Національний банк України останніми роками проводив незалежну політику, що, в кінцевому залишку, вартувало посади його голові Якову Смолію. Теперішній очільник Нацбанку Кирило Шевченко обіцяє зберегти незалежність регулятора, але є побоювання, що він погодиться виконувати "забаганки" ради НБУ та уряду. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко з’ясовував, до яких наслідків це може призвести.
Два тижні пройшли з моменту затвердження Верховною Радою кандидатура нового голови Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка. За цей час багато було сказано про необхідність зберегти незалежність регулятора - про це, зокрема, заявив і президент Володимир Зеленський під час офіційного представлення Шевченка співробітникам Нацбанку 20 липня.
Однак ще на етапі кастингу висловлювались сумніви в тому, що новий голова НБУ зможе зберегти незалежність і, за замовчуванням, збереження попереднього курсу регулятора.
Політика регулятора визначається, перш за все, його керівником. Однак, якщо дивитись ширше, вона формується і реалізується керуючою командою - правлінням. Після відставки попереднього голови Нацбанку Якова Смолія інші члени правління залишились на своїх посадах, однак перший тривожний дзвінок пролунав ще 30 червня, коли рала НБУ відмовилась розглянути питання продовження повноважень заступника голови регулятора Олега Чурія, у котрого закінчувався термін контракту.
На засіданні 6 липня Рада Нацбанку вирішила не продовжувати контракт Чурія, а 22 липня звільнила його, призначивши на посаду заступника керівника центрального банку тепер вже колишнього замміністра фінансів Юрія Гелетія.
Маловато буде
Втім, на цьому рада НБУ зупинятися явно не збирається. Голова ради Богдан Данилишин, котрий доклав максимум зусиль для усунення з посади Якова Смолія, продовжує "хрестовий похід" проти нинішнього складу правління Нацбанку, звинувачуючи їх буквально у всіх бідах України. Тож не дивно, що він заявляє про необхідність зміни всього топ-менеджменту регулятора, скромно додаючи, що остаточне рішення - за головою НБУ Кирилом Шевченком.
Останнім часом Богдан Данилишин проявляє небачену навіть для нього активність, використовуючи для трансляції своїх меседжів соціальну мережу Facebook. При цьому, окрім звичної критики колишнього (а, по суті, і нинішнього) керівництва НБУ, в його риториці все виразніше починають звучати командні нотки щодо того, як повинен діяти Нацбанк.
Рада НБУ, відповідно до закону про Національний банк, розробляє принципи грошово-кредитної політики регулятора і контролює її виконання, проте, згідно з тим же законом, не має права втручатися в роботу регулятора, яка як раз здійснюється правлінням.
Однак ще 6 липня, тобто, не тільки до призначення нового голови правління НБУ, але, навіть коли не було відомо, хто очолить Центробанк, Богдан Данилишин заявив, що політика регулятора буде переглянута.
Згодом Данилишин неодноразово говорив про те, що має робити нове правління Національного банку, по суті, формулюючи завдання для нового керівника.
В одному з останніх постів він прокоментував рішення регулятора вже за нового керівника зберегти відсоткову ставку на рівні 6%. Зазначивши, що це рішення свідчить про відсутність "політичного тиску на Національний банк" (нагадаємо, саме таку причину своєї відставки назвав Яків Смолій), Богдан Данилишин, тим не менш, "м'яко" покартав правління за те, що воно не знизило ставку до 5, 5%.
Хто ґазда в хаті
Все вищевикладене, так чи інакше, підводить до головного запитання: наскільки самостійним гравцем є Кирило Шевченко, і, відповідно, чи зможе він проводити незалежну політику ввіреного йому Національного банку, яка, мабуть, не завжди подобатиметься голові ради НБУ, членам уряду, народним депутатам, президенту.
Як розповіло "Апострофу" джерело в банківському середовищі, Богдан Данилишин не полишає намірів контролювати правління регулятора, а "Кирило Шевченко, на жаль, схоже, не виявляє достатньої твердості".
