Приватні підприємці та працівники, чиї підприємства закрилися на час карантину, що був введений через поширення пандемії коронавірусу, найближчим часом зможуть отримати від держави допомогу в розмірі 8 тисяч гривень. Це вже другий раунд подібних виплат - перший був минулої зими, коли вся Україна перебувала в режимі локдауна. Досвід показав, що далеко не всі нужденні отримали допомогу. У зв'язку з цим "Апостроф" з'ясовував, чи допоможуть вижити бізнесу нинішні 8 тисяч.
Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
За цим законом, фізичні особи – підприємці (ФОП) та наймані працівники, підприємства яких змушені припинити свою діяльність у зв’язку з карантином, можуть отримати грошову допомогу від держави у розмірі 8 тисяч гривень. Також закон передбачає, що аналогічну допомогу можуть надати місцеві органи влади, визначивши її розмір на власний розсуд.
На виконання закону Кабінет міністрів підготував проєкт постанови про порядок виплат. Після схвалення постанови, громадяни зможуть отримати допомогу.
На виплати з бюджету виділено понад 2,9 мільярда гривень (тобто це означає, що уряд розраховує приблизно на 362 тисячі отримувачів).
Заявки від претендентів збиратиме Міністерство цифрової трансформації через портал "Дія", а безпосередньо виплати буде здійснювати Пенсійний фонд.
Згідно з законом, 8 тисяч гривень отримають ті ФОПи і наймані працівники, які зайняті у сферах, що входять до переліку основних видів економічної діяльності, щодо яких здійснюються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи. До них, зокрема, належать: торгівля одягом, побутовою технікою, комп’ютерами і квітами, робота спортзалів, фітнес-центрів, музеїв та кінотеатрів. Повний перелік цих видів діяльності можна знайти на порталі "Дія".
Також на порталі "Дія" треба заповнити анкету, вказавши, зокрема, номер банківського рахунку заявника для виплати допомоги за стандартом IBAN. В разі прийняття позитивного рішення, гроші надійдуть на цей рахунок.
Нагадаємо, що подібна виплата вже відбувалася наприкінці минулого року під час жорсткого локдауну. Тоді теж були виплати по 8 тисяч гривень. Загальний обсяг допомоги склав 3,85 мільярда гривень, з них наймані працівники отримали 1,85 мільярда гривень, ФОПи - 2 мільярди гривень.
Не багато, але хоч щось
Пандемія коронавірусу та карантинні обмеження, введені для стримування її поширення, спричинили шкоду практично всім країнам світу, і Україна не стала виключенням.
За даними Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), найбільших втрат зазнали галузі транспорту, туризму, сфери послуг, громадського харчування. Один лише ресторанний бізнес протягом минулого року втратив близько 6 мільярдів гривень доходу.
Найбільше постраждав малий бізнес, падіння доходів якого склало подекуди до 50% у порівнянні із докарантинним періодом.
Заходи, які вживає українська влада, вписується в загальносвітову тенденцію. Втім, звісно, в нашої держави набагато менше грошей, ніж, наприклад, в США та у країнах Європейського Союзу.
Втім, важливо зрозуміти, чи є дієвими такі заходи в нашій державі, зокрема, враховуючи, що розмір грошових виплат обмежений.
"Грошові виплати - інструмент, який непогано працює при допомозі населенню. В нинішній скрутний час жодна копійка не буде зайвою для родинного бюджету, - сказав у коментарі "Апострофу" старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов. - Втім, цей інструмент має той суттєвий недолік, що всім постраждалим від карантину виплачується одна сума, незалежно від того, скільки вони втратили".
За його словами, серед тих, хто змушений простоювати в період карантину, є представники професій, що сильно різняться за своєю кваліфікацією і доходами. І, якщо для некваліфікованих працівників в регіонах 8 тисяч гривень – це цілком прийнятні гроші, то, наприклад, для пілота літака це компенсація, яка зовсім не відповідає його звичайним доходам, які він втратив через зупинку авіаційного сполучення.
До того ж, разові виплати - це ненадійний інструмент, оскільки невідомо, скільки продовжиться пандемія і пов’язаний з нею карантин.
"8 тисяч гривень навряд чи суттєво вплинуть на фінансовий стан навіть мікропідприємства. Набагато більш цінними для бізнесу є заходи, що послаблюють податковий тиск і полегшують доступ до кредитів. Торік український уряд робив зусилля в цьому напрямку, переорієнтувавши програму (кредитування) "5-7-9" з виключно інвестиційного напрямку на поповнення обігових коштів підприємств. Проте ці заходи на сьогоднішній день виглядають недостатніми", - вважає Горюнов.
