Війна відсунула на другий план практично всі питання, які не стосуються бойових дій безпосередньо, проте економіка, як і її надважлива складова - аграрно-промисловий комплекс - нікуди не поділась. Про нашу продовольчу безпеку, посівну, яка почалась, та налагодження експорту в нових умовах "Апостроф" поговорив з першим заступником міністра міністра аграрної політики і продовольства ТАРАСОМ ВИСОЦЬКИМ.
- З якими основними запитами зараз працює міністерство?
- Найголовніше, чим ми займаємось зараз — супровід посівної в усіх питаннях, в тому числі доступності ресурсів, ввезення товарів. Дуже важливий доступ до критичного фінансування, запущена програма державних кредитів до 60 млн грн під 0% на півроку. Якщо брати топ-3 задач, над якими працюємо, то це забезпечення фінансування, розвиток експорту (чим більше зможуть продати того, що не потрібне для внутрішнього споживання, тим більше буде валютної ліквідності та виручки) та супровід посівної у всіх виробничих питаннях аграріїв: щодо бронювання від мобілізації, допомоги в проходженні блокпостів, домовленостей щодо комендантської години.
- Ворог продовжує знищувати інфраструктуру АПК, в тому числі техніку, зерно-та овочесховища. Наскільки критичними є вже завдані втрати?
- Звісно, втрати є, але наразі вони не критичні та не загрожують продовольчій безпеці. Якщо говорити про елеватори, то це поки що 2-3%, у тваринництві це 5-7%, в інших напрямках аналогічно, до 10% максимум. Історично ми 70% агропродукції експортували, і лише 30% споживали самі, тому буде зменшення експорту через ці втрати.
-Скільки площ вже вдалось засіяти з початку посівної,? Які прогнози по тому, скільки ріллі вдасться використати – 50, 70%, чи це інші цифри?
- Цифри міняються щоденно, в залежності від розвитку ситуації з боями, ми бачимо, що звільнені критично важливі аграрні регіони, де є великі площі посівів — Чернігівщина, Сумщина. Аграрії активно працюють, вже засіяно понад 1 млн га. В цілому ми очікуємо, що буде засіяно до 70% від площ мирного часу, це середньозважений прогноз. Можливо, вдасться і більше, адже зараз не до кінця зрозуміло, яка частина полів Чернігівщини та Сумщини замінована, скільки посівів знищено.
- Раніше серед основних культур, які сіяли наші аграрії були соняшник, ріпак, пшениця. Вони ж були основними експортними культурами. Чи переформовується зараз структура посівів відповідно до внутрішніх потреб і знижених можливостей експорту?
- Дійсно, структура посівів міняється. На це впливають два фактори: попит на внутрішньому продовольчому ринку та обмежені можливості експорту - умовно можна провезти мільйон тон на місяць: в такому випадку треба віддавати перевагу продукції, яка має більшу вартість за одиницю. Якщо говорити про експортоорієнтовані культури — йдеться про збільшення посіву олійних, де менша врожайність але більша вартість тони продукції: це соя, ріпак, соняшник, та зменшення посівів кукурудзи, з якою все навпаки. Пшениця, ячмінь, овес, гречка, сорго залишаються популярними культурами для внутрішнього споживання, в тому числі для кормових цілей.
-Після початку війни у Європейському Союзі попереджали про продовольчу кризу у світі, оскільки і Росія, і Україна є великими експортерами в агропромисловому секторі. Йдеться про можливе підвищення цін на зерно, енергію, добрива, метали тощо. Яка у нас зараз з добривами, паливом і технікою?
- До посівної аграрії завжди готуються завчасно, тобто на 24 лютого вже було закуплено 80% добрив, 70% насіння, 60% засобів захисту рослин. Тобто якщо говорити про весняну посівну, то підготуватись ми встигли до війни. Звісно, є втрати в зонах бойових дій і треба дивитись, яка буде ситуація з озимими культурами, наразі більшість з них доступна. Найкритичніший фактор це паливо, адже було зруйновано багато виробництв і нафтобаз, зараз в цьому напрямі ми працюємо фактично "з коліс", тобто паливо завозиться і відразу розподіляється на поля для заправки техніки. Допомагає відміну акцизу на паливо та зниження ПДВ на нього до 7%, ми сконцентрувались на імпорті з альтернативних джерел, тому посівна через нестачу палива не зупиниться.
-Як наразі вирішуються проблеми з експортом агропродукції, адже морські перевезення практично зупинились? Якою мірою ми можемо перенаправити його з моря на інші способи доставки?
- Раніше практично 90% експорту агропродукції ми вивозили через порти, в першу чергу Миколаєва та Одеси, які зараз заблоковані. Зараз є 3 альтернативних напрямки, якими ми можемо вивозити експорт. По-перше, це порти дунайського регіону, які продовжують працювати. По-друге це залізниця, зараз вивозимо збіжжя та інші товари через країни ЄС – Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. По-третє це автомобільним транспорт, яким ми вивозимо експорт також через країни ЄС. Зараз активно працюємо над розширенням пропускної спроможності кожного з напрямків.
Трохи цифр: в мирному січні 2022 альтернативними шляхами було експортовано біля 180 тис. тон продукції, а вже в березні — до 400 тис. тон. Наразі пропускна спроможність усіх трьох згаданих маршрутів може складати близько 1,5 млн тон на місяць за умови достатньої кількості рухомого складу -тяги та вагонів, та відсутності простоїв, тобто максимального використання усіх можливостей. Працюємо і над спрощенням фітосанітарного і ветеринарного оформлення вантажів (ми вже фактично вже спростили, є рішення уряду) також з європейськими колегами.
- На початку березня уряд заборонив експортувати низку продовольчих товарів, зокрема овес, просо, гречку, цукор, жито, велику рогату худобу та яловичину. Чи забезпечить ця заборона наш внутрішній ринок вказаними продуктами повністю? На який період?
- Дійсно, ми обмежили експорт певної групи товарів щоб уникнути їх дефіциту. До війни активно відбувалась зовнішня торгівля згаданими продуктами як на експорт так і на імпорт, баланс був нормальний. Як тільки обірвались ланцюги імпорту, ми обмежили експорт товарів, які мають важливе значення для безпосереднього споживання. Ми бачимо, що запаси цих продуктів достатні, щоб забезпечити споживання в рамках поточного маркетингового року, тобто ризику фізичного дефіциту нема. Почавши посів цих культур, аграрії планують сіяти їх навіть більше ніж раніше, адже попит зріс. Після посіву, а потім і збирання урожаю будемо бачити, які його об'єми, скільки нам необхідно для споживання — тоді можна буде вести мову про відновлення експорту в цілому або через чіткі квоти.
-У МВФ наголошували, що через продовольчу кризу, яку спричинила війна, найбільшого удару зазнають економіки країн, які найбільше залежать від імпорту з України та Росії. Куди зараз продовжуємо експортувати основну частину продукції АПК, і що саме продовжуємо експортувати?
- Зараз на експорт доступні всього декілька культур: це кукурудза, насіння соняшнику, соєвий та соняшниковий шрот та соняшникова олія, а також соя: це 95% експорту. Все це вивозиться через держави ЄС, частина споживається там, а решта відправляється в регіони, які історияно активно споживали цю продукцію — це Індія, Китай та інші країни Південно-Східної Азії, а також Близький Схід (Саудівська Аравія зокрема), країни Північної Африки (зокрема Єгипет), та Туреччина. До речі, ми відразу після початку війни звернулись за переглядом умов Зони вільної торгівлі з точки зору покращення умов для України, діалог триває.
