В Україні хочуть знизити комісію, яку банки стягують за обслуговування карт. Такий крок, по ідеї, має привести до зниження цін в магазинах, оскільки рітейлери визнають, що перекладають свої витрати по еквайрингу на кінцевого споживача. Однак експерти сумніваються, що товари подешевшають. Зате напевно зростуть видатки українців на обслуговування банківських карт. "Апостроф" розбирався в нюансах.
Верховна Рада планує розглянути кілька законодавчих ініціатив, які передбачають регулювання, тобто обмеження розмірів комісійної винагороди на ринку платіжних послуг, а саме - інтерчейндж і еквайринг.
Йдеться про законопроект №4178 "Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу", законопроекті №4178-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартості торгівельного еквайрингу)", а також про законопроект №4364 "Про платіжні послуги".
Останній вже прийнятий в першому читанні і готується до розгляду в другому. Перші два поки не розглядалися в сесійній залі.
Хто за, хто проти
Про що, власне, мова?
Для початку розберемося в термінології.
Еквайринг - це, власне, обслуговування платежів, здійснюваних за допомогою пластикових карт. Складається він з інтерчейндж - комісії, яку платять один одному банки за обслуговування карт, і оплати на адресу платіжних систем - Visa і Mastercard.
В Україні послуги еквайрингу досить дорогі в порівнянні з багатьма європейськими країнами. Комісія складає до 2-3% з кожної оплати, зробленої за допомогою карти.
У зв'язку з цим в країні все частіше звучать вимоги знизити розміри комісії. А в лютому цього року був прийнятий за основу згаданий законопроект №4364 про платіжні послуги, яким пропонується поступове зменшення вартості еквайрингу.
Так, передбачається, що з січня 2022 року його загальний розмір має знизитися до 1,3-1,4%, після чого поступово до 2023 року ставка зменшиться до 0,7-1%.
Інші згадані законопроекти також спрямовані на зниження тарифів еквайрингу.
Верховна Рада
Прихильники зменшення розміру комісії роблять наголос на тому, що в Європі він істотно нижче. Ще одним аргументом для них є те, що такі комісійні непідйомні для середнього та малого бізнесу, особливо в умовах коронакризи.
При цьому найактивніше за зниження комісії еквайрингу виступають представники рітейлу, найчастіше великого. Наприклад, глава найбільшого українського інтернет-магазину "Розетка" Владислав Чечоткін. За його словами, комісія з еквайрингу змушене закладається в кінцеву ціну товару, в результаті чого страждають споживачі.
Головним опонентом Чечоткіна виступив співвласник "Монобанку" Олег Гороховський. За його словами, той тариф, який хочуть знизити, є "паливом" карткового та платіжного бізнесу, і більше половини від нього використовується у вигляді кешбеку і бонусів для клієнтів банків. Високі ставки комісії також дозволяють банкам видавати клієнтам безкоштовні пластикові карти і обслуговувати їх.
Дискусія Чечоткіна і Горохівського сталася в Facebook. Однак пристрасті навколо цієї проблеми вирують не тільки в онлайні.
До речі, банкіри, які, зі зрозумілих причин, виступають проти регулювання комісії еквайрингу, готові добровільно знизити свої тарифи.
Так, державні "Приватбанк" і "Ощадбанк", а також "Райффайзен Банк Аваль" запропонували знизити комісію інтерчейндж до 1,2% уже з 1 липня 2021 року, до 1% - з липня 2022 року і до 0,9% - з липня 2023 року. При цьому вони закликали парламент не вводити законодавче регулювання еквайрингу.
Проти законодавчого обмеження комісії еквайрингу також висловився глава Національного банку України (НБУ) Кирило Шевченко, який заявив про те, що регулювання має бути виключно ринковим.
"Ми проти законодавчого регулювання, яке призведе до стримування розвитку безготівкових платежів і платіжної інфраструктури в Україні, і, головне, не призведе до зниження цін. Більш того, витрати для кінцевого споживача тільки виростуть", - написав він у Facebook.
За все заплатить споживач
Так хто, все-таки, правий, і, головне, в чому вигода простого українця?
Відповідь не буде однозначною.
"Дана комісія (еквайрингу) є додатковим тягарем для бізнесу, проте її скасування навряд чи призведе до зниження відпускних цін в магазинах, - розповів в коментарі "Апострофу" аналітик TeleTrade Сергій Родлер. - У поточній економічній ситуації ніхто не піде назустріч споживачам. Коли взагалі останній раз магазини знижували вартість продуктів? (хоча звинувачувати їх у цьому не варто, так як вони змушені працювати в умовах високої інфляції, зростання вартості "комуналки", тощо) ".
Аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко, також сумнівається, що після зниження комісії еквайрингу ціни в магазинах впадуть.
У розмові з виданням він нагадав, що знизити тарифи по еквайрингу в Україні хочуть за прикладом Європи. "Такі нововведення не привели до зниження цін у рітейлерів", - зазначив експерт.
При цьому, за його словами, у виграші залишаться великі компанії, які продають товари через інтернет, "забравши частину комісій у банків".
Але це - ще далеко не все.
"Регулювання не змінить підсумкових комісій, які банк знімає з користувачів. По факту, з'являться нові комісії або додаткові платежі по карті, - говорить Максим Пархоменко. - Безглуздо думати, що банки скоротять свій дохід, - просто комісія буде називатися по-іншому або буде зніматися в інших місцях".
Перегляд умов еквайрингу сприятиме введенню плати на випуск та обслуговування банківських карт, в свою чергу зазначає Сергій Родлер.
"Програми лояльності, кешбек та інші приємні для клієнтів бонуси також фінансувалися за рахунок наявності комісій за транзакції", - додає він.
Частина платежів просто ляже на кінцевого споживача, погоджується Максим Пархоменко: "Ми повернемося в "нульові", коли карти були платними".
За словами Сергія Родлера, крім іншого, банкам доведеться відключити можливість оплати за допомогою Apple Pay і Google Pay, так як сервіси стягують свою комісію.
"Не будемо забувати, що банки також витрачаються на підтримку платіжної інфраструктури, а значить надавати послуги собі в збиток вони не будуть", - резюмував експерт.
