Представники російської влади вперше з початку великої війни заговорили про фінансово-економічну кризу, що насувається на країну-агресорку. "Апостроф" розбирався, коли вона може статися, у чому проявиться і до яких наслідків призведе.
На Росію чекає серйозна банківська криза. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на неназваних російських банкірів, вона може відбутися протягом найближчого року.
Про те, що справи у Кремля досить погані, говорять майже з самого початку великої війни, проте саме останнім часом тривожні дзвіночки почали лунати особливо голосно.
Вже зараз загальний корпоративний борг у РФ досяг 86,2 трильйона рублів (понад 1 трильйон доларів за поточним обмінним курсом), що на 65% більше, ніж до російського вторгнення в Україну.
Це – неофіційні дані, точніше, не оприлюднені, при тому, що відповідні цифри зафіксовані у банківських документах.
Тим не менш, про кризу, що насувається, в Росії все частіше говорять і офіційні особи.
Наприкінці червня в ході річних зборів акціонерів голова "Сбербанку" Герман Греф заявив, що на економіку РФ чекають труднощі, які, за його словами, пов'язані з високою інфляцією та роздутими військовими витратами.
Ще раніше алармістські заяви російських чиновників прозвучали під час так званого Петербурзького "міжнародного" економічного форуму (ПМЕФ), головними гостями якого стали представники руху Талібан (вже після форуму РФ першою у світі визнала талібів офіційною владою Афганістану – як кажуть, терорист терориста бачить здалеку).
Зрозуміло, що російський диктатор Владімір Путін, який виступив із традиційною промовою на ПМЕФ, розповів присутнім, що стан економіки РФ прекрасний, і хвилюватися причин ніяких немає. Однак інші учасники форуму, в тому числі голова російського Мінфіну Антон Сілуанов та керівниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна були у своїх промовах набагато менш оптимістичними.
Але головною сенсацією ПМЕФ став депутат-"єдинорос", голова комітету Держдуми РФ з бюджету та податків Андрій Макаров, який заявив, що в країні, тобто в Росії, все не просто не добре, а якраз дуже погано.
"Потреби трудящих будуть зростати і далі постійно, а у держави грошей на постійно зростаючі потреби може не вистачити", – "втішив" Макаров присутніх.
Хтось поспішив назвати його виступ "бунтом на кораблі", проте в подібному важко запідозрити таку людину, як Андрій Макаров, який, перш ніж стати політиком-путіністом, пройшов тернистий шлях від сексота КДБ до успішного адвоката та борця з корупцією у вищих ешелонах російської влади.
Так, наприклад, опальний російський економіст-емігрант Ігор Ліпсіц, який передбачав кризу задовго до того, як про неї почали з обережністю говорити путінські чиновники, вважає, що Макарову просто довірили висловити те, чого не міг сказати той же Путін, - що населенню РФ вже зовсім скоро доведеться тугіше затягувати паски.
Осінь "чорних лебедів"
Як розвиватиметься криза, і коли можна її очікувати?
"По-перше, суттєве падіння галузей. Внаслідок цього буде падіння надходжень до федерального та регіональних бюджетів - це вже відбувається. І це призводить до збільшення бюджетного дефіциту та касового розриву", – розповів у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський.
За його словами, через облігації федеральної позики Центральний банк РФ фактично вимиває з російських банків ліквідність.
"В результаті цього може з'явитися така проблема, що підприємства і фізичні особи почнуть забирати свої депозити. Цей відтік призведе до того, що банки почнуть відмовляти в поверненні депозитів, примушувати їх переоформлювати. Це породить паніку, і я очікую, що цієї осені все це призведе до тотальної банківської кризи", - підсумував експерт.
Але криза у банківській сфері – не єдина проблема країни-агресорки.
Після початку вторгнення та особливо останнім часом помітно скорочуються її нафтогазові доходи.
У першому кварталі цього року вони впали майже на 17% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, а в минулому червні обвалилися більш, ніж на третину в річному обчисленні - до 495 мільярдів рублів (6,3 мільярда доларів).
Зауважимо, це дані російського міністерства фінансів.
