Національний банк України пішов на крайні заходи – підвищив облікову ставку у 2,5 рази, з 10% до 25%. Це зроблено для того, щоб приборкати стрімке зростання цін та зупинити знецінення гривні. З іншого боку, дії регулятора призведуть до різкого підвищення ставок за кредитами, що практично унеможливить розвиток економіки країни. Проте в умовах війни, яку героїчно веде народ України, оптимальних рішень в принципі бути не може, а тому доводиться вибирати найкраще з найгірших. Наскільки правильним є останнє рішення НБУ, розбирався "Апостроф".
Депозит кращий за долар
Правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення про підвищення облікової ставки регулятора з 10% одразу до 25%. Ця подія стала несподіванкою для більшості учасників фінансового ринку, оскільки настільки різкого збільшення базової ставки ринок давно не бачив. Щось подібне востаннє відбулося в 1993 році, коли в розпал гіперінфляції НБУ також підвищив облікову ставку майже в 2,5 рази - зі 100 до 240%.
Свій нинішній рішучий крок Національний банк пояснив необхідністю захисту гривневих заощаджень громадян, які знецінюються внаслідок прискорення інфляції, а також уникнення доларизації економіки.
Дійсно, інфляційні процеси, які розпочалися ще до війни, переважно через різке підвищення цін на енергоресурси, значно прискорилися з початком російської агресії. В цьому немає нічого незвичайного: інфляція традиційно супроводжує війну, оскільки в таких обставинах доходи громадян, виробництво та надходження до бюджету, як правило, скорочуються, а витрати уряду на оборонну сферу різко зростають, що примушує уряд вдаватися до емісії грошей в тій чи іншій формі.
Відбулося це і в Україні, в результаті чого в квітні 2022 року інфляція за даними НБУ, досягла 16,4% в річному вимірі. І, на думку регулятора, цей процес продовжить набирати оберти.
"Перша і головна причина зростання рівня інфляції - вимушена пряма емісія НБУ для фінансування дефіциту держбюджету в умовах стрімкого зростання попиту уряду для фінансування діяльності ЗСУ,- розповідає голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - З початку війни НБУ був змушений збільшити обсяг ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) у своєму портфелі більше ніж на 118 мільярдів гривень. При цьому фінансування воєнних дій у межах країни це об'єктивно не створює, а лише знищує товарно-матеріальні цінності. Тому це фінансування жодним чином не стимулює економічний розвиток".
Іншими причинами прискорення інфляції, за словами експерта, є стрімке зростання витрат підприємств у зв'язку із зростанням цін на енергоносії, сировину та комплектуючі, а також різке падіння внутрішнього виробництва. Через це грошовій масі, яка знаходиться на руках у населення, протистоїть набагато менша кількість товару. Це призводить до того, що ціни на товари зростають, а населення шукає можливості захистити свої заощадження, конвертуючи їх в долари та іншу іноземну валюту.
Тому, очевидно, рішення Національного банку про підвищення облікової ставки спрямоване на зміну цієї тенденції.
"Нацбанк очікує, що банки в свою чергу збільшать ставки за депозитами, - говорить експерт з економічних питань, член Наглядової ради "АльтБанку" Тетяна Острікова. - На думку регулятора, це збільшить фінансову привабливість депозитних вкладів у гривнях. Якщо українці розмістять вільні гроші на банківських рахунках, вони матимуть менше гривень для того, щоб переводити їх у валюту".
Підвищивши облікову ставку, Нацбанк одночасно підвищив дохідність власних депозитних сертифікатів до 23%. І до цієї ж позначки незабаром підтягнеться і дохідність за ОВДП, які випускає уряд. Завдяки цьому привабливість цих інструментів для комерційних банків значно виросте і вони охоче вкладатимуть в них вільні кошти.
Відтак банки почнуть полювання за грошима громадян, підвищуючи ставки за депозитами. За оцінкою фінансового експерта Василя Невмержицького, вже найближчим часом ставки за депозитами підвищаться до 16-18% річних (з нинішніх 6-10%). Це зробить вклади більш вигідним розміщенням, ніж купівля валюти.
"Припустимо, зараз громадянин може продати долари по 35 гривень, - говорить експерт. - За пів року, курс при збереженні нинішніх тенденцій може скласти 37-38 гривень. В той же час, якщо здати сьогодні долари і помістити на депозит під 18%, дохід в гривні за цей же час буде набагато вищим. Відтак депозит в банку стане більш привабливим, ніж зберігання грошей в доларах."
Саме це і має на увазі Національний банк, говорячи про те, що підвищення облікової ставки спрямоване на запобігання доларизації економіки.
