Щоби розв'язати питання пенсійного забезпечення, владі необхідно займатися вирішенням соціально-економічних проблем, безробіттям, тіньовою зайнятістю та проблемами трудової міграції. Та замість цього уряд перекладає вирішення цього питання на плечі самих громадян, тим самим порушуючи Конституцію. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV заявив колишній міністр соціальної політики Андрій Рева.
— Що робити молодим людям, яким від 25 до 45 років, які думають про пенсію в майбутньому? До приватних фондів звертатися? Чи щось може змінитися в нашій країні і з пенсією буде все нормально?
— Коли ми чуємо від уряду, що вони через 15 років пенсії платити не будуть, що молодим немає на що розраховувати, я хотів би нашій молоді сказати: "Не голосуйте за цих ідіотів". Тому що в Конституції написано, що громадяни України мають право на соціальний захист, який включає в себе, зокрема й пенсійне забезпечення.
Що вони пропонують? А давайте кожен про себе подбає сам. Це те саме, що сказати, у нас зі злочинністю погано, то навіщо займатися розвитком Національної поліції, давайте кожному роздамо по пістолету, нехай відстрілюються, замість того, щоби поліцію напружувати. Навіщо нам потрібні медичні заклади, державна медицина, коли вона така погана. Давайте, в кого є гроші — лікуються, у кого немає грошей — то й біс із ним, не шкода.
Це спроба зняти із себе відповідальність із влади за майбутнє наших людей, яке гарантоване Конституцією.
— Чи може молодь відкладати собі на пенсію?
– Ви вважаєте, що наші молоді люди є високооплачуваними працівниками, у яких є багато грошей і вони не знають, куди їх дівати? А їм кажуть: "От ви краще не витрачайте, а відкладіть, тому що в майбутньому можуть бути проблеми з пенсійним забезпеченням". Якщо ви подивитесь на рівень безробіття серед молоді, на рівень оплати праці молодих людей, то зрозумієте, що в них грошей немає. Показник народжуваності в країні абсолютно корелюється з тим матеріальним становищем, у якому живуть молоді люди.
І їм сьогодні кажуть платити внески в Пенсійний фонд і ще думати, чи отримають вони пенсію. Цих негідників просто мітлою треба гнати. Тому що коли ми говоримо про пенсійне забезпечення, то пенсійна система — її основа, у будь-якій країні. Це солідарна система. Якщо у ній непорядок — усе інше абсолютно не вирішує питання. А вони не наводять порядок у солідарній системі.
Проблеми з пенсійним забезпеченням влада аргументує поганою народжуваністю, що в нас начебто мало працюючих і багато тих, хто йде на пенсію. Я б їм порекомендував подивитися статистику за останні 5 років, якими темпами в нас скорочується кількість пенсіонерів. Ми не беремо період окупації та 2014 рік. А от подивіться, наскільки впала кількість пенсіонерів з 2015 до 2021 року.
І подивіться інший показник — кількість застрахованих осіб, які платять внески в ЄСВ. Так от, темпи скорочення наших пенсіонерів значно швидші, ніж кількість тих, хто платить внески. Навіть при "зеленій" владі пенсіонери швидше вимирають, ніж скорочується кількість тих, хто платить внески.
Сьогодні проблема не в демографії. В Україні 24 мільйони людей працездатного віку і 11 мільйонів пенсіонерів. Проблема в тому, що внески платять 10,5 мільйонів. Ще за 3 мільйони платить держава. Чому решта не платить? Тому що 3 мільйони звільненні від сплати внесків, 2 мільйони безробітних, 3 мільйони за кордоном, а 5 мільйонів взагалі держава не бачить, де вони зникли.
— Тоді як вирішити проблему?
— Замість того, щоби займатися вирішенням соціально-економічних проблем, безробіттям, тіньовою зайнятістю, проблемами трудової міграції, уряд каже: "Давайте краще ми з вами підвищимо народжуваність". От, наприклад, уявіть, що в нас не 24 мільйони працездатних, а 100 мільйонів, але платять внески ті ж 10 мільйонів, це допоможе пенсійному фонду? Ні. Тому проблема не в демографії, а в кількості платників до Пенсійного фонду. У нас навіть з 10 мільйонів платників — 4 мільйони платять із мінімальних зарплат. І багато з них - це керівники приватних підприємств, які літають на літаках, їздять на "Мерседесах", мають прекрасні дачі, квартири й ще можуть претендувати на субсидію. Тому що вони бідні, як церковні миші, якщо подивитися на їхню декларацію.
Скільки сьогодні платить айтішник, який має 2–3 тисячі доларів заробітної плати? Він платить 1400 гривень у пенсійний фонд у місяць. Яка в нього може бути пенсія?
Коли ми говоримо сьогодні про проблему пенсійного забезпечення, то це не демографічна, а економічна й соціальна проблема. Вона визначається бездарною соціально-економічною політикою "зеленої" влади.
