RU  UA  EN

Пʼятниця, 19 квітня
  • НБУ:USD 39.50
  • НБУ:EUR 42.10
НБУ:USD  39.50
Бізнес

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Броня міцна і танки наші швидкі: як озброювали армію в 2016 році

Силові структури отримали відремонтовану і модернізовану зброю

Силові структури отримали відремонтовану і модернізовану зброю Українська армія отримує все більше нового озброєння і військової техніки Фото: УНІАН

Державний концерн "Укроборонпром" розповів про результати своєї діяльності в 2016 році. За даними організації, в силові структури України було передано понад 6,2 тис одиниць різної військової техніки та обладнання. Половину цієї кількості складали окремі вузли і агрегати, а другу половину - модернізовані і відремонтовані зразки озброєнь. Втім, абсолютно нових систем в розпорядження українських військових надійшло вкрай мало, а ті, які надходили, неодноразово викликали нарікання у фахівців.

За даними держконцерну "Укроборонпром", в 2016 році силовим структурам України передано понад 6200 одиниць військової техніки (в розпорядженні "Апострофа" є дані за 9 місяців минулого року). З цієї кількості близько половини - більше 3450 одиниць, представляють собою різні вузли і агрегати. Серед готових виробів силові органи отримали понад 1360 одиниць нової і модернізованої техніки, а також понад 1380 зразків відремонтованого зброї.

Зокрема, за даними "Укроборонпрому", силові структури отримали в 2016 році більше 1000 модернізованих систем високоточної зброї, понад 256 засобів радіолокації та зв'язку, 68 одиниць бронетехніки, артилерії та спеціальної техніки, а також 19 літальних апаратів. Серед відремонтованого обладнання вказано більше 900 одиниць броньованої техніки і артилерії, понад 300 одиниць високоточної зброї, 64 літальних апарати, 94 засоби радіолокації та радіоелектронної боротьби, а також 6 кораблів.

Заступник начальника відділу Управління зв'язків з громадськістю Генштабу ЗСУ, полковник Влад Волошин, який довгий час знаходився в зоні АТО, розповів "Апострофу", що бачив на фронті багато модернізованої техніки. В основному, за його словами, це були кулемети і міномети, поліпшені варіанти радянських танків Т-64 і Т-72 (в розпорядження ЗСУ передаються і танки Т-80), а також колісні броньовані машини - "Кугуар", "Шрек", "Спартан", які надходять силовикам вже досить довгий час. За словами Волошина, на фронті використовуються вітчизняні безпілотники; в армії були помічені найновіші українські танки БМ "Оплот". Ці машини були прийняті на озброєння в 2009 році, але поки вони знаходяться у військах в небагатьох екземплярах.

Танк "Оплот", виготовлений на харківському заводі імені Малишева Фото: Укроборонпром

"Бойова броньована техніка пройшла модернізацію шляхом установки нових систем наведення і управління вогнем, - пояснив "Апострофу" Влад Волошин. - Радує ще й те, що механіки-водії та оператори-наводчики пройшли підготовку в навчальних центрах і навчилися використовувати нове обладнання в бою. Більшість фахівців мають навички ведення групових танкових боїв, вміють наступати та прикривати один одного".

Зазначені "Укроборонпромом" цифри виглядають вражаюче, але абсолютно нових зразків зброї в українську армію в минулому році надійшло не так вже й багато. У розпорядженні "Апострофа" є звіт про діяльність "Укроборонпрому" за минулий рік, де вказані найбільш важливі дати, пов'язані з передачею в війська нового і модернізованого обладнання. Так, 26 січня 2016 року, за даними підприємства, в армію направили першу партію нових вітчизняних безпілотників, а 5 лютого на озброєння надійшли БТР-4 з "натівськими двигунами". Судячи з усього, мова йде про машини, оснащені німецькими двигунами Deutz, які замінять силові установки російського виробництва.

Бронетранспортер БТР-4 Фото: Владислав Мусієнко

Крім того, 3 березня 2016 року, ЗСУ отримали першу партію скандально відомих 120-мм мінометів "Молот", які виготовляються на київському заводі "Маяк". Вартість одного такого виробу становить 480 тисяч грн. Але не тільки дорожнеча "Молота" викликала нарікання з боку військових. Виготовлений на основі старого радянського 120-мм міномета "Сані", український "побратим" виявився ненадійним в бойових умовах. За свідченнями учасників АТО, у "Молота" неодноразово ламалися або гнулися деталі, чого не спостерігалося у виробів радянського виробництва. У командуванні ракетними військами і артилерією (РВіА), визнали, що в ході експлуатації у нового міномета були виявлені недоліки. "Це пояснюється відсутністю досвіду у виробника і швидкоплинністю розробки. Така оперативність пов'язана з тим, що ми довгий час вели активні бойові дії, де інтенсивно використовувалися міномети, які виходили з ладу", - зазначили в командуванні РВіА.

