Банківська система Україна у першому півріччі нинішнього року отримала рекордний прибуток, тоді як за аналогічний період минулого року банки показали збиток на кілька мільярдів гривень. На перший погляд, парадоксальна ситуація, враховуючи фактор війни, має досить просте пояснення і потребує певного коригування. "Апостроф" розбирався, чому українські банки, незважаючи на війну, отримують надприбутки, і чи конвертуються вони у зростання національної економіки.
Українські банки у першому півріччі 2023 року отримали 67,6 мільярда гривень чистого прибутку, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Цей показник є рекордним для вітчизняної банківської системи – незважаючи на війну.
Регулятор нагадав, що в першому півріччі 2022 року банки України мали збитки на 4,6 мільярда гривень.
Читайте: Можуть навіть заблокувати рахунки: банки посилили відповідальність при поповненні карток
"Головними чинниками прибутковості сектору залишаються зростання процентних доходів, передусім від високоліквідних активів, та несуттєві обсяги формування резервів", - йдеться у повідомленні Нацбанку.
За даними НБУ, операційний дохід банків за цей період зріс на 35%, відсотковий дохід – на 41%, комісійний - на 22%.
У НБУ уточнили, що станом на 1 липня 2023 року, лише вісім банків із 65-ти, що діють сьогодні в країні, виявилися збитковими, їх сукупний збиток склав 112 мільйонів гривень (самі банки при цьому не називаються).
Економіка в мінусі - банки в плюсі
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у розмові з "Апострофом" пояснив, за рахунок чого у банків утворився такий значний прибуток.
За його словами, йдеться, насамперед, про процентний та операційний прибуток. Перший формується за рахунок різниці між процентними ставками за кредитами та депозитами. При цьому операційний прибуток було досягнуто банками за рахунок розміщення коштів на інших ринках, наприклад, вкладень у депозитні сертифікати НБУ та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), операцій купівлі-продажу валюти, підвищення комісії.
"Комісії за проведення операцій було піднято практично всіма банками, причому суттєво, що призвело до суттєвого збільшення доходів", - зазначив експерт.
Також не варто скидати з рахунків оптимізацію, яку через уповільнення ділової активності в країні внаслідок війни, провели багато банків за всіма напрямками – щодо банківських відділень, персоналу, внутрішніх процесів, маркетингових стратегій тощо.
При цьому банки складно звинувачувати у тому, що вони вкладаються у безризикові депозитні сертифікати та ОВДП, а не кредитують бізнес, вважає Андрій Шевчишин.
За його словами, багато компаній зараз перебувають у простої, крім того, є значні ризики, пов'язані із загрозою для енергетичної інфраструктури країни – вони були минулої зими та зберігаються для нового опалювального сезону. Також є проблеми в аграрного сектора – у багатьох підприємств, особливо дрібних, вони були й раніше, а після того, як Росія вийшла з "зернової угоди", стало важко практично всім, оскільки банки або взагалі не кредитують галузь, або встановлюють космічні процентні ставки для мінімізації можливих наслідків.
"Кредитування в таких умовах дуже проблематичне", - резюмував експерт.
З іншого боку, гроші, отримані банками у вигляді прибутку, можуть виявитися дуже доречними після війни.
"Коли все закінчиться, безумовно, така ситуація буде великим позитивом для системи, оскільки в неї є запас міцності. Інша справа, що цей запас міцності викликає деякі сумніви щодо зроблених раніше резервів. І, якщо резерви не зроблені, цей прибуток просто пшиком піде на їхнє формування – я цього зовсім не виключаю", - сказав Шевчишин.
Гроші пенсіонерів та "оборонки"
Проте нормальною нинішню ситуацію назвати складно.
"Ми ж чудово розуміємо, що в умовах економічної кризи, падіння ВВП (у 2022 році він впав на 29,1%, у 2023 році очікується слабке зростання в межах 2-2,5% - "Апостроф"), надприбутки банків не можуть взятися на рівному місці. У банків немає руки Мідаса (міфічний цар стародавньої Фригії), дотик якої до будь-якої субстанції перетворює її на золото. Ми повинні розуміти, що за це має хтось заплатити. І цей хтось - населення і реальний сектор економіки", - сказав у коментарі виданню економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Як уже було зазначено вище, зараз банки отримують надприбутки переважно завдяки державним інструментам, таким як ОВДП та депозитні сертифікати.
"У цих двох інструментах зосереджений майже трильйон гривень банківської ліквідності. Там гроші працюють під 20% річних (залежно від умов розміщення ставка може бути дещо нижчою або дещо вищою за 20% - "Апостроф") , і в умовах фіксованого курсу це перетворюється на 20% валютної дохідності, - розповідає Кущ. - За ОВДП гроші сплачуються з бюджету, тобто вони фактично забираються у пенсіонерів, медиків, із сектора оборони. Що стосується депозитних сертифікатів, то тут виплати за рахунок Національного банку, тобто фактично той дохід від (грошової) емісії, яку держава може привласнювати собі і, знову ж таки, розподіляти у суспільстві на найбільш насичені програми, приватизують банки, тобто ці кошти також забираються у населення, сектора оборони, економіки".
Ще можна виправити помилку
То чому так сталося?
"Банківська система отримала суперприбуток через помилкову монетарну політику НБУ, - заявив "Апострофу" колишній член Ради НБУ Віталій Шапран. - Відбулося не тільки занадто велике підвищення облікової ставки (2 червня 2022 року регулятор підвищив ставку відразу з 10% до 25% річних), але на високому рівні її протримали більше року (27 липня 2023 року ставка була знижена до 22%), що дало можливість банкам заробляти на депозитних сертифікатах НБУ і піднімати ставки за кредитами - ставки за депозитами піднімали менш охоче. Така тенденція дала можливість наростити чистий процентний прибуток за перше півріччя майже 40%".
За його словами, така політика в умовах війни є неприпустимою, і зараз необхідно створювати умови для підвищення ділової активності всередині країни та повернення біженців з-за кордону.
"НБУ зараз сидить на двох мішках із грошима: по-перше, величезні золотовалютні резерви на 41,7 мільярда доларів, а по-друге, великий обсяг гривні в депозитних сертифікатах на рівні 310-480 мільярдів гривень. Банки у першому півріччі могли б 200-300 мільярдів відправити на кредити або в ОВДП, але цього не сталося", - каже Шапран.
За його словами, монетарна політика НБУ призвела до накопичення дисбалансів, у рамках яких банки опинилися у плюсі, а бюджет воюючої країни - у мінусі: " Думаю, що такий наочний і публічний дисбаланс вже повинен привернути увагу ДБР".
Ну а усунути дисбаланс можна досить легко, усунувши причину його виникнення.
"Збільшення ставки відразу в 2,5 рази було колосальною помилкою, яка і призвела до цього перекосу. Відповідно, виправлення цієї помилки призведе до того, що банки почнуть отримувати адекватний розмір прибутку за державними інструментами. Це зменшить удвічі прибуток, натомість принаймні частина цих грошей піде в реальний сектор економіки", - резюмував Олексій Кущ.
Читайте: Клієнт "ПриватБанку" поскаржився на нарахування боргу за кредитами: що відповіли у банку
