RU  UA

Неділя, 24 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Фiнанси

Дорогий в обслуговуванні: як через телеканал "Дім" відмивають бюджетні гроші

Для телеканалу "Дім" закупили обладнання за завищеними цінами

Для телеканалу "Дім" закупили обладнання за завищеними цінами Фото: Getty images

У вітчизняній телевізійній галузі вибухнув черговий скандал. Державний телеканал "Дім", який веде мовлення російською мовою на окуповані території Донбасу та Криму, закупив телевізійне обладнання на понад 105 мільйонів гривень, але при цьому самі закупівлі здійснені в обхід тендерних процедур. " Апостроф" розбирався в "схемі".

За даними електронної системи державних закупівель "Прозорро" , державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України", до складу якого входить телеканал "Дім", 19 листопада підписало два контракти на купівлю телевізійної апаратури для цього телеканалу на загальну суму понад 105 мільйонів гривень.

До кінця 2021 року апаратура різних світових виробників (переважно німецькі та канадські компанії) буде поставлена в Україну, пишуть "Наші гроші" .

Хороше обладнання, але непотрібне

Конкурс щодо відбору постачальників дорогого обладнання не був проведений. При цьому вибір виробників у спеціалістів викликає низку питань.

Значну частину закупленої продукції складають товари канадської фірми Grass Valley. Вона виробляє відеокамери та супутнє обладнання. При цьому більшість опитаних "Апострофом" телеоператорів сказали, що або взагалі не чули про таку компанію, або, якщо чули, то зовсім незнайомі з її продукцією.

Один із фахівців (телевізійники спілкувалися з виданням на умовах анонімності з міркувань цехової етики) зазначив, що, в принципі, Grass Valley випускає хороші камери, але вони надто дорогі, а тому навіть топові українські телеканали використовують камери інших виробників.

"Якщо говорити про прямих конкурентів, то це Sony. Також використовуються камери Panasonic", - сказав співрозмовник "Апострофа".

Крім того, як розповів виданню інший телеоператор, виходячи з технічних характеристик камер Grass Valley, для їх використання необхідне додаткове обладнання, яке також дуже дороге, при цьому для його обслуговування потрібно не менше двох інженерів, а також до п'яти осіб додаткового персоналу.

Скандальності цій закупівлі додає те, що в каталозі на сайті Grass Valley не можна знайти камеру GrassValley LDX 92, яка значиться в контракті на постачання телеканалу "Дім".

Тут можливі кілька варіантів: або Grass Valley надала своєму "ексклюзивному" партнеру дослідну модель, якої ще навіть немає в її каталозі, або із зазначенням номенклатури товару сталася прикра помилка, або... або тут виникають погані думки про бажання сховати підвищення ціни за невідомим кодом, щоб потім відмити прибуток.

Є питання і щодо продукції інших компаній, чиє обладнання купили для "Дома".

Йдеться, зокрема, про фірму Vizrt, що спеціалізується на системах візуалізації та доповненої реальності.

Презентація доповненої реальностіФото: vizrt.com

"Один із її конкурентів - Zero Density, який, загалом, був би кращим для аналогічних цілей", - каже співрозмовник видання.

За його словами, одним із серйозних мінусів апаратури Vizrt, принаймні для України, є те, що в нашій країні мало фахівців, знайомих із цією технікою. До того ж, це обладнання дороге в обслуговуванні.

Щодо звукових систем фірми Lawo, які також значаться в договорах, то для цього однозначно краще обладнання Yamaha.

Якщо говорити про інше обладнання, яке призначається для телеканалу "Дім", то воно, за словами фахівця, в принципі, непогане, "але не можна сказати, що найкраще, і в інших виробників можна знайти цікавіші варіанти".

Це, зокрема, стосується німецької компанії Riedel: "І з транспорту, і з матриць можна знайти більш надійне та дешеве обладнання".

Крім того, принаймні деякі товари, зазначені в контракті, коштуватимуть українським платникам податків набагато дорожче, ніж якби вони купувалися на конкурентній основі.

Так, у контракті ціна однієї панелі Riedel RSP-2318-PRO складає 151 тисячу гривень, при тому що, як зазначають "Наші гроші", у Німеччині її ціна ледве перевищує 1,5 тисячі євро (близько 46 тисяч гривень). Це виходить більш ніж утричі дешевше. Щоправда, треба врахувати витрати на доставку, але навіть із ними навряд чи ми отримаємо зазначену у контракті суму.

