Найближчим часом в Україні мають ухвалити законопроєкт 9422, який посилить регуляцію ринку кредитування. Сьогодні середній показник ставки на «гроші до зарплати» коливається на ринку у межах 2-2,5% на день, НБУ збирається її обмежити до 1%. Але схоже, що нова норма може негативно вплинути на розвиток мікрокредитування в Україні, оскільки це зумовить ліквідацію значної кількості гравців. Зменшення обсягу кредитування небанківськими фінансовими компаніями неминуче позначиться на тих українцях, що звикли закривати щоденні потреби за рахунок "швидких кредитів". Детальніше про це читайте в матеріалі "Апострофа".
З початку війни попит на споживчі кредити невпинно зростає. Лише у першому кварталі 2023 року мікрокредитування за даними НБУ зросло на 39%. Разом з тим кількість МФО в Україні помітно зменшується. Лише упродовж липня небанківський фінансовий ринок скоротився на 17 компаній. Частина з них йде із-за відсутності інвестицій, адже МФО, на відміну від банків, існують за власні кошти, частина - не витримує жорстких регуляторних норм. Для більшості компаній працювати в умовах складних реалій воєнного часу і жорсткого врегулювання є фінансово невигідним, і вони припиняють свою діяльність, інші йдуть з ринку примусово під тиском високих штрафів. У цьому році ринок покинули такі відомі компанії, як Ccloan і Mister Cash, Зекредит, дістали штрафи навіть такі лідери ринку, як "Манівео" і "Швидко гроші".
Для учасників ринку є очевидним, що НБУ - потужний регулятор, який дотримується послідовної політики у напрямку врегулювання. Але разом з тим, ринок перебуває у досить складному стані: відкликання ліцензій, штрафи, тенденція до зростання розміру штрафів тощо.
Читайте також: Бенкет під час війни: чому банки в Україні отримують прибуток, а бюджет - збиток
Законопроєкт 9422 мав би врегулювати ситуацію з кредитами на користь споживачів. Але гравці ринку мають сумніви, що зі зниженням ставки почнеться бум і ринок почне рости. Адже ставка - це не прибутковість. “Це рівень доходу компанії, і жодна МФО на українському ринку сьогодні не заробляє прибуток 2% на день. Тому кожен відсоток зниження доходу є суттєвим і може мати навіть фатальні наслідки для компанії. Приклад Європи показує, що зміни на ринку мають бути еволюційними, а зниження ставок - поступовим. Наприклад, в Польщі ставка знижується упродовж 10 років”, - коментує директор Credit Plus Володимир Довгаль.
Начальник Управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУ Ольга Лобайчук зазначає, що сьогоднішні ставки по мікрокредитам (навіть з урахуванням неповернення) є необгрунтованою вартістю і з цим щось треба робити. Тому саме сьогодні є потреба привести українське законодавство до європейських практик цивілізованого кредитування.
Насправді Закон може мати прямо протилежний результат, а саме - зменшення доступності кредитів. Кредитна ставка має бути оптимальною і для кілєнта , і для кредитора - інакше останні не будуть зацікавлені надавати позики. Адже якщо кредитні ставки обмежені, але витрати для кредиторів (наприклад, вартість залучення коштів) залишаються високими, це може призвести до зменшення кількості доступних кредитних пропозицій та ускладнити завдання для позичальників, які шукають фінансування. Крім того, більше позичальників будуть відхилені через більш жорсткі вимоги щодо кредитної історії, доходів тощо.
Навколо нового Закону йде жвава дискусія учасників ринку, адже з одного боку, ідея гарна і мета справедлива, бо покликана зменшити фінансове навантаження на клієнта.
"Через погіршення економічної ситуації в країні споживачі стають більш вразливими і потребують особливого захисту, тому рішення ВР щодо обмеження ставок є доцільним. Зважаючи на економічний і політичний контекст, зацікавленість уряду у врегулюванні фінансового сектору, зокрема обмеження ставок, очевидна. Разом з тим варто враховувати необхідність розвитку сектору, оскільки потреба українських громадян у кредитних коштах дійсно висока", — каже СЕО Moneyveo Сергій Сінченко.
