Падіння цін на нафту відразу на 30% обвалило світові ринки, при цьому російський рубль, курс якого багато в чому залежить від нафтових котирувань, пережив справжній шок. Росія, багато в чому, сама винна в ситуації, оскільки відмовилася координувати свої дії з ОПЕК щодо зниження обсягів нафтовидобутку. Але ситуація може боляче вдарити і по іншим країнам, зокрема, по Україні.
Світові фондові ринки обвалилися 9 березня. Раніше інших відкрилися азіатські біржі, індекси яких стрімко знизилися: Гонконгської Hang Seng - на 4,07%, Токійської Nikkei - на 5,77%, Шанхайської фондової біржі - на 2,11%. Естафету в Азії перехопила Європа: німецький індекс DAX після відкриття впав на 8,09%, французький CAC 40 - на 6,31%, італійський FTSE MIB - на 4,95%, Stoxx Europe 600 - 6,48%. Найбільше знизився індекс Лондонської біржі FTSE 100 - на 8,54%.
Російський бумеранг
Падіння ринків спровокував розвал угоди ОПЕК+ між картелем та деякими нафтовидобувними країнами, які до нього входять, передусім, з Росією. ОПЕК хотів скоротити обсяг видобутку нафти на тлі поширення коронавируса та побоювань, щодо розкручування в зв`язку з цим повноцінної глобальної фінансової кризи. Однак РФ не погодилася на умови цієї угоди.
Різні джерела повідомляли, що Росія не захотіла скорочувати обсяги видобутку, оскільки вирішила, по-перше, скористатися ситуацією і в умовах низьких цін наростити свою частку на світовому ринку, а по-друге, завдати серйозного удару по американським сланцевим нафтовикам, для яких низькі ціни вкрай невигідні через більш високу собівартість нафтовидобутку.
Саудівська Аравія, неформальний лідер ОПЕК, у відповідь на російський демарш заявила про зниження цін на нафту для своїх клієнтів та намір максимально збільшити видобуток.
Внаслідок цього, ціни на нафту впали - вартість бареля марки Brent 9 березня знизилася відразу на 30% - до 31 долара. Це падіння стало найгіршим з 1991 року, коли США почали операцію "Буря в пустелі" в Персидській затоці проти Іраку, який окупував Кувейт.
Найбільш серйозно ситуація вдарила саме по РФ. Незважаючи на те, що 9 березня в Росії вихідний, і російські біржі з цієї причини не працюють, на інших майданчиках з ранку понеділка спостерігався обвал цінних паперів російських компаній. Так, акції "Газпрому" впали на 24,82%, "Роснафти" - на 23,54%, "Новатека" - на 33,6%, "Газпром-нафти" - на 11,62%. Папери Ощадбанку та ВТБ також "сипляться" на 25% та більше.
Російський рубль, який почав дешевшати дещо раніше на тлі зниження вартості нафти, прискорив падіння після розвалу угоди ОПЕК +. Вранці 9 березня, за долар уже давали більше 75 рублів, хоча напередодні він коштував менше 70 рублів, а за євро - більше 85 рублів. Щоб врятувати ситуацію, російська фінансова влада заявили про намір продавати валюту.
Російський рубль продовжує знецінюватися
Нинішній понеділок з повною впевненістю можна назвати "чорним", проте Росію, швидше за все, чекає ще й "чорний" вівторок, коли там відкриються біржові майданчики.
Російські та іноземні аналітики прогнозують, що нафтові котирування можуть продовжити падіння - до 20 доларів за барель, а курс долара виросте до 80 і, навіть, можливо, до 100 рублів.
Неоднозначна Україна
Але яким чином нинішня ситуація позначиться на Україні?
За словами керівника аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, для торгового балансу України те, що відбувається зараз, - поки що однозначний плюс.
Дійсно, Україна імпортує нафту та нафтопродукти, а також газ, а тому зниження цін на ці сировинні товари нам вигідно. "Для нашого торгового балансу це плюс", - сказав Паращій в коментарі "Апострофу".
Але, як правило, слідом за нафтою дешевшає інша сировина: "За нафтою можуть потягнутися інші сировинні ринки, наприклад, ціни на аграрні товари також сильно залежать від цін на нафту". Цілком можливо впаде попит (відповідно і ціна) на аграрну продукцію і, наприклад, метали, а це - важливі складові українського експорту. Це означає, що в країну буде менше надходити валюти, а тому тиск на гривню посилиться.
Крім того, за словами експерта, Україна сильно залежить не тільки від товарних, а й від фінансових ринків, а тому ефект від нинішньої ситуації може бути вельми неоднозначний. "Багато чого буде залежати від того, як діятиме наш уряд, який поки що навіть не має економічного блоку. І поки для нашої країни все виглядає дуже неоднозначно", - заявив Олександр Паращій.
Інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса також вказує на те, що в країні немає компетентного уряду, здатного відповісти на нові виклики.
Входимо в кризу
А виклики, на його думку, доволі серйозні. Те, що трапилося на ринках, Фурса назвав справжнісіньким шоком. "І, якщо б це відбулося без коронавируса, можливо, просто сталася б сильна корекція, і ми б пішли далі. Але, оскільки ринки вже і так дуже волатильні через епідемію, то, можливо, ми дійсно почали рухатися до рецесії" , - сказав фахівець виданню.
А для України світова криза - це вкрай неприємний сценарій: "Для нас це буде подвійно або, навіть, втричі боляче, оскільки ми, фактично,"послали" МВФ, відповідно, підтримки у нас не буде. З іншого боку, компетентності для прийняття рішень теж немає. І тому ми маємо всі умови для ідеального шторму".
Єдиним позитивним моментом, за словами Сергія Фурси, є те, що Національний банк зміг накопичити значні резерви (станом на 1 березня, вони становили 26,6 мільярда доларів - "Апостроф"): "З них йтимуть і зовнішні погашення, Нацбанк (за рахунок них) буде стримувати зниження курсу гривні, але утримувати курс, таким яким він є зараз, не зможе. Гривня буде знижуватися, і це - довгострокова історія". При цьому він додав, що запас міцності резервів НБУ - не більше одного року.
Гривня падатиме, і почнеться це, якщо тренд на світових майданчиках різко не зміниться, вже зовсім скоро. У минулу п'ятницю, 6 березня, міжбанківський валютний ринок закрився зростанням курсу до 25 гривень/долар. Керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин прогнозує, що найближчим часом курс досягне 27 гривень/долар. І навряд чи на цьому зупиниться.
