Як виявилось, американський інвестиційний фонд Argentem Creek Partners, який позиціонує себе як провідний інвестор в Україні, фінансує бізнес росіян близьких до "Роснєфті" та уряду країни агресора. Чому це відбувається та до чого веде, читайте в матеріалі "Апострофа".
Salmon та ACP
Днями французьке видання Іntelligence Оnline написало про успіхи такої собі філіппінської фінтех-компанії Salmon, яка набирає обертів у Азії після того, як у січні 2024 року поглинула Rural Bank of Santa Rosa та отримала банківську ліцензію на Філіппінах.
Здавалося б, звичайна новина зі світу бізнесу. І мало кому цікава в Україні. Якби не два важливі моменти.
По-перше, попри те, що Salmon виглядає як стартап, компанією керують потужні російські бізнесмени – Павло Федоров та Георгій Чесаков, які ще на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну займали керівні посади у підсанкційній Tinkoff Group, "Роснєфті" та працювали у російському уряді.
По-друге, венчурний кредит на розвиток фінтех-компанії росіян у розмірі $20 млн роком раніше видав відомий в Україні американський інвестиційний фонд Argentem Creek Partners (ACP). За даними з сайту АСР, цей кредит став найбільшим в історії венчурним кредитом, виданим фондом технологічній компанії серії А на Філіппінах та вивів Salmon на позиції однієї з найбільш швидкозростаючих фінтех-компаній Південно-Східної Азії.
Любителі "руського міра"?
Цікаво, що навіть французькі журналісти не забули, що з початком війни в Україні АСР, заснований Деніелом Чепменом, як вони пишуть «американським підприємцем з широкими зв'язками в російськомовному світі», з великим ентузіазмом позиціонує себе як провідного інвестора в Україні. При чому як у колах української влади, так і на міжнародній арені.
Тому, на думку журналістів, фінансування ним відверто російського проєкту виглядає більше, ніж дивним.
Більше того, у прес-релізі ACP немає жодної згадки про незручну минулу близькість засновників Salmon до російського підсанкційного бізнесу чи уряду.
Натомість, пресслужба АСР наводить слова президента та співдиректора фонду Маартена Терлоу: "Argentem Creek Partners радий стати важливим компонентом структури капіталу Salmon. Ми є довгостроковим інвестором, орієнтованим на створення цінності, і раді підтримати Salmon в їх амбітному прагненні розширити фінансову інклюзію в регіоні…".
Невже Павло Федоров та Георгій Чесаков – мастодонти російського бізнесу – так вдало замаскували своє резюме? Чи все таки спрацював головний принцип інвестиційного фонду, який діє в країнах третього світу, "гроші не пахнуть"? Спробуємо розібратись.
Люди з оточення Путіна
Як виявилося, знайти біографію засновників тепер уже філіппінської компанії Salmon складно було тільки службі безпеки потужного американського фонду.
Усі інші особи, хто дружить з інтернетом, могли з легкістю це зробити. І що ж ми маємо?
Георгій Чесаков, співзасновник та генеральний директор Salmon, будував усю свою кар'єру у Tinkoff Group, основний актив якої – "Тінькофф Банк" – на початку 2023 року був включений до десятого пакету санкцій Євросоюзу по відношенню до росії. До весни 2022 року він очолював відділ міжнародного зростання.
Тож більш цікавим виявився другий співзасновник компанії Павло Федоров. З листопада 2021 року по березень 2022 цей чоловік був співголовою правління тієї ж Tinkoff Group. А ось до того – старшим віце-президентом гірничодобувного гіганта "Норильський нікель" та віце-президентом "Роснєфті", нафтової компанії, яка на 70% належить російській федерації.
Як зазначає Іntelligence Оnline, після того, як Федоров пішов з посади в "Роснєфті", "він залишився в серці компанії на більш неформальній посаді правої руки її голови та генерального директора Ігоря Сєчіна, який є одним з найвідданіших високопосадовців Володимира Путіна з часів їхньої спільної роботи в мерії Санкт-Петербурга в 1990-х роках".
Після "Роснєфті" Федоров також працював заступником міністра енергетики, відповідальним за нафтогазовий сектор.
Як бачимо, не в ITФедоров «грався», а заробляв гроші прямісінько для російського бюджету, за які сьогодні виробляються та купуються тисячі ракет, які летять на українців.
Спецоперація росіян в Україні?
Зв’язок таких одіозних росіян з американським інвестиційним фондом змушує дещо під іншим кутом подивитися на діяльність АСР в Україні.
Якщо не брати до уваги їх голослівних заяв про інвестиції, на сьогодні цей фонд має лише одну велику справу у воюючій країні. А саме, як нагадують французькі журналісти, веде запеклу лобістську кампанію та судову тяганину з українським холдингом GNT Group, основні активи якого зосереджені в зерновому терміналі Одеського морського торговельного порту – стратегічному для України.
Раніше бенефіціари GNT Group Сергій Гроза та Володимир Науменко заявили, що, не дивлячись на початок повномасштабного вторгнення росіян в Україну, в 2022 році АСР в рамках кредитної суперечки розпочав рейдерське захоплення активів холдингу. А саме, за декілька днів перереєстрував три компанії GNT Group з Одеси на Львів, замінив директорів на своїх людей та розпочав процедуру банкрутства бізнесу.
