В Україні у 2021 році очікується рекордний приплив іноземних інвестицій за останні п'ять років. Озвучений обсяг справді вражає - 6,5 мільярда доларів, хоча бували часи і кращі. Бентежить, щоправда, те, що зазначена сума отримана за допомогою нової методики, і, якщо порахувати по-старому, результат виявиться не настільки видатним. "Апостроф" з'ясовував, де уряд знайшов мільярди інвестицій, і скільки їх насправді потрібно Україні, щоб досягти сталого економічного зростання.
Читайте також: Припиніть кошмарити бізнес: на Заході назвали головні проблеми України
У 2021 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну буде рекордним за останні п'ять років і становитиме 6,5 мільярда доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Зазначена цифра включає реінвестиції компаній у вітчизняну економіку, що обумовлено новою методикою розрахунків. Вона була прийнята на озброєння у середині 2020 року і, як стверджують у Національному банку України (НБУ), відповідає міжнародній практиці.
Але тут є один важливий нюанс.
"Не можна говорити, що у нас рекордні інвестиції цього року, якщо змінено методику. Це означає, що показники минулих років не співставні з показниками нинішнього року. Порівнювати їх не можна - це основи економічного аналізу", - сказав у коментарі "Апострофу" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
З новою методикою справді дивні речі виходять. Ще в листопаді глава ради НБУ Богдан Данилишин звернув увагу на те, що без урахування реінвестованих доходів нерезидентів у розмірі 5,2 мільярда доларів, інвестиції у підприємства прямого інвестування з початку поточного року становили лише 744 мільйони доларів.
Тобто жодного рекордного припливу коштів в економіку немає і близько.
Інвестиції навпаки
На сьогодні найвищий показник ПІІ в Україні був зареєстрований у 2008 році – майже 11 мільярдів доларів – за іронією долі у той самий рік, коли почалася світова фінансова криза, яка сильно вдарила і по нашій країні (оскільки криза вибухнула ближче до кінця року, мабуть, інвестиції просто не встигли "утекти").
Також бували роки, коли інвестиції в нашу країну становили 7-8-9 мільярдів доларів, але частіше суми були значно скромнішими - на рівні 2-5 мільярдів. При цьому "ковідний" 2020 рік виявився в цьому плані абсолютно провальним - був зареєстрований відтік інвестицій у розмірі 868 мільйонів доларів. Навіть у найважчому 2015-му році було краще - тоді з країни "утекло" трохи більше 400 мільйонів доларів.
Але, як бачимо, реальні показники цього року (а вони можуть виявитися ще гіршими з урахуванням виведеного у вигляді дивідендів капіталу) не вселяють оптимізму.
Але уряд такий стан речей, схоже, зовсім не бентежить. За словами Дениса Шмигаля, Кабінет міністрів ставить перед собою амбітну мету довести щорічний рівень інвестицій до 15 мільярдів доларів, щоправда, чомусь лише починаючи з 2025 року. Що за час, який залишився, має змінитися, абсолютно незрозуміло.
Без гарантій
Але чи реально, в принципі, для України залучати по 15 мільярдів доларів на рік прямих іноземних інвестицій?
"Все залежатиме від того, як працюватимуть інститути, якою буде політика у сфері оподаткування, - сказав "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. - Якщо гайки в економіці й надалі закручуватимуться, на бізнес будуть тиснути, інвестиції "втечуть" в будь-якому випадку. Але якщо ми створимо "контрольований офшор", то 15 мільярдів і навіть більше - це реальна цифра. У нас же зараз відбувається тиск на дрібний, середній і, частково, великий бізнес, і чим довше ця тенденція буде зберігатися, тим менше шансів вийти на озвучені показники.
А факти, що свідчать про недружелюбність влади до бізнесу, справді промовисті.
Так, уже можна з упевненістю констатувати зрив приватизації "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК) – спроба продати підприємство на аукціоні 20 грудня з тріском провалилася як і дві попередні цього року.
Як з'ясувалося, іноземні компанії відмовляються брати участь у конкурсі з продажу ОГХК через відсутність гарантій захисту великих інвестицій з боку українського уряду.
І це не дивно, бо із захистом інвестицій та інвесторів – зовсім погано. Нещодавно вибухнув скандал навколо компанії "Синево", яка входить до складу шведського медичного холдингу Medicover. Державна податкова служба (ДПС) вирішила стягнути з компанії, яка у своїх лабораторіях проводить ПЛР-тести, штраф у розмірі 1,1 мільярда гривень. Причина санкцій – "Синево" нібито відмовилася надавати фіскалам деякі документи під час перевірки. Пізніше з'ясувалося, що зі штрафом "помилка" вийшла (або, як сказав голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, - "дискомунікація"), а тому рішення про штраф було скасовано.
Збіг це чи ні, але бізнес знизив індекс інвестиційної привабливості України у другій половині 2021 року порівняно з першим півріччям – з 2,84 до 2,73 бала (з 5 можливих).
Казки на ніч
Таким чином, маючи такий непривабливий інвестиційний клімат, плани уряду щодо щорічного залучення 15 мільярдів доларів у вигляді прямих іноземних інвестицій можна сприймати лише як черговий прожект влади, який не буде реалізований. Втім, як і багато чого іншого.
"Спочатку вони говорять про зростання ВВП на 40% - не вийшло (у 2019 році тодішній Кабмін закладав збільшення ВВП за п'ять років на 40%, тобто, в середньому, на 8% на рік - "Апостроф"), потім вони говорять про створення 500 тисяч нових робочих місць - а насправді безробіття тільки зросло. І це (збільшення обсягів інвестицій до 15 мільярдів доларів на рік) - те ж саме. Набридло! - емоційно коментує плани уряду Ілля Несходовський - Для того, щоб про це говорити, потрібно мати проекти, потрібно мати інвесторів, які заходитимуть в Україну та створюватимуть підприємства, а так - це казки, які розповідає прем'єр-міністр замість того, щоб працювати та об'єктивно оцінювати стан економіки”.
Влада постійно рапортує про свої успіхи в соціально-економічній сфері, але, за великим рахунком, йдеться про "необ'єктивні оцінки, коли замість якісних показників населенню представляють кількісні, які часто не дають об'єктивну картину".
Наочний приклад – зростання середньої заробітної плати, що нині перевищує 14 тисяч гривень або, в еквіваленті, 500 доларів на місяць. Проблема тут у тому, що інфляція, що прискорилася цього року, "з'їла" це зростання.
"Тому збільшення зарплат потрібно оцінювати не в абсолютному значенні, а з урахуванням купівельної спроможності - тобто треба говорити про зростання реальної заробітної плати, що є об'єктивнішим показником", - резюмував Несходовський.
Інвестиції бувають різними
Продовжуючи тему якісних показників, зазначимо, що це безпосередньо стосується і інвестицій. Що мається на увазі? За словами Єгора Кияна, у розвинених країнах інвестиції, як правило, приходять разом з технологіями, тоді як у нас значна частина грошей, що інвестуються, – це спекулятивний капітал.
"Якщо ми, умовно, домовимося з Ілоном Маском, і він у нас побудує завод, - це одне. А якщо це - взаєморозрахунки, покриття якихось витрат, - то зовсім інше", - пояснив експерт.
Також треба розуміти, що інвестиції – це не абстракція, а один із дієвих інструментів розвитку економіки, і, як наслідок, – підвищення добробуту громадян.
"Ми можемо малювати та показувати будь-які цифри, але людям завжди ближче те, що у них у кишені. І, якщо в кишені порожньо, тобі буде абсолютно байдуже, які цього року показники інвестицій", - резюмував Єгор Киян.