З іншого боку експерти впевнені, цей проєкт потребує значного доопрацювання. “Якщо його приймуть у тій редакції, що ми маємо наразі, наслідки можуть бути катастрофічні. МФО просто зникнуть як вид фінансових послуг", – переконаний Владислав Белан, CEO MyCredit.
На думку експерта, запропоновану ставку 1 % на день зможуть "витримати" лише великі гравці ринку за рахунок наявності більшої кількості клієнтів і можливості зменшення витрат. Це зумовить ліквідацію значної кількості гравців.
В цілому, обмеження кредитних ставок може вплинути на динаміку ринку кредитування та поведінку як позичальників, так і кредиторів, варто враховувати баланс між регулюванням та забезпеченням конкурентоспроможності ринку.
При формулюванні нового рівня ставки 1% не враховується сучасний стан економіки України. У період повномасштабної війни у людей немає впевненості, чи буде завтра робота, дім, а отже, й можливість повернути позичене. Щодо досвіду зарубіжних країн, на який посилаються автори законопроєкту, — цей досвід вирвано із контексту.
А як же права кредиторів? Здається, у проєкті про них узагалі не подумали.
Нацбанк стверджує, що у 2020 році 63 країни зі 108, що досліджувалися, запровадили обмеження щодо граничних розмірів процентних ставок і це мало позитивну динаміку. Зокрема, йдеться про розвинені країни: США, ЄС, Сингапур та інші.
Але варто звернути увагу нате, що, жодна з країн, що запровадили обмеження граничного розміру процентної ставки, не має облікової ставки на рівні 25% річних, як наразі в Україні.
У ЄС 10 травня 2023 року облікова процентна ставка була підвищена і наразі становить 3,75 %.
В США, на фоні проблем у банківській системі, облікова ставка була підвищена до рекордних 5,25 %.
Разом із обмеженням ставки, зазначені країни надали кредиторам механізми для легального і швидкого повернення коштів. Там існують електронні суди, аналоги виконавчих написів, тощо. Усе це дозволяє зменшити ризики кредиторів. Тому що і кредитор, і позичальник розуміє, що позичені гроші обов’язково будуть повернені.
Так, у Великій Британії існує система електронних судів (Online Court), яка дозволяє швидко та ефективно вирішувати справи, пов’язані з порушенням умов кредиту. Крім того, там діє система виконавчих написів (Writ of Control), яка дозволяє кредиторам отримати офіційний дозвіл на витребування боргу з недобросовісних позичальників.
Крім того, усі зазначені країни надають кредиторам розгалужену систему отримання інформації про боржника (аналог наших бюро кредитних історій, які передають інформацію не лише про наявні кредити, але й, наприклад, про рух грошових коштів). До прикладу, у тій же Великій Британії, згідно з правилами Financial Conduct Authority, кредитори мають право запитувати інформацію про рух коштів на банківських рахунках споживача у випадках, коли це необхідно для оцінки кредитного ризику та прийняття рішення про видачу кредиту. Це дозволяє кредиторам краще оцінювати кредитоспроможність позичальника та можливість повернення кредиту.
Більшість із зазначених країн йшли до поступового обмеження процентної ставки, знижуючи існуючу середню процентну ставку на ринку, даючи ринку адаптуватись - Великій Британії, США, інших країнах. В Україні ж середня денна ставка (як кажуть в НБУ) нині становить 3,5% річних, отже, пропонується миттєво знизити її більш ніж в 4 рази.
Як свідчать відкриті дані позики до зарплати в США можуть мати процентні ставки понад 600%
Джерело: https://www.cnbc.com/2021/02/16/map-shows-typical-payday-loan-rate-in-each-state.html
Гравці ринку звертають увагу також, що авторами законпроєкту не враховано негативний ефект, який буде мати його реалізація на споживачів фінансових послуг.
У суспільстві активно поширюється теза про те, що кредити, що надаються фінансовими компаніями – це зло. Таке враження склалось на фоні негативних кейсів, які, безумовно, з тих чи інших причин виникають і набувають розголосу. Разом з тим, користі від фінансових компаній набагато більше. Це підтверджується наступним:
1) На сайті офіційного представництва Президента України регулярно створюються петиції про заборону МФО, які поширюються в тому числі в засобах масової інформації та так званих антиколекторських групах, але жодна з них не набрала бодай чверті від необхідної кількості голосів. Це свідчить про те, що послуги МФО є затребуваними. Ліквідація МФО призведе до погіршення економічного статусу великої кількості споживачів фінансових послуг.