До цього до процесу були залучені адвокати пов’язаної з владою юридичної компанії Hillmont Partners, а також задіяні усі лобістські можливості фонду.
"Українська влада знає про нашу справу і зацікавлена допомогти. Зокрема, я бачу, що є інтерес з боку Офісу Президента. Ми мали численні зустрічі, під час яких керівники Офісу висловили свою чітку підтримку", – навіть не приховував регіональний керівник фонду АСР Джон Паттон, даючи інтерв’ю черговому ЗМІ.
При цьому в GNTGroup з початком рейдерської атаки припустили, що ACP буде спеціально знецінювати активи, щоб у непрозорий спосіб продати бізнес третій стороні. Так згодом і вийшло.
По-перше, ACP відмовився реструктурувати борги компаній за кредитами, як це зробили інші кредитори по відношенню до інших українських агрохолдингів.
По-друге, ACP у грудні 2022 року зірвав угоду GNT Group зі стратегічним інвестором, який вже був готовий вкласти кошти в українську компанію, у тому числі для повернення боргів.
По-третє, згодом, у лютому 2023 року, ACP ініціював банкрутство успішно працюючих підприємств холдингу. Хоча вони активно працювали в рамках зернової угоди.
Все це, за словами Володимира Науменка, призвело у січні-лютому 2023 року до втрат частини контрактів з контрагентами – міжнародними трейдерами, які давно працювали з агрохолдингом.
Більше того, у лютому 2023 року інші кредитори стягнули з GNT Group частину портових виробничих активів, які перебували у заставі за кредитами на торгівельні операції.
При цьому, журналісти дійсно знайшли підтвердження тому, що Argentem Creek Partners шукає нового покупця для українського бізнесу. Ряд видань публікували інформацію, що Джон Паттон у листопаді 2022 року зустрічався у Відні з головою Наглядової ради UkraineInvest та народним депутатом від "Слуги народу" Давидом Арахамією. Тоді ж, як повідомляли ЗМІ, Арахамія міг вести перемовини про можливий продаж бізнесу GNT Group третій стороні. До речі, народний депутат так і не відповів на запит щодо спростування цієї інформації.
Уся ця ситуація, яка нагніталася кредиторами навколо українського холдингу, також створила загрозу роботі «зернового коридору» взимку-восени 2023 року. Тобто АСР розпочав атаку на холдинг, який володіє зерновим терміналом тоді, коли росія заблокувала морський експорт зерна з України та масово вивозила з неї крадене зерно. Та продовжувала це робити, коли ціною величезних зусиль Україні вдалося налагодити роботу "зернового коридору".
Чи свідомо це було зроблено? У світлі нової інформації про кредитування бізнесу російських бізнесменів та урядовців це питання мали би поставити не лише журналісти, але й, напевне, Служба безпеки України. Адже, не виключено, що захват стратегічного українського порту руками "дружнього" росії іноземного інвестиційного фонду може виявитись не чим іншим, як спецоперацією країни-агресорки в Україні.
До речі, непрямим доказом цього може стати остання спроба силового захоплення одеського портового терміналу "Олімпекс Купе Інтернешнл" (актив GNTGroup) черговим новим директором, який був призначений на вимогу кредиторів. Як пишуть ЗМІ, ним став Андрій Науменко – директор компанії "Грейн Інвест Україна», кінцевим бенефіціаром якої є громадянин рф Джаші Важа Енрикович. Останній підозрюється у цілому ряді злочинів проти України у період війни з росією. У тому числі, на нього відкрите кримінальне провадження №22023000000000306 від 31 березня 2023 року за статтею 110-2 Кримінального кодексу України – Фінансування дій, здійснених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади, зміни кордонів території чи державного кордону України.
У контексті подібних зв’язків АСР з росією Офісу Президента та Офісу Генпрокурора, про підтримку яких постійно розповідає Паттон, варто було б також уважніше глянути на портрет та бізнес-справи так званого інвестора.
Наприклад, чомусь ніхто не звертає уваги на те, що засновник АСР Денієл Чепмен та його команда є вихідцями з Black River Asset Management, дочірньої компанії транснаціональної корпорації Cargill Inc. Попри численні заяви про скорочення бізнесу та зупинку експорту зерна з рф, ця корпорація продовжує працювати на росії, яка крала українське зерно з окупованих територій.
Як повідомляло видання Бізнес Цензор, у 2023 році чистий прибуток російських структур Cargill зріс з 8,1 млрд руб. до 16,3 млрд. руб. у порівнянні з минулим роком. Також її компанії заплатили в бюджет країни-агресорки податок на прибуток в сумі 4,1 млрд рублів, що у два рази вище, ніж роком раніше.
Крім того, вже у маркетинговому 23/24 році російська «дочка» Cargill засвітилась на поставках продукції в Білорусь, через яку останнім часом збільшились відвантаження російського зерна в ЄС.
Враховуючи такий бек-грануд Чепмена, зовсім недивно, що його інвестиційний фонд дотримується такої ж стратегії розвитку бізнесу, як і його минулий роботодавець. Заробити гроші попри все – ось основний принцип роботи АСР на усіх ринках країн третього світу, де він працює. І Україна, на жаль, не стала виключенням. Тільки у нашому випадку АСР ще й може грати на руку ворогу, готуючи плацдарм для подальшого вивозу українського зерна агресором.