Бізнесу доведеться затягнути пасок
Втім, радикальне підвищення облікової ставки НБУ, хоча і дозволить підтримати вартість гривні та обмежити зростання курсів іноземних валют, має і значні недоліки. Головний з них полягає в тому, що разом зі зростанням депозитних ставок виростуть і ставки по кредитах - до 30% і вище.
"Це рішення фактично знекровить економіку, - вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - Підприємства не будуть брати такі дорогі кредити, а ті, хто мають вільні кошти, краще розглянуть варіанти замість відновлення виробництва зайнятися безподатковим імпортом, або купівлею тих самих ОВДП під 30% річних. В результаті економіка не буде відновлюватися, пропозиція товарів буде зменшуватися, імпорт - збільшуватися, ціни - зростати".
Відтак вітчизняний бізнес від рішення Національного банку виявиться в програші, оскільки забезпечити в нинішній час прибутковість, отримуючи кредитування під 30% річних, дуже важко.
Натомість у виграші залишаться банки.
"Вони отримають можливість "не паритися" з кредитуванням бізнесу, а продовжувати тримати кошти у депозитних сертифікатах та ОВДП, - каже Борис Кушнірук. - Крім того, виграють невідомі нам іноземні власники ОВДП (хоча може вони не такі вже і іноземні) які при фіксованому курсі гривні та підвищенні облікової ставки, а, значить, і збільшенні ставок дохідності по ОВДП, отримують доволі значну, я би сказав абсурдно високу валютну дохідність по своїх інвестиціях у гривневі державні цінні папери".
Хороших варіантів немає
Втім, попри очевидні недоліки, рішення Нацбанку, воно все ж таки не є найгіршим варіантом в ситуації, що склалася. На думку виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, у НБУ насправді було два основних способи дій.
"Перший варіант - залишити все як є, - говорить експерт. - Підкидувати трохи емісії в "бюджетний котел" і тим самим підживлювати девальвацію. Нервово спостерігати, як політика подвійного курсу з кожним днем пожирає все більше і більше резервів. Врешті-решт, коли притисне, почати відпускати курс (бо резерви не безмежні). Витримати прокльони від посполитих і з жахом спостерігати, як почне розривати баланси банків. Щоб врятувати банківську систему ще докинути гривні і вивести девальваційну спіраль на новий рівень. Потім ще дофінансувати бюджет і витримати ще вал прокльонів від нової хвилі девальвації. Кепський сценарій, який ми вже проходили в 90-х роках. І такий розвиток подій наближається до нас з шаленою швидкістю, навіть якщо ми про це не говоримо вголос. Війна, все ж таки…"
Другий варіант, за словами експерта, полягає в тому, щоб збільшити ціну національної валюти, зберегти довіру до банківської системи і хоч якось стримати майже неминучий прихід девальваційно-інфляційного хороводу.
"Так, за цього сценарію не буде дешевих кредитів, і про розвиток економіки мова не йде (як, до речі, і в першому сценарії), - говорить Боярчук. - Але принаймні ті гроші, що у людей в кишенях і в заощадженнях, збережуть хоч якусь вартість".
З тим, що ухвалене Національним банком рішення буде досить важким для українського бізнесу, і значно ускладнить його діяльність, погоджується більшість експертів.
"Через зменшений попит на товари і послуги буде страждати бізнес, загальмується економічне відновлення, - зазначає Тетяна Острікова. - З іншого боку, це дає хоч і негативну, але передбачуваність. Ризик обвалу гривні та гіперінфляції зменшені. Якщо спрацює логіка НБУ щодо впливу на курс, то і золотовалютні резерви будуть зменшуватися меншими темпами. Тож крок НБУ не дуже популярний, і аплодисментів тут чекати не варто. Але і на повномасштабну агресивну війну в центрі Європи в ХХІ столітті ніхто не розрахрвував. Саме війна та її вплив на економіку змушує регулятора підняти ставку більше, ніж у два рази".
Втім, встановлений на сьогоднішній день розмір облікової ставки, який призведе до значного здорожчання кредитних ресурсів, не є остаточним, оскільки сьогодні навіть НБУ не може в повній мірі оцінити наслідків даного рішення. Тож ймовірно незабаром, виходячи з конкретних обставин, регулятор буде його коригувати.
"Наступний перегляд ставки планується 21 липня, - говорить Василь Невмержицький. - І якщо Національний банк побачить, що за допомогою депозитних сертифікатів і ОВДП вдалося залучити достатню кількість ресурсів, може бути ухвалене рішення про зниження облікової ставки".
За словами Дмитра Боярчука, Національному банку ще не доводилося працювати в умовах повномасштабної війни. "А тому навряд чи хто сьогодні може сказати, яка ставка є правильною - 20% чи 25%, - каже експерт. - Національний банк згодом може її відкалібрувати за декілька прийомів. Але саме рішення захищати вартість грошей я вважаю правильним".
