Російський "Газпром", який швидко скорочує свою частку на європейському газовому ринку, відмовився виплачувати своїм акціонерам дивіденди за 2021 рік. Його приклад наслідували й інші російські державні компанії, що призвело до обвалу на фондовому ринку рф. "Апостроф" з'ясовував, із чим пов'язане таке рішення влади росії і чому воно є "пострілом у ногу".
Фасад європейський, сутність російська
1 липня сплив термін, до якого російські акціонерні товариства повинні були оголосити свої рішення про виплату дивідендів за 2021 рік. Проте інвесторам, які чекали прибутків від своїх акцій, довелося пережити розчарування.
Першим оголошення про несплату дивідендів за минулий рік зробив газовий гігант "Газпром". Вслід за "національним надбанням" аналогічні рішення оголосили і інші державні російські компанії, зокрема банки "Сбербанк" і ВТБ, оператор електричних мереж "Россети", власник торгового флоту росії "Совкомфлот", найбільший авіаперевізник "Аэрофлот".
Всі ці компанії давно і успішно розміщують свої акції на міжнародних фінансових майданчиках, залучаючи таким чином мільярди доларів на власний розвиток. Проте, незважаючи на те, що частка приватних інвесторів може бути досить значною (в "Газпромі", наприклад, їм належить 49,77% акцій, в "Сбербанку" - 49%), вони ніколи не брали участі в управлінні. Повний контроль над усіма компаніями здійснювала російська влада. Інвестори ж задовольнялися надійністю акцій (тоталітарні режими, як правило, є досить стійкими до внутрішніх політичних ризиків) та високою дохідністю (яку забезпечували високі ціни на енергоносії).
"Протягом останніх років росіяни дуже успішно розвивали великі державні компанії, які дуже любить путін, - говорить в.о. міністра економіки України у 2020 році Павло Кухта. - В цих підприємствах було збудовано досить сучасні системи корпоративного менеджменту західного зразка. Вони демонстрували сильні сторони російської економіки, яка назагал представлена переважно підприємствами із застарілим радянським типом управління".
Проте, після 24 лютого 2021 року система залучення іноземних інвестицій російськими компаніями дала тріщину. Численні санкції, накладені на фінансовий сектор росії, зробили володіння її цінними паперами вкрай ненадійною справою. Тож інвесторам залишалося лише сподіватися на те, що акції, як і раніше, приноситимуть відчутний дохід. Але останніми днями і ця надія зникла: дивідендів в цьому році не буде, а очікування на наступний є вкрай примарними.
Новина про рішення держкомпаній рф не платити дивіденди миттєво відбилася на біржових курсах. Акції "Газпрому" різко обвалилися майже на 40%. До 30 червня вони коштували близько 298 рублів за штуку, а 4 липня - уже 198 рублів. Акції інших державних російських компаній менш різко, але також помітно знизилися в ціні.
Все для фронту
На думку Павла Кухти, причиною рішення не платити дивіденди є проблема з наповненням державного бюджету росії, яка виникла після широкомасштабного нападу на Україну. Тому сьогодні російський уряд вживає заходів до максимального залучення коштів.
"В результаті невиплати дивідендів росія фактично обдурить інвесторів, які тримали їх виключно заради отримання прибутку, - говорить експерт. - А у випадку з "Газпромом" це власники практично половини компанії. Натомість, зекономивши на виплатах дивідендів, всі державні компанії покажуть значні прибутки і заплатять податки до російського бюджету. Таким чином, всі доходи дістануться державі".
Підтвердження цієї версії не забарилося. Вже 5 липня Держдума рф блискавично ухвалила закон про разове підвищення податку на видобуток корисних копалин, за яким "Газпром" повинен буде заплатити до бюджету росії додатково 1,25 трильйона рублів (близько 20 мільярдів доларів). Це практично дорівнює сумі дивідендів, яку не отримали приватні акціонери "Газпрому" (1,24 трильйона рублів).
Будівля Державної думи росії
Така оперативність свідчить про те, що росія сьогодні відчуває серйозні проблеми з наповненням бюджету - явище, якого там вже досить давно не бачили. Високі ціни на газ і нафту забезпечували "країні-бензоколонці" величезні доходи, завдяки яким бюджет протягом останніх років був профіцитним (його доходи перевищували видатки). Тому росія легко фінансувала власні видатки без складних переговорів з МВФ та меморандумів, які регулярно укладає український уряд, щоб отримати кредити для покриття бюджетного дефіциту.
Проте тепер, незважаючи на те, що до порятунку державних фінансів залучено всі можливі прибутки держкомпаній, російський бюджет все одно тріщить по швах. Одночасно з оголошенням про невиплату дивідендів приватним інвесторам, російський уряд повідомив про секвестр бюджету на суму 1,6 трильйона рублів (близько 25 мільярдів доларів). Скорочення фінансування торкнеться 59 із 62 існуючих державних програм. Очевидно всіх, які не пов’язані безпосередньо з веденням війни.
Тож вилучення дивідендів у акціонерів і направлення їх до бюджету, - практично вимушений крок для кремля, щоб сповільнити прояви економічного падіння і тимчасово дофінансувати певні бюджетні витрати.
Кожному свій Союз
Проте з точки зору довгострокової перспективи це рішення виглядає не надто розумним.
"По суті, це ще один крок до демонтажу системи успішних і прибуткових державних підприємств з менеджментом західного зразка, - говорить Павло Кухта. - Протягом довгого часу вони приносили росії чималі кошти, які використовувалися для підготовки до війни з Україною. Тому деградація цих підприємств є стратегічно вигідною для України, оскільки позбавляє агресора постійних джерел прибутку".
Втім, на думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, більш успішних альтернатив обраному нині курсу у російської влади, по суті, і не було.
"За чотири місяці війни московське керівництво усвідомило, що нинішні санкції введені надовго, і послаблення їх найближчим часом не доводиться чекати, - говорить експерт. - Тож очевидно, що розміщення нових випусків акцій російських компаній найближчим часом буде неможливим. В росії перейшли до політики "згорів сарай - гори і хата", і вирішили, що раз отримати нові інвестиції більше не можна, то немає сенсу і підтримувати престиж компаній-емітентів".
До того ж, більшість приватних інвесторів, які сьогодні володіють акціями російських державних гігантів, є представниками західних країн, що сьогодні в росії отримали статус "недружніх". Відтак, на думку Бориса Кушнірука, росіяни просто не хочуть платити гроші "ворогам". Навіть ризикуючи повною втратою довіри з боку потенційних інвесторів.
Хоча навіть провали на фондовому ринку, про які згадувалося вище, не є незворотними. За деяких обставин росія могла б повернути собі місце серед привабливих для інвестицій країн.
"Досвід показує, що пам’ять інвесторів досить коротка, - говорить Кушнірук. - Навіть після найбільш гучних провалів через три роки вони знову готові ризикувати. Тож, якщо припустити, що в якийсь спосіб ситуація навколо росії вгамується, і її знову допустять на західні ринки, то через кілька років інвестори забудