особи, яка насправді була похована. Ці дії належать до компетенції слідчих органів. Повернення Назара Далецького тягне за собою необхідність ідентифікації людини, похованої під його іменем, що потребує складної процедури ексгумації та повторних експертиз.
Він додав, що подібні історії можуть давати надію родинам зниклих безвісти військових. Водночас механізми визнання особи загиблою через суд і призначення допомоги вже існують. Однак процедура дій у випадку повернення "визнаного загиблим" військового наразі законодавчо не врегульована.
"В нас питання справедливості дуже відносне [...] Рішення має прийняти Міністерство оборони чи Кабінет Міністрів України і створити одні правила, за якими це проходить робота", — зазначив Подвірний.
"Апостроф" повідомляв, що 5 лютого 157 полонених українців повернулися додому.
Більша частина зі звільнених 5 лютого з російського полону українців потрапила до нього під час оборони Маріуполя в 2022 році. Наймолодшому звільненому з полону 23 роки, найстаршому – 63.
Звільнені з російського полону 157 українців мають складний психологічний стан. У деяких зафіксована критично мала вага тіла.
Серед звільнених з російського полону 5 лютого є кримський татарин Ескендер Кудусов. Морський піхотинець потрапив у полон у 2022 році в районі Маріуполя. "Суд ДНР" незаконно засудив його до 29 років і 6 місяців колонії суворого режиму.