З урахуванням всього вищесказаного, можна зробити висновок, що для каналу з крихітною телеаудиторією (фактично, мовлення "Дома" покриває далеко не всю територію окупованого Донбасу, не кажучи про Крим, де покриття поширюється лише на північну частину півострова) закупили дороге і далеко не найкраще обладнання, до того ж за завищеними у кілька разів цінами.

"Ексклюзивний" партнер з дерибану

Як було зазначено вище, закупівля апаратури проводилася без відповідного тендеру. Це обґрунтовується тим, що обладнання згаданих виробників може постачати та обслуговувати лише ТОВ "Комтел", з яким, власне, і підписано контракти.

Фото: Getty images

Тобто зазначених виробників апаратури обрали лише з тією метою, щоб "пояснити" обхід тендерних процедур, оскільки інші компанії, що виробляють аналогічне обладнання, можуть працювати з різними посередниками, а не лише з "Комтелом".

Співвласниками ТОВ "Комтел", згідно з даними держреєстру юридичних осіб, є Іван та Дмитро Омелянюки (судячи з усього, батько та син – Іван Васильович та Дмитро Іванович). Компанія вже давно "співпрацює" із "Мультимедійною платформою іномовлення України". Лише у 2018 році держпідприємство виплатило "Комтелу" 114 мільйонів гривень за 21 договором.

Ще одна компанія Омелянюков – "Комтел системи мовлення" – засвітилася у скандалі, пов'язаному з телеканалом "Банківське телебачення" (БТБ), яке запускав голова Національного банку України часів президентства Віктора Януковича Сергій Арбузов. Генеральна прокуратура у зв’язку з цим телеканалом розслідує справу про присвоєння коштів держбюджету в особливо великих розмірах.

Обвинувачення вважає, що Сергій Арбузов, користуючись службовим становищем, сприяв здійсненню закупівель у 2012 році для телеканалу БТБ на загальну суму 86,5 мільйона гривень. При цьому 71,3 мільйона гривень було перераховано на користь ТОВ "Комтел системи мовлення", яке постачало телеканалу обладнання – мабуть, також "ексклюзивно", як і телеканалу "Дім".

Будинок культури або пральня

Про "потрібність" телеканалу "Дім" не говорив хіба що лінивий. Деякі критики закидають йому мовлення виключно російською мовою, що, на їхню думку, лише віддаляє жителів так званих "ЛНР" та "ДНР" та Криму від решти України. Хтось обурений цензурою на телеканалі.

Проте головне – це, по суті, "невидимість" телеканалу для переважної більшості українців – як тих, хто мешкає на тимчасово окупованих територіях, так і тих, хто перебуває на "материці". Тобто можна говорити про цілковиту марність телеканалу "Дім" (не в образу людям, які працюють на телеканалі та чесно виконують свою роботу).

Але "користь" від телеканалу, схоже, таки є – принаймні для корумпованих українських чиновників, які перетворили його на "пральню" для відмивання бюджетних грошей.

І це, схоже, лише початок. Вже деякий час точаться розмови про те, що влада збирається об'єднати телеканал "Дім" в один медіахолдинг із телеканалом "Рада", який має покриття по всій Україні. Як стало відомо "Апострофу", поки що є плани влити в цей проект 300 мільйонів гривень - зрозуміло з держбюджету.

Українська влада не скупиться на свої телевізійні проекти – вони на порядок дорожчі за комерційні телеканали. Але ж гроші не свої, а державні. Тобто платників податків. Тобто наші. Але нам від цього навряд чи щось перепаде.

Новини партнерів

Читайте також

Банківські таємниці "Національного кешбеку": які ризики для українців

Розкриття банківської таємниці учасників програми Національного кешбеку навряд чи становить загрозу, але є ризик злому

"Вовина тисяча": на що українці витратять нову допомогу від влади

Допомога на 1000 гривень навряд чи покращить економічне становище українців, але дозволить сплатити за комуналку та задонатити на ЗСУ

Світу загрожує нова фінансова криза: що буде з допомогою союзників для України

Світова фінансова криза найближчим часом можлива, для України вона означатиме скорочення закордонної допомоги