Його оновлений прогноз виконання бюджету 2025 року говорить про те, що нафтогазові доходи впадуть на 24%, а бюджетний дефіцит сягне 3,8 трильйона рублів (48 мільярдів доларів), перевищивши початковий показник утричі.
При цьому доходи, які РФ отримує від продажу нафти та газу, становлять від чверті до третини всіх надходжень до її федерального бюджету, понад 30% якого прямують на війну проти України.
"У них була надія, коли почалося з Іраном, що ціна підніметься, але вона знову опустилася, і ціна Urals (еталонна марка російської нафти - "Апостроф") зараз менша за 60, а, можливо, навіть наближається до 50 доларів (за барель)" , – сказав виданню координатор експертних груп Економічної експертної групи Економічної експертної групи Олег Гетман.
Ще однією важливою статтею доходу російського бюджету є аграрний експорт. РФ, як і Україна, входить до найбільших виробників сільськогосподарської продукції та її постачальників на світовий ринок, при цьому країна-терористка, повною мірою виправдовуючи цю свою характеристику, планомірно завдає ракетно-бомбових ударів по об'єктах аграрної інфраструктури нашої країни, не гребуючи також крадіжкою та псуванням нашої агропродукції.
Але цей вандалізм ніяк не допоміг росіянам – більше того, мабуть, карою за нього з боку небесних (в буквальному сенсі) сил став дуже поганий урожай цього року. Хоча погода – не єдина причина неврожаю, і, як мінімум, одна з них – дефіцит іноземного насіннєвого фонду, без якого, як виявилося, земля агресорів слабко родить.
"Вони на сьогоднішній день зібрали втричі менше, ніж рік тому, – розповідає Ілля Несходовський. - Тобто у них до падіння валютної виручки по нафті додасться падіння виручки по зерну".
При цьому російські аграрії брали кредити під досить високі відсотки (ставка ЦБ РФ на сьогодні становить 20%), які більшість із них не зможуть повернути через поганий урожай. І це лише посилить банківську кризу.
"Тут або банківська криза, або гіперінфляція, – каже Несходовський. – У них багато "чорних лебедів", які сходяться в одній точці у вересні".
Війна на "мінімалках"
Таким чином, грошей у країни-агресорки стає менше, а витрати, принаймні воєнні, не зменшуються.
Втім, Путін днями заявив, що має намір їх скоротити. Щоправда, не прямо зараз, а з 2026 року.
На сьогодні воєнні витрати, нагадаємо, становлять близько третини всіх бюджетних видатків РФ та понад 6% її ВВП (країни НАТО зі скрипом погодилися збільшити свої оборонні бюджети до 5% ВВП, при тому, що у багатьох із них вони поки що не дотягують і до 2%).
Навряд чи російський диктатор вирішив зупинити війну, проте цілком очевидно, що коштів на її ведення у нього стає дедалі менше.
"Кошти на те, щоб робити ракети і дрони, у них залишаться, – каже Ілля Несходовський. – У нас немає сил для того, аби звільнити ті території, які зараз захоплені, відповідно, вони (росіяни) зможуть їх утримувати меншими силами. Відповідно – заморозка лінії фронту та продовження терору українських міст дронами та ракетами".
Щодо інших бюджетних видатків, у тому числі соціальних, то на них грошей тим більше не буде, на що досить прозоро натякнув депутат Держдуми РФ Андрій Макаров.
"Доведеться різати все - соціальні витрати, медицину, освіту, і це точно помітять громадяни, – каже Олег Гетман. – По-друге, все ж таки буде менше коштів на цю шалену "СВО".
Щоб хоч якось звести кінці з кінцями, Кремлю доведеться піти на суттєву девальвацію рубля: "Потрібно відпустити до 100-110 рублів за долар (зараз менше 80 рублів за долар - "Апостроф"). Проте це призведе до інфляції, можливо, гіперінфляції, якщо накладуться інші фактори" .
Таким чином, до вересня або трохи пізніше в Росії має скластися пазл під назвою "криза". І саме на цей час добре було б посилити тиск на країну-агресорку – як воєнний, так і санкційний, обкласти її з усіх боків.
"Щоб не знали, за що хапатися", - резюмував Ілля Несходовський.