2) В Україні послугами небанківських фінансових установ користується близько 3 млн осіб на рік. Із них 80 % є постійними клієнтами, які не допускають прострочень та регулярно користуються послугами фінансових компаній. Це свідчить про те, що клієнти, враховуючи умови та вартість кредиту, продовжують користуватись ними, бо це — зручно, швидко та вирішує їхні проблеми.
3) Найбільша кількість скарг від клієнтів щодо діяльності фінансових установ — це скарги на те, що їм відмовлено у видачі кредиту або надано суму меншу, ніж вони бажали отримати. Це свідчить про те, що: мікрофінансування важливе для клієнтів; у небанківських фінансових установ існують процедури перевірки та оцінки кредитоспроможності.
4) Середня оборотність кредиту становить 15 днів. Це свідчить про те, що такий вид позик є саме позиками "до зарплати". Вони дійсно необхідні в сучасних умовах. Тому що у багатьох людей, у зв’язку з повномасштабною війною, дохід нестабільний, бувають затримки оплати праці. Отримати ж кредит у такий строк у банківській установі — практично неможливо.
5) Потреби населення в кредитуванні, починаючи з вересня-жовтня 2022 року, повернулися до 50-60% від потреб довоєнного періоду. Проте розмір виданих кредитів свідчить про обережність учасників ринку в скорингових політиках. Нині обсяг ринку тримається на рівні 26% від довоєнного. Тобто, задовольняє попит в кредитуванні лише наполовину.
Банки не мають змоги задовольнити цей попит, бо кредитують не за рахунок власних коштів, а завдяки залученим депозитам. З 24 лютого 2022 року минув понад рік, а більшість банків досі не відновила споживче кредитування. Отже, зупинка кредитування фінансовими компаніями неминуче призведе до зниження купівельної спроможності великої частки населення. Це, в свою чергу, може призвести до пошуку нелегальних шляхів отримання кредиту (наприклад, позички у тіньових кредиторів, тощо).
Законопроєкт також може мати негативний ефект для економіки в цілому. Прийняття запропонованих обмежень на фоні стрімкого скорочення ринку небанківських фінансових послуг та, фактично, виживання бізнесу в умовах повномасштабної війни у нашій країні, є недоцільними на сьогоднішній день. За даними Національного банку України лише за четвертий квартал 2022 року кількість надавачів небанківських фінансових послуг скоротилася на 88 фінансових компаній (17 кредитних спілок, 11 страховиків, 8 ломбардів і 8 юридичних осіб лізингодавців). При цьому, загалом за 2022 рік із ринку вийшли понад 420 установ, серед яких переважна більшість — це фінансові компанії та кредитні спілки.
У 2023 році негативна тенденція збереглася і введення додаткових обмежень призведе до закриття абсолютної більшості небанківських установ та, у підсумку, фатальних наслідків для ринку та економіки.
Закриття небанківських фінансових установ спричинить "ефект доміно": скорочення діяльності також інших пов’язаних підприємств та організацій (мобільні оператори, скорингові системи, продуктові IT-компанії, платіжні установи), що разом зумовить зростання кількості безробітних та недоотримання бюджетом податків та зборів. На сьогодні загальна кількість робочих місць, що створюються фінансовими компаніями, — приблизно 5 000 осіб. Обсяг сплачених податків та зборів становить мільярди гривень на рік.
Більшість фінансових компаній, на відміну від банків, здійснюють кредитування за рахунок власних коштів. Відповідно, вони мають повне право брати участь у розробці нормативно-правових актів для регулювання їх господарської діяльності. Тому ринок очікує від регулятора врахування експертної думки кредиторів.
Попит на кредитні кошти українських споживачів на сьогодні є не задоволеним, а при введенні зазначених новацій без відповідного аналізу та врахування зазначених експертами ризиків, він знизиться ще більше, що призведе до зменшення обороту грошей в економіці.
Читайте: Можуть навіть заблокувати рахунки: банки посилили відповідальність при поповненні карток
