Уряд щомісячно доплачуватиме вчителям, які продовжують працювати у прифронтовій зоні, по 4000 грн. "Апостроф" з'ясовував, чи має держава кошти на додаткові бюджетні витрати, і чи доцільні такі виплати під час війни.

Українські вчителі, які працюють у населених пунктах поблизу лінії фронту, отримуватимуть щомісячну надбавку у 4000 грн. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

"Відтепер вчителі на прифронтових територіях отримуватимуть збільшену щомісячну доплату розміром 4000 грн після сплати податків. Таке рішення ухвалили на засіданні уряду. Воно стосується 25 тис. вчителів, які працюють у 84 громадах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей", – написала Свириденко у своєму Telegram-каналі.

Вона повідомила, що доплату за вересень буде нараховано у жовтні.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Свій пост прем'єрка опублікувала 5 жовтня, у День вчителя і, користуючись нагодою, привітала всіх працівників сфери освіти зі святом.

Витрати приносять доходи

Отже, йдеться про 25 тис. вчителів. Кожен із них отримуватиме додатково до зарплати 4000 грн.

Як уточнив у Facebook міністр освіти і науки Оксен Лісовий, розмір місячної надбавки збільшується з нинішніх 2600 грн, які отримують усі вчителі з 1 вересня 2025 року, до 5200 грн, і після вирахування податків виходять (приблизно) ті самі 4000 грн.

Таким чином, йдеться про додаткові 2600 грн на місяць для кожного з 25 тис. вчителів із прифронтових громад. Усього виходять 65 млн грн додаткових видатків держбюджету на місяць (можливо і більше, оскільки для тих, хто працює більше ніж на одну ставку, сума доплати пропорційно збільшується). За словами Оксена Лісового, на збільшення доплат із цьогорічного бюджету виділено 372,3 млн грн.

Якщо наступного року "прифронтові" доплати вчителям збережуться у тому ж розмірі, бюджету-2026 це коштуватиме близько 800 млн грн.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Чи багато це, чи мало для державної скарбниці? І як завжди виникає прокляте питання: чи не правильніше було б ці гроші направити армії?

Принаймні безпосередньо використовувати ці кошти для потреб оборони не вийде, адже вони фінансуються виключно за рахунок внутрішніх ресурсів. Тоді як на соціальну сферу, зокрема сферу освіти, спрямовуються гроші наших закордонних партнерів.

І ці гроші у держави сьогодні є. Зокрема йдеться про програму допомоги з боку Європейського Союзу на 50 млрд євро.

При цьому треба розуміти, що зростання доходів – у даному випадку, вчителів - тягне за собою збільшення сум податків і зборів - податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору, а також єдиного соціального внеску (ЕСВ).

"Таким чином, будуть потрібні менші суми субсидування Пенсійного фонду, – пояснив у коментарі "Апострофу" керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. – Також буде користь для громад, оскільки значна частина ПДФО надходить саме до місцевих громад".

Ну а військовий збір, як випливає з його назви, піде на збільшення фінансування армії.

Популізм чи справедливість?

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Так уже давно склалося, що практично будь-які додаткові виплати в Україні сприймаються тією чи іншою мірою як підкуп електорату. Чи маємо ми в даному випадку справу з чимось подібним?

"Це вже не популізм, це грамотна державна політика", – переконаний Ілля Несходовський.

За його словами, ще у 2022 році потрібно було провести диференціацію територій, залежно від їх близькості до лінії фронту, і для кожної такої зони розробити комплекс заходів, у тому числі щодо надання фінансової допомоги.

"Тому що у нас дуже нераціонально розподілялися кошти – вони не були сконцентровані на тих, хто страждає, а "розмазувалися" по всій країні. Виплата всім по 1000 грн під час війни – це одне з найгірших рішень, яке можна собі уявити, – каже Несходовський. – І те, що зараз акцент робиться на прифронтових територіях, щоб зберегти там людей, доплати якраз раціональні".

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман погоджується з тим, що вчителі, які працюють у прифронтовій зоні, гідні матеріального заохочення.

"Ті, хто працює в зоні підвищеного ризику, мають отримувати доплати – це нормальна практика", – сказав експерт "Апострофу".

При цьому він вважає, що підвищення зарплат педагогічних працівників має проводитись у рамках загальної реформи системи освіти.

"З одного боку, вчителі отримують низькі зарплати - нижче середньої зарплати по країні, тому, безумовно, підвищувати потрібно. І на це в бюджеті на наступний рік у порівнянні з нинішнім додатково виділено 56 млрд грн. Але, з іншого боку, ці підвищення мають йти в комплексі з реформою середньої та вищої освіти – населення скоротилося на 10-15%, а вчителів стало не менше, а, можливо, навіть більше. Тому неефективні заклади (де недостатньо учнів) слід скорочувати. І це те, що обіцяв міністр фінансів", – резюмував Гетман.