Україна через загрозу поширення епідемії коронавірусу запровадила карантин у всій країні. Він торкнеться, в першу чергу, роботи навчальних закладів, але відіб'ється і на інших сферах. Припиняється авіасполучення із зовнішнім світом, а кордони для іноземців закриваються. Ці заходи істотно обмежать ділову активність, що неминуче призведе до збитків на мільярди, а, можливо, на десятки і навіть сотні мільярдів гривень. "Апостроф" розбирався, чи є ефективними обмежувальні заходи та що має зробити влада, аби не дати економіці країни зірватися в прірву.
Кабінет міністрів України з 12 березня ввів на території всієї країни режим карантину через загрозу поширення коронавірусу Covid-19. Карантин буде діяти до 3 квітня. Поки що. Заняття у всіх навчальних закладах припинені, також заборонено проведення масових заходів, в тому числі спортивних та культурних. Це ж стосується кінопоказів, театральних постановок та інших розважальних заходів.
Розпорядження Кабміну виконали далеко не всі регіональні влади. Зокрема, мер Харкова Геннадій Кернес спочатку відмовився закривати навчальні заклади на карантин. У деяких інших регіонах навіть саботувалися певні заходи.
Однак після того, як президент Володимир Зеленський 13 березня скликав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо ситуації з коронавірусом в країні, стало ясно, що жарти скінчилися, і розпорядження будуть виконуватися без вільних тлумачень.
Рішенням РНБО, серед іншого, з 16 березня - поки що на два тижні - закривається державний кордон для всіх іноземних громадян (окрім тих, хто має дозвіл на проживання в Україні), а з 17 березня повністю припиняється регулярне пасажирське авіасполучення з іншими країнами.
Мало не покажеться
Очевидно, що карантин істотно обмежить ділову активність в країні, а, значить, призведе до втрат, перш за все, у сфері послуг. Так, за оцінками кінопрокатників, загальні збитки в цій сфері по країні можуть скласти близько 50 мільйонів гривень на місяць.
Також очевидно, що значних збитків отримають туристичні фірми і авіаперевізники. Показники своїх втрат вони поки що не називали, але, ймовірно, що незабаром вони стануть відомі.
Незважаючи на те, що роботу громадського транспорту в Україні поки не обмежували, втрати будуть і тут, оскільки транспортом перестануть користуватися студенти (школярі теж, але це не буде настільки відчутно). Крім того, Міністерство охорони здоров'я рекомендувало підприємствам по можливості тимчасово перевести співробітників на віддалену роботу , а це значить, що транспортом, особливо у великих містах, таких як Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Львів будуть користуватися ще менше людей. Відповідно, скоротиться кількість відвідувачів кафе, ресторанів та інших місць загального користування. А це, знову ж таки, фінансові втрати для бізнесу.
Співробітники державної охорони перевіряють температуру журналісту в Офісі президента
"Закриття торгових центрів та місць масового скупчення людей, призведе до прямих збитків в сотні мільйонів доларів", - вважає економіст Євген Невмержицький. При цьому, за його словами, бюджет недоотримає податки. Крім того, постраждає не тільки бізнес, а й наймані працівники.
Додамо, що доходи багатьох людей, особливо тих, хто працює в сфері послуг, прив'язані до виробітку. Також далеко не всі роботодавці платять своїм співробітникам "білі" зарплати, а, значить, їх "тіньова" частина може зменшитися. Але багато хто з тих, хто працює, що називається, "в білу" також можуть постраждати. Обороти компаній будуть знижуватися, деякі з них перестануть виплачувати бонуси працівникам, скоротять їм зарплати, а дехто взагалі закриється, внаслідок чого люди залишаться без роботи. Також в зоні підвищеного ризику - самозайняті громадяни, перш за все ті, що працюють в сфері послуг та не можуть через специфіку своєї діяльності працювати віддалено - наприклад, перукарні, співробітники салонів краси.
Проте, як не парадоксально, високий рівень "тінізації" української економіки може пом'якшити негативні наслідки карантину, сказав "Апострофу" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. За його словами, втрати від карантину будуть, але які - прогнозувати зараз вкрай складно. "Більш важливо, як сильно по нам вдарять зовнішні чинники, а не те, що ми самі заборонимо. Зовнішні наслідки нівелюють всі внутрішні", - додав Фурса.
Цю точку зору поділяють інші експерти.
"Якщо говорити про прямі втрати - скорочення виручки ресторанів, перевізників, організаторів заходів, то вони становитимуть близько 20 мільярдів гривень протягом одного кварталу (якщо обмежувальні заходи будуть продовжені на такий період). Але прямі втрати не так страшні, як непрямі, які пов'язані з падінням світової економіки", - сказав "Апострофу" експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ.
За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, за підсумками 2020 року ВВП України може скоротитися на 1-1,5% (в 2019 році ВВП, за попередніми даними, виріс на 3,2-3,3%, а в держбюджеті-2020 зростання ВВП закладено на рівні 3,7% - "Апостроф"). "Але, якщо уряд запропонує ефективний план дій, то ми зможемо пройти цю кризу не так болісно", - сказав експерт виданню.
Автомобілі швидкої допомоги біля інфекційного відділення лікарні в центрі Києва
У пошуках стимулів
Але що може зробити влада? За словами Олексія Куща, Україна могла б попросити у Міжнародного валютного фонду цільовий кредит обсягом 1-2 млрд доларів на боротьбу з наслідками поширення коронавірусу . Адже, як відомо, МВФ оголосив, що виділить на боротьбу із захворюванням 50 мільярдів доларів: "Ці гроші можна направити на стабілізацію системи охорони здоров'я, технічне переоснащення, закупівлю обладнання, наприклад, апаратів вентиляції легенів, на фінансування вітчизняних виробників, що дало б, серед іншого, імпульс для розвитку нашого фармацевтичного, біотехнологічного комплексу. З цієї ж позики можна сформувати цільову допомогу соціально незахищеним групам населення, тим же пенсіонерам (як відомо, найбільший відсоток смертей від коронавірусу належить до людей похилого віку - "Апостроф").
Перед українською владою стоїть непроста дилема - з одного боку, життя та здоров'я людей мають бути абсолютним пріоритетом, але, з іншого, тотальна заборона завдасть важкого удару по економіці. Разом зі світовою рецесією, яка вже насувається, ефект може виявитися воістину нищівним. Південна Корея, яка ще недавно займала друге місце в світі за кількістю хворих на коронавірус, не вводила драконівські обмеження, зосередившись на профілактиці, виявленні та лікуванні захворювання. Це дало результат - кількість нових випадків зараження різко скоротилася. Саме на це потрібно направити всі сили і в Україні.
А для порятунку економіки потрібно виділити кошти для підтримки бізнесу, в тому числі індивідуальних підприємців. Принаймні так роблять в країнах, в яких піклуються про власних громадян.
Зокрема, держава має вжити стимулюючих заходів, вважає Анатолій Амелін: "Стимулювання споживання, стимулювання кредитування, створення програм імпортозаміщення, допомоги нашим експортерам. А головне під час кризи - збереження робочих місць, а в ідеалі - створення нових".
До речі, 12 березня Національний банк України (НБУ) в черговий раз знизив облікову ставку - з 11% до 10% річних. Це повинно підтримати вітчизняну економіку і захистити її від рецесії, що насувається. Поки що мова про дешеві кредити не йде, але це, безумовно, вірний крок на шляху стимулювання ділової активності в країні.