З цим згоден і голова УСПП Анатолій Кінах.
"Звичайно, будь яка сума для підприємства не зайва. Проте масштаб цієї допомоги не співставний із тими викликами, з якими стикнулася економіка", - заявив він у коментарі виданню.
За його словами, УСПП, інші ділові асоціації з початку пандемії закликають владу прийняти комплексну антикризову програму підтримки бізнесу, аналогічну тим, що застосовують в інших країнах.
"У нас же ухвалюються спорадичні та несистемні рішення. Відтак і ефект від них вкрай незначний", - додав Кінах.
Він також підкреслив, що відсутність реальної підтримки від держави штовхає економіку в "тінь".
"Головним елементом програми підтримки економіки має бути спрощення доступу до фінансових ресурсів. Причому за справді антикризовими ставками, які б коливалися від 0 до 5% максимум. Європейська практика наступна: якщо підприємець зберігає не менше 80% свого штату, йому доступні середньострокові позики під 0%. Якщо він зберігає штат ще впродовж найближчих двох років, може не повертати антикризовий кредит, держава бере на себе ці гарантії, - розповідає експерт. - Ми могли б реалізувати принаймні першу частину цього підходу".
Анатолій Кінах також каже, що багатьом підприємствам на відновлення після пандемії знадобиться два роки, а подекуди і більше, а тому всі заходи, пропоновані на державному рівні, мають бути розраховані саме на середньо- і довгострокову перспективу.
Пощастить не всім
А що думають про виплати самі підприємці?
Деякі з них поділилися з "Апострофом" своїми думками з цього приводу та враженнями, як ця система насправді діє.
Олена займається торгівлею дитячим одягом, вона має торгову точку на ринку в Тернополі.
"Восени минулого року Тернопіль попав до "червоної" зони, і базар закрився. Через це ми змушені були припинити роботу повністю. Тому вирішили скористатися державною допомогою - хоч якісь гроші отримати для "підтримання штанів". Зареєструвалися на порталі "Дія" і подали всі необхідні дані. Треба сказати, що система спрацювала дуже швидко, і вже протягом дня я отримала відповідь про схвалення запиту, і гроші незабаром надійшли на рахунок", - розповіла вона.
Проте, не всім це так легко вдається, адже умови отримання допомоги дуже жорсткі і не враховують багатьох обставин.
"Наприклад, моя знайома тримає на цьому ж ринку м’ясну крамничку. І коли весь ринок зачинився, її торгівля також припинилася. Але вона отримала відмову у допомозі через те, що профіль її діяльності - торгівля продуктами харчування, і формально ця діяльність не підпадає під заборону під час карантину. Отже і допомога їй не належить, - розповідає далі Олена - Система не вникає в те, що вона була фізично позбавлена можливості працювати".
Взагалі багато дрібних підприємців з пересторогою ставляться до цієї допомоги. Адже всі розуміють: коли закінчиться карантин, розпочнуться масові перевірки. В першу чергу, звичайно, ФОПів. І, якщо ці перевірки виявлять якісь найменші зачіпки, то гроші доведеться повернути - ще й у подвійному розмірі (штраф за порушення). Адже бюджет сьогодні пустий і потрібно його чимось наповнювати.
А зачіпок можна знайти безліч. Наприклад, щоб отримати допомогу, треба, щоб дохід дорівнював чітко нулю. І, якщо раптом пізніше виявиться, що підприємство під час локдауну отримало якісь гроші за раніше виконану роботу, то його можуть визнати порушником і покарати. Так що багато хто з дрібних підприємств намагається, подалі від гріха, не зв’язуватися з цією допомогою.
Наприклад, Тетяна, яка, як ФОП, займається торгівлею взуттям и має невеличку крамничку в спальному районі Києва.
"Минулого разу, коли видавали аналогічну допомогу, ми зареєструвалися в "Дії" і подали заявку. Але нам відмовили. Привід був такий, що вид діяльності, яким ми займаємося (продаж взуття), не є основним для нашого підприємства, - розповідає Тетяна виданню. - Я вважаю, що це абсурд, бо по всій звітності видно, що всі доходи підприємства формуються саме за рахунок продажу взуття. Тож це і є головний та, насправді, єдиний, напрямок нашої діяльності".
Цього разу підприємниця не планує подаватися на державну допомогу. "Все одно отримати її не вдасться, тож доведеться викручуватися самостійно, без надії на державу", - пояснює вона.