Європейський Союз, США, Велика Британія та низка інших країн запровадили санкції проти Росії за визнання "незалежності" фейкових республік Донбасу. Частина цих санкцій торкнеться приватних осіб, зокрема, з оточення президента РФ Володимира Путіна. Інші спрямовані проти російських банків, у тому числі "Промсвязьбанку", через який фінансуються російські оборонні контракти. Також є санкції щодо суверенного боргу Росії. "Апостроф" розбирався, наскільки нинішній санкційний пакет є серйозним для економіки країни-агресора, і що готує Захід Путіну, якщо він продовжить агресію проти України.
США ввели санкції проти Росії за визнання "незалежності" окупованих районів Донецької та Луганської областей України – так званих "ДНР" та "ЛНР". Про це заявив президент Сполучених Штатів Джозеф Байден.
Пізніше Міністерство фінансів США розкрило деталі пакета санкцій. Зокрема, він зачіпає "Внешекономбанк" (ВЕБ) та "Промсвязьбанк", а також їхні дочірні компанії.
Вибір цих фінустанов невипадковий, оскільки ВЕБ задіється у залученні інвестицій до РФ, забезпеченні російського експорту та обслуговуванні російського суверенного боргу, а через "Промсвязьбанк" здійснюється фінансування оборонної сфери країни-агресора – приблизно 70% всіх військових контрактів.
Ці банки не зможуть вести діяльність у США, при цьому їхні активи на території країни будуть заморожені.
Крім того, з 1 березня вводяться санкції щодо угод із суверенним боргом Росії.
Також санкції запроваджено проти представників російської еліти, з-поміж наближених до президента Володимира Путіна. Серед них – заступник голови правління "ВТБ Банку" Денис Бортніков, який є сином директора ФСБ Олександра Бортнікова, голова "Промсвязьбанку" Петро Фрадков - син колишнього прем'єр-міністра та голови Служби зовнішньої розвідки Росії Михайла Фрадкова, генеральний директор VKGroup ("ВКонтакте") Володимир Кирієнко – син першого заступника глави адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка.
Велика Британія також запроваджує санкції проти Росії. Під них потрапили банк "Росія", "Промсвязьбанк", "Індустріальний ощадний банк", "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" та "Генбанк".
Крім того, санкції діятимуть стосовно бізнесменів Геннадія Тимченка, Бориса Ротенберга та його племінника Ігоря Ротенберга, які входять до "ближнього кола" російського президента Володимира Путіна. Активи як банків, так і підприємців будуть заморожені у Великій Британії, при цьому Тимченку та Ротенбергам заборонять в'їжджати на територію Сполученого Королівства.
Не залишився осторонь і Європейський Союз. Насамперед, ЄС запроваджує санкції проти 351 депутата Держдуми Росії за звернення до президента РФ з проханням визнати "ДНР" та "ЛНР". Крім того, санкції стосуватимуться ще 27 фізичних та юридичних осіб, які, за словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики Жозепа Борреля, "відіграють роль у підриві або створенні загрози територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України".
Також передбачені фінансові санкції, які обмежать доступ уряду РФ до фінансових ринків та послуг Євросоюзу.
Про свої санкції заявили деякі інші країни, зокрема Канада та Японія.
Певною мірою можна вважати санкціями призупинення сертифікації газопроводу "Північний потік-2" німецьким регулятором, особливо у світлі заяви Джо Байдена про те, що США працюватимуть з європейськими партнерами над тим, щоб цей газопровід не було введено в експлуатацію.
Санкції у режимі "лайт"
Але наскільки всі ці санкції є відчутними для Росії? Адже головна мета будь-яких санкцій – завдати шкоди економіці країни, проти якої вони запроваджуються.
Експерти, з якими поговорив "Апостроф", переконані, що у нинішньому вигляді санкції не становлять великої загрози для російської економіки.
"Введені санкції мають, скоріше, символічний характер, і глобально на фінансовій системі РФ не позначаться", - сказав у коментарі виданню старший аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Вадим Іосуб.
За його словами, після перших санкцій, які країни Заходу запровадили проти Росії за анексію Криму у 2014 році, у РФ суттєво скоротили зовнішні борги та корпоративні борги у валюті.
Щодо санкцій проти банків, зокрема, ВЕБу та "Промсвязьбанку", то, за словами Іосуба, наприкінці березня їхні клієнти можуть відчути проблеми з міжнародними платежами та використанням платіжних карток за кордоном. Проте ці банки зможуть здійснювати платежі у рублях та обслуговувати рублеві картки "Мир". "У клієнтів цих банків є місяць, щоб змінити обслуговуючий банк, якщо їм потрібні валютні платежі", - зазначив експерт.
Не становлять особливої загрози й санкції щодо суверенного боргу. "Купівка російського зовнішнього боргу на первинному ринку і раніше була під санкціями, - пояснив "Апострофу" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. - Зараз додається вторинний ринок, але для Росії це не настільки критично, оскільки вони мають дуже жорстку бюджетну політику".
З цим погоджується інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. "Поки що у Росії немає проблем із фінансами, і вони можуть витримати навіть повністю закриті зовнішні ринки", - написав він у Facebook, додавши, що при цьому вартість грошей для російського корпоративного бізнесу зросте.
Більше агресії – більше санкцій
Тож у чому тоді сенс санкцій, якщо вони завдадуть мінімальної шкоди економіці країни-агресора?
"Я думаю, що це, в першу чергу, попереджувальні санкції. Вони поки що зовсім не вбивчі, їхня мета, швидше, - показати, що Сполучені Штати та їхні європейські партнери готові вводити санкції за каскадним принципом – чим більш агресивні дії (з боку Росії), тим більше санкції", - каже Гліб Вишлінський.
Сергій Фурса вважає, що поки що йдеться про "символічні санкції за символічний акт визнання".
"Санкції дозволяють Путіну вибрати сценарій збереження обличчя. Захід показує йому, що він готовий на такий обмін, коли Путін просто визнає "ЛНР" та "ДНР" і на цьому оголошує себе переможцем. Що в голові у Путіна, ми не знаємо. І, якщо він піде далі, то у Байдена на столі лежать справжні санкції, вже не "лайтові". Це і санкції, які б'ють по фінансах. І санкції щодо технологій. І, напевно, персональні санкції. Ключове - фінанси та технології", - заявив Фурса.
Раніше повідомлялося, що Захід, у разі ескалації, готується запровадити заборону на експорт високотехнологічної продукції до Росії, що може стати одним із найболючіших заходів, як для бізнесу, так і для громадян.
Також серйозну загрозу Кремлю можуть становити санкції щодо "ВТБ Банку" та "Сбербанку". "Це банки, які обслуговують більшу частину російської економіки. І це – чітке попередження, яким буде масштаб наступних санкцій проти фінансової системи Росії", - наголосив Гліб Вишлінський.
