RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Бізнес

"Чорне" та "біле": чому бізнес протестує проти касових апаратів

Верховна Рада провалила відстрочку введення РРО

Верховна Рада провалила відстрочку введення РРО Протест ФОПів біля Верховної Ради Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Верховна Рада відмовилася відстрочити введення обов'язкового використання касових апаратів приватними підприємцями, що викликало гнів представників бізнесу. "Апостроф" розбирався, хто в даній ситуації має рацію, чому окремі представники бізнесу так завзято чинять опір фіскалізації розрахунків, та яким з усім цим пов'язані великі компанії, які орудують мільйонами.

В Україні не вщухають пристрасті з приводу використання касових апаратів або, точніше, реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фізичними особами-підприємцями (ФОП).

Нагадаємо, з 1 січня 2021 року використання РРО має стати обов'язковим для певних видів бізнесу (інтернет-магазини, кур'єрські служби, продавці складної побутової техніки, продавці ювелірних виробів, установи громадського харчування, туристичні агентства, готелі), в яких зайняті ФОПи 2-4 груп, а з 1 квітня 2021 року ця вимога пошириться на всіх ФОПів, які працюють в сфері послуг.

Однак у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонувалося відстрочити введення норми про обов'язкове використання РРО на один рік.

Під стінами парламенту неодноразово збиралися підприємці, щоб висловити свою думку з цього питання. При цьому, є, як прихильники, так і противники введення тотальної фіскалізації розрахунків. Останні розглядають цю вимогу як черговий "зашморг" для бізнесу, тоді як перші заявляють, що якнайшвидше введення касових апаратів для всіх підприємців сприятиме виведенню бізнесу з "тіні".

Втім, противників введення РРО, схоже, все ж більше. Своєї кульмінації їх протести досягли 17 листопада, коли в Раді розглядався законопроект (№4313-д) про відстрочення введення реєстраторів розрахункових операцій.

Цей документ підтримали лише 17 народних депутатів (при необхідному мінімумі в 226 голосів), що неабияк розлютило присутніх під стінами парламенту. Вони не тільки перекрили рух по столичній вулиці Грушевського, на якій знаходиться Верховна Рада, а й спробували увірватися в будівлю парламенту.

Як у Європі

Дуже складно в цій ситуації прийняти той чи інший бік, втім можна спробувати розібратися в нюансах. Так, член Українського товариства фінансових аналітиків Тарас Коваль здивувався, що ініціатива фіскалізації розрахунків викликала таку бурхливу негативну реакцію у ФОПів.

"Для підприємця яка різниця, є реєстратор, чи ні? Чого боїться підприємець? - зазначив він у розмові з "Апострофом". - Припустимо, реєстратор є, і він рахує, скільки підприємець отримав доходів. У чому тут проблема? Бізнес заснований на тому, щоб отримувати дохід, просто про ці доходи буде знати не тільки підприємець, але й держава, оскільки наслідком будь-якого доходу є оподаткування".

POS-термінал Фото: pixabay.com

Консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська вважає, що, рано чи пізно, РРО для всіх категорій бізнесу будуть введені, і жодні протести не зможуть цьому завадити, якщо концептуально таке рішення вже ухвалено владою.

За її словами, в певному сенсі, така загальна фіскалізація є платою за прагнення "жити, як в Європі". "Тут є зворотний бік, який полягає в більш низькій рентабельності бізнесу. Тому потрібно бути готовими до того, що витрати на утримання бізнесу будуть збільшуватися", - розповіла фахівець.

Витрати будуть

При цьому для деяких підприємців ці витрати можуть виявитися непідйомними.

"Наприклад, є дрібний підприємець, який відкрив піцерію або кафе, і у нього особливо немає виручки, а тому йому немає сенсу заводити десять бухгалтерів, ставити сто касових апаратів і оформляти купу народу на роботу, тому що тоді йому простіше буде закритися", - каже Олександра Томашевська.

Крім того, за її словами, в самому законі про вимогу використати РРО є багато "темних" місць: "Не врегульовано, коли б'ється чек, коли його видавати, що робити, якщо робота йде цілодобово".

У свою чергу, Тарас Коваль переконаний, що впровадження РРО не призведе до істотного подорожчання витрат бізнесом, навіть, якщо йдеться про мікробізнес. Він нагадав, що законодавство дозволяє поряд з класичними касовими апаратами використовувати програмні РРО - безкоштовне програмне забезпечення, завантажене на смартфон.

"До речі, ті бізнеси, які вже треба використовувати РРО, вони на сьогоднішній день його вже використовують", - додав Коваль

Також за словами експерта, величезні штрафи за "порушення касової дисципліни", вже давно скасовані, що також повинно стати стимулюючим моментом для підприємців.

Постраждають "маленькі"

Насправді, використання реєстраторів є лише однією з проблем. Ще, як мінімум, одна пов'язана з необхідністю ведення товарного обліку. "Є багато бізнесів, які торгують товарами без документів. Тому люди бояться, що у них почнуть вилучати товар - саме ця ситуація напружує найбільше", - пояснила Олександра Томашевська.

Фото: УНІАН

Але ж чому виникає така ситуація? Тут також не все однозначно. З одного боку, є все той же дрібний підприємець з дуже маленьким оборотом та ще меншим прибутком. З іншого боку, йдеться про компанії, які, насправді, нерідко є досить великими, які використовують в розрахунках виключно готівку: "Часто це товар, завезений без митного оформлення". Тобто попросту контрабанда.

Але, навіть якщо фірма торгує легальним товаром, все одно до неї можуть виникнути питання.

Не секрет, що деякі компанії, зокрема, інтернет-магазини, наймають сотні ФОПів, які і продають нам товари (або надають послуги). Робиться це для оптимізації податків, оскільки ФОПи - це підприємці, які працюють на єдиному податку ("єдинники").

Однак в Україні чимало компаній (найчастіше це іноземні фірми), які не вдаються до таких хитрощів та працюють "в білу". І, якщо першим вигідно або повне скасування фіскалізації розрахунків, або, хоча б, максимальна відстрочка по її введенню, то другі вважають її абсолютно правильною, оскільки вона, на їхню думку, сприяє виведенню української економіки з "тіні".

Таким чином, говорить Олександра Томашевська, реальна боротьба ведеться не між підприємцями та державою, а між двома групами компаній - умовно, між "білими" та "чорними".

Після того, як в Україні все ж введуть РРО, "погані" компанії не закриються, а просто почнуть платити більше податків.

"Звичайно, у всій цій м'ясорубці найгірше буде дрібному бізнесу, - додає Томашевська. - Тому відстрочка (з введенням норми про РРО) була б не зайвою, оскільки в останній рік країна знаходиться в скрутному становищі, і зараз завдання - хоча б зберегти робочі місця. Тому, звичайно, це - мінус у всій цій історії".

Читайте також