"Тепер про обмінний курс 28, 35 чи 50 гривень за долар можна забути", — написав один відомий український економічний експерт у перші дні війни. Не лише він, але й десятки інших експертів та мільйони громадян піддалися слабкості в перші дні війни і скептично оцінювали майбутнє національної валюти та стійкість національної банківської системи. За декілька днів уже буде другий місяць війни, а гривня тримається. По безготівкових розрахунках взагалі жодних обмежень не помітно, а готівковий ринок приведено до цілком комфортних для звичайних громадян умов функціонування. Українська банківська система та гривня витримали краш-тест війною. Точніше — початком війни, оскільки перспективи її закінчення сягають від декількох тижнів до багатьох років. У чому секрет успіху та що очікує нашу банківську систему — читайте у авторській колонці експерта МЦПД Єгора Кияна на "Апострофі".
На чому тримається нинішня банківська система?
Успішному проходженню найважчого періоду перших днів і тижнів війни насамперед сприяв ряд оперативних заходів НБУ спрямованих на фіксацію курсу гривні (на рівні 29,25 грн/дол), обмеження відтоку капіталу, зважену конвертацію валют та лімітування зняття готівки (зокрема, до 100 тис. грн на місяць за кордоном та на день в Україні з гривневих рахунків), які, водночас, не спричинили значних незручностей для населення в Україні та поза її межами та не створили колапсу на валютному ринку. Важливим стало й повне виведення банківської системи з-під російського впливу після анулювання ліцензії Сбєрбанку Росії та Промінвестбанку.
По-друге, не останню роль зіграла і фінансова допомога від партнерів. Як результат, на початок квітня обсяг золотовалютних резервів становив 28,1 млрд доларів, що на 2% більше ніж на початок березня 2022 року. Важливою стала і взаємодія з різними іноземними та міжнародними інституціями. Зокрема, 11 квітня було підписано Меморандум про співпрацю між центральними банками України та Польщі.
По-третє, український уряд, розуміючи необхідність підтримання кровообігу фінансової системи, запроваджує ряд програм. Серед них слід відзначити спрямування допомоги ФОПам та переселенцям через банківську систему та підтримку програми "Доступні кредити 5–7–9%". Зокрема, на останню 12 квітня Кабмін додатково виділив 2,3 млрд грн, щоби забезпечити отримання кредитів бізнесом під 0%. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, за програмою "5–7–9%" з початку війни державні банки вже видали понад 800 кредитів на суму 1,2 млрд грн.
По-четверте, існує й синергія дворівневої банківської системи, тобто її верхнього та нижнього рівнів. Банки увійшли в нові реалії зі значним запасом міцності завдяки реформам НБУ та забезпечили безперебійне функціонування платіжних систем та карток. Варто відмітити, що банки, зокрема системно важливі банки (АТ "А-БАНК"; АТ "АЛЬФА-БАНК"; АТ "КРЕДОБАНК"; АТ "ОТП БАНК"; АТ "Ощадбанк"; АБ "Південний"; АТ КБ "ПриватБанк"; АТ "ПУМБ"; АТ "Райффайзен Банк"; АТ "ТАСКОМБАНК"; АБ "УКРГАЗБАНК"; АТ "Укрексімбанк"; АТ "УКРСИББАНК"; АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК") — вистояли і попри погіршення нормативних показників у зв’язку з об’єктивними обставинами, продовжують результативно надавати послуги. Тільки серед державних банків (АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "УКРГАЗБАНК") збільшення кредитного портфелю за цей період склало 12,8 млрд грн, а гривневі вклади населення зросли на 19% (станом на початок квітня 2022 року). Серед недержавних банків, серед лідерів за активами досі залишаються АТ "Райффайзен Банк", АТ "АЛЬФА-БАНК", АТ "ПУМБ".
Що далі
Банки швидко зорієнтувалися в ситуації, зберегли можливість розрахунків та користування кредитними грошима, зробили деякі послаблення та запровадити кредитні канікули. Не останню роль вони зіграли і в просуванні військових облігацій. Попри постійні хакерські атаки, мобільні застосунки таких банків як "Монобанк", "ПриватБанк", "АЛЬФА-БАНК" та ряду інших не тільки зберегли свою працездатність, а й одними з перших запровадили нові функції, зокрема щодо зручного придбання військових ОВДП. Станом на 13 квітня їх залучено до бюджету країни вже на суму понад 40 млрд грн.
Як наслідок, ліквідність банківського сектору є високою, бо зберігається довіра до неї. Як заявив старший економіст "АЛЬФА-БАНКУ" Олексій Блінов, залишки на гривневих банківських рахунках українців уперше перевищили 500 млрд. грн, приріст за березень — +15%. Згідно інформації, озвученої на засіданні Ради з фінансової стабільності, яка відбулась 12 квітня, обсяг коштів клієнтів в усіх валютах збільшився на 41 млрд грн із початку воєнних дій. У свою чергу, на ринку присутня достатня кількість гривні для покриття витрати та ризиків банківської сфери. Тому 12 квітня президент Володимир Зеленський небезпідставно підписав закон про 100% гарантію вкладів на період війни, що лише підтверджує дану тезу.
За нинішнього базового сценарію, слід очікувати подальшу стабілізацію ситуації та адаптацію банківських інституцій до нових умов. Зокрема, Рада з фінансової стабільності озвучила результати опитування, згідно якого великі банки в ІІ кварталі планують надати 68 млрд грн позик бізнесу, що свідчить про певні перспективи для ринку.
Та попри гарну нинішню синергію учасників ринку, ризиком — у разі негативного сценарію розширення бойових дій — може стати суттєве зниження ділової активності, через що банки можуть зіткнутися зі зростанням відтоку коштів. Зменшення фінансової допомоги, значне падіння виробництва та експорту може призвести до послаблення гривні та певної невизначеності на фінансовому ринку.
Проте, слід очікувати на подальші грамотні дії НБУ, що матимуть на меті стабілізацію ситуації в разі такого сценарію. Це потребуватиме розширення програм уряду для забезпечення достатнього рівня рефінансування банків, випуск додаткових урядових цінних паперів та ряд інших заходів.