Разом з тим, як сказав в коментарі виданню експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян, принаймні, теоретично, Богдан Данилишин не може впливати на роботу НБУ: "Він може критикувати, давати рекомендації, збурювати громадськість, але остаточне рішення все одно залишиться за Кирилом Шевченком".
З цим згоден аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко. "Він (Богдан Данилишин) не має повноважень в управлінні НБУ. Посада, яку він займає, передбачає виключно нагляд за діями правління Нацбанку, тобто змінити голову або звільнити когось він не може", - зазначив він у розмові з "Апострофом" .
Але це в теорії. А як на практиці?
Ще один співрозмовник видання, який побажав зберегти інкогніто, нагадав, що кандидатуру Кирила Шевченка підтримала банківська спільнота. За його словами, учасники ринку сподіваються, що нинішній склад правління продовжить роботу, і, "якщо почнуться перетурбації (в правлінні), це буде яскравим сигналом того, що Богдан Данилишин переміг".
Він зазначив, що багато з того, що пропонує Данилишин, цілком розумно, але деякі його тези є вкрай небезпечними.
Про залежності
За словами Єгора Кияна, Кирило Шевченко зі своїми поглядами на грошово-кредитну політику знаходиться приблизно посередині між Богданом Данилишиним і Яковом Смолієм, які є в цьому плані антагоністами, хоча, ймовірно, все ж, новий голова Нацбанку трохи ближчий до останнього. "Саме з цього може виникнути враження, що Кирило Шевченко податливий до побажань голови ради НБУ. Просто його позиція не настільки жорстка, як була у Смолія", - сказав експерт.
При цьому він висловив думку, що Кирило Шевченко залежить не стільки від Богдана Данилишина, скільки від Офісу президента і взагалі від влади: "Схоже, що у нього лояльність до системи в цілому. Ми бачимо, що його туди (в Нацбанк) катапультували і зараз обробляють для того, щоб він рятував економіку ".
За словами Кияна, тут є певні ризики, тому що, йдучи назустріч побажанням влади, можна "просто поховати фінансову систему України".
Максим Пархоменко також переконаний, що новий керівник Нацбанку буде залежним від президента та уряду: "З огляду на те сприяння президента, яке передувало призначенню голови НБУ, Кирило Шевченко не може бути самостійною фігурою. При прийнятті рішень, які можуть йти в розріз з програмою НБУ, він їх буде виконувати, знаючи, що його може очікувати доля Якова Смолія. І головне для нього - не суперечити загальній політиці, яку проводить уряд".
Е)місія здійсненна
Уряду ж потрібно рятувати економіку, яка і до епідемії Covid-19 виглядала не найкращим чином, а зараз опинилася в глибокій кризі. Є великі проблеми з виконанням бюджету.
На думку Єгора Кияна, влада в прагненні покрити бюджетний дефіцит піде найпростішим шляхом - взяти кредит і девальвувати гривню (дешева гривня дозволить збільшити номінальні надходження в бюджет). Ослаблення гривні, найімовірніше, буде досягатися за рахунок додаткової грошової емісії - так званого "друкарського верстата".
"На жаль, ймовірність того, що Кирило Шевченко піде на емісію, дуже висока. При цьому, якщо емісія буде цілеспрямованою, тобто будуть створені спеціальні урядові програми, і під них буде запущено банківське кредитування, ризики незначні. Але, якщо станеться нецільова емісія, вона з імовірністю 100% відобразиться на гривні в бік її ослаблення", - розповів фахівець.
Крім того, грошова емісія призведе до прискорення інфляції, а наявність значного дефіциту держбюджету лише збільшує цей ризик.
Максим Пархоменко згоден - спокуса провести емісію велика. "При цьому важливо розуміти, що можливі втрати будуть істотні. Емісія - це останній крок, на який може піти уряд", - сказав він, додавши, що негативні наслідки друкування грошей вдарять по рейтингу президента Володимира Зеленського, що "буде явно йому не на руку".
За словами експерта, останнім часом регулятор знизив активність на валютному ринку, що також загрожує деякими негативними моментами. "НБУ йде з ринку і не контролює його, допускаючи зростання волатильності нашої валюти", - резюмував Пархоменко.