Втім, колишній лідер "Правого сектора", народний депутат Дмитро Ярош, після відвідування передової, похвалив нову українську зброю: "Молот" - це відмінні міномети. Так, у них були незначні технічні недоліки, але вони легко усуваються".

Український міномет "Молот" калібру 120 мм, розроблений на заводі "Маяк" Фото: EPA/UPG

20 липня 2016 року, за даними "Укроборонпрому" в армію були передані 10 бронемашин "Дозор-Б", які призначені для оснащення спеціальних підрозділів Збройних сил. Передача цієї машини в розпорядження ЗСУ довгий час відкладалася через численні конструктивні недоліки. Наприклад, навесні 2016 року в корпусах двох бронетранспортерів були виявлені наскрізні тріщини довжиною близько 40-50 см в зоні розташування двигуна. Це призвело до скандалу в ЗМІ та до нового перенесення термінів здачі вироби в експлуатацію. Хай там як, але броньовики "Дозор-Б" все ж таки взяли участь у великому військовому параді, присвяченому 25-річчю Незалежності України 24 серпня 2016 року.

Бронеавтомобіль "Дозор-Б" Фото: Владислав Мусієнко

У звіті "Укроборонпрому" також відображені конкретні дати передачі бойової техніки в розпорядження різних силових структур. Так, 16 березня суднобудівний завод ім. 61 комунара, спустив на воду ракетний катер "Прилуки", 23 березня президент Петро Порошенко передав військовим 33 одиниці різної військової техніки, 27 квітня ЗСУ отримали 16 БТР-4, а 16 травня, в розпорядження Нацгвардії МВС надійшла партія новітніх БТР-3Е1. Також 23 серпня, з нагоди ювілею Незалежності, війська отримали 71 одиницю озброєння і техніки. І, нарешті, найбільша партія бойової техніки від "Укроборонпрому", в кількості 119 штук, була передана військовим 17 жовтня. Вказано і дати випробувань новітньої зброї українського виробництва, наприклад, високоточного ракетного комплексу "Вільха", виконаного на базі радянської реактивної системи залпового вогню "Смерч". А в 2017 році концерн планує запустити виробництво американської автоматичної гвинтівки М-16 за стандартами НАТО, що викликало неоднозначну реакцію серед військових експертів.

На думку колишнього заступника генерального директора "Укроборонпрому", експерта в сфері ОПК Максима Глущенко, ці факти свідчать про те, що в розпорядження силових структур поки надходять лише окремі зразки нової зброї, а масового процесу заміни старої техніки на нову не відбувається. "Фахівці, які пов'язані з оборонною галуззю, прекрасно знають, що основою озброєнь ЗСУ служать зразки 25-30-річної давності. Насправді в цьому немає ніякої трагедії, якщо зброю вчасно модернізувати. Нові зразки, які зараз найчастіше згадуються: тіж ж "Дозор-Б" і танк "Оплот", то вони є відносно новими."Дозору" вже більше 10 років, а "Оплоту" - більше 20", - пояснив "Апострофу" Глущенко.

Найреальніші перспективи експерт бачить в оснащенні армії високоточною зброєю: "У нас відмінні фахівці і напрацювання. За належного фінансування вже через півтора-два роки нове ракетне озброєння може почати надходити у війська. І цей термін оптимістичний. Пара успішних пусків, це тільки початок шляху. Радує, що не дивлячись на досить скромний (особливо за військовими мірками) бюджет Міноборони, відсоток витрат на розвиток озброєнь і військової техніки зростає. Цю цифру обговорювати потрібно тільки у валюті, оскільки мова йде про закупівлю готових виробів і комплектуючих за кордоном. Якщо в 2013 році на це було виділено $187 млн, то в 2015 витратили вже $518 млн, а в 2017 році планується близько $450 млн. Я говорю про фактичні цифри, а не про ті, які закладаються в бюджет, вони, як правило, менше ".

У той же час, на думку Максима Глущенко, ці суми не дозволяють здійснювати серйозні закупівлі за кордоном, а український ОПК не здатний забезпечити армію всім необхідним. "Тому я впевнений, що рішення багатьох проблем української оборонки лежить у добрій кооперації. Об'єднання закордонного фінансування та вітчизняних наукових розробок здатне не тільки витягнути наш ВПК, а й вивести його на зарубіжні ринки", - резюмує Глущенко.