Уряд України та представники вітчизняної IT-спільноти готові простягнути руку допомоги білоруським "айтішникам" і сприяти їх переїзду в нашу країну, якщо ситуація на батьківщині істотно ускладнить їх роботу. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко з'ясовував, чи варто чекати масової IT-імміграції, і чи перетвориться Україна внаслідок неї в східноєвропейську "Кремнієву долину".
Україна готова прийняти білоруських ІТ-фахівців, які могли зіткнутися з проблемами на батьківщині. Про це заявив міністр цифровий трансформації Михайло Федоров.
"Недавні серйозні проблеми з доступом до мережі Інтернет, мобільним зв'язком та систематичні перебої в роботі банківської системи змушують ІТ-компанії Білорусі шукати можливості для переїзду в інші країни ... Разом з українським ІТ-бізнесом Міністерство цифрової трансформації готове створити всі необхідні умови для комфортного переїзду ІТ -компаній і фахівців в Україні", - написав Федоров на своїй сторінці в Facebook.
Важливо розуміти, що IT-індустрія в Білорусі є одним з флагманів економіки, формуючи, як зауважив Михайло Федоров, до 10% ВВП країни.
Братська допомога
При цьому, як стало відомо, українські "айтішники" вже повним ходом ведуть переговори з білоруськими колегами про їх можливий переїзд, а деякі з них навіть почали освоюватися на новому місці.
Окремі представники вітчизняного "IT-цеху" готові не тільки працевлаштувати білоруських колег, а й надати їм будь-яку іншу допомогу, зокрема, в пошуку житла. Відповідні повідомлення поширюються в соціальних мережах (не кажучи вже про особисті контакти).
Однак багатьох фахівців щиро дивує озвучена міністром Федоровим ініціатива. За словами одного зі співрозмовників "Апострофа", який побажав залишитися неназваним, "сьогодні в Україні своїм "айтішникам" ніде розвернутися, щоб ще з боку когось приймати".
Керівник юридичного департаменту Intecracy Group Ганна Кухар в розмові з виданням зазначила, що їй досить складно оцінити ініціативу уряду, оскільки поки абсолютно незрозуміла її мета: "У нас своїх фахівців досить багато. Хіба що - в якості допомоги білоруському народу".
При цьому, за її словами, фахівці з Білорусі й раніше мали можливість працевлаштуватися в нашій країні. "Якщо у них є відповідний досвід, то взагалі немає ніяких обмежень. А працевлаштовувати білорусів з низьким рівнем кваліфікації просто для того, щоб їм допомогти, - в цьому я не бачу перспективи, так як бізнес не буде брати будь-кого", - сказала вона.
У свою чергу, підприємець та громадський діяч, президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський вважає, що українським IT-фахівцям не варто побоюватися конкуренції з боку білорусів, так як вони, швидше за все, продовжать роботу над тими проектами, над якими працювали на батьківщині. "Яка різниця, де вони знаходяться, вони ж там (в Білорусі) чимось займалися", - сказав він в коментарі "Апостроф".
Ольшанський також не впевнений, що пропозицією української сторони скористається велика кількість білоруських фахівців: "Ще не факт, що вони взагалі вирішать переїжджати. Багато чого буде залежати від того, як там (в Білорусі) будуть розвиватися події".
Але, навіть, якщо ситуація в Білорусі буде загострюватися, тамтешні "айтішники" необов'язково виберуть для переїзду саме Україну, принаймні, їх еміграція в нашу країну навряд чи стане масовою.
"Потрібно зрозуміти, чи хочуть самі білоруси переїхати в таку ж за рівнем, плюс-мінус, країну - це ж не Європа, не Америка. Як правило, і білоруси, і українці хочуть їхати туди", - говорить Анна Кухар.
"Якщо вони їдуть, то - в далеке зарубіжжя. Що в Україні робити?", - погоджується анонімний співрозмовника "Апострофа".
Суворий клімат
Крім чисто фінансових моментів, білоруських "айтішників" може також відлякати бізнес-клімат нашої країни, який комфортним назвати аж ніяк не можна.
Як зазначив Олександр Ольшанський, формально умови ведення бізнесу в Україні непогані, "але реальне правозастосування може відрізнятися від формального".
Він нагадав, що ще зовсім недавно в Україні проводилися "маски-шоу" силовиків в IT-компаніях, які явно не сприяли поліпшенню вітчизняної бізнес-середовища.
Дійсно, незважаючи на повалення злочинного режиму, який активно кошмар бізнес, IT-сектор в 2015-2016 роках досить часто піддавався тиску з боку силовиків. Найчастіше, приводами, за якими проводилися обшуки, були відверто надуманими, а самі "спецоперації" більше нагадували банальний рекет. Тоді багато IT-компаній всерйоз задумалися про переїзд в інші країни, а деякі з них так і вчинили.
Є й інші моменти, які можуть відлякати потенційних трудових мігрантів. Зокрема, це - питання оподаткування. Не секрет, що багато "айтішників" в Україні мають статус фізичних осіб - підприємців (ФОП). При цьому на відміну від багатьох інших ФОПів, які працюють в компаніях на постійній основі, користуючись передбаченими податковими пільгами (прибутковий податок для них встановлено на рівні 5%, тоді як для найманих працівників -18%, плюс за ФОП роботодавець не сплачує єдиний соціальний внесок в розмірі 22% від зарплати), вони працюють як фрілансери за конкретними проектами.
Проте, "айтішники" дуже часто потрапляють під приціл контролюючих органів, які прагнуть визнати їх договори з наймачами трудовими відносинами. "У багатьох є страх, відчуття, що вони вже щось порушили, тому що це може трактуватися і так, і сяк. Нашим столітнім Кодексом законів про працю можна маніпулювати і шантажувати бізнес, що, насправді, і робиться", - розповіла Анна Кухар.
Головне - не заважайте
Але і це ще не все. За словами Анни Кухар, влада має намір змінити принципи оподаткування "айтішників", і такі законодавчі ініціативи у представників IT-сфери "викликають нервовий тик". "Є, звичайно, наболілі питання, і ними треба займатися, але в останні тижні - просто справжнісінький хайп, три законопроекти щодо оподаткування. Але, мені здається, потрібно дати можливість адаптуватися або, хоча б, не чіпати, щоб ми самі вирулили. Залиште хоча б на якийсь час IT-бізнес у спокої", - заявила вона.
Незважаючи на перешкоди, IT-індустрія в Україні розвивається дуже бурхливо - її темпи зростання щорічно складають понад 20%.
Вони можуть стати ще більш високими, але для цього необхідно виконання всього двох умов, переконаний Олександр Ольшанський. Це - зрозуміла і нормальна податкова політика, а також захищеність бізнесу від всіляких зовнішніх впливів. "І, якщо з цим вдасться вирішити питання, ця галузь в Україні буде розвиватися. Темпи зростання IT в Україні такі, що, якщо йому не заважати, то через три-чотири роки він стане третбою галуззю", -заявив він.
І тоді в Україну будуть приїжджати фахівці з різних країн, не тільки з Білорусі, і наша країна цілком зможе перетворитися на справжній IT-хаб. "Кремнієва долина" Східної Європи - чому б ні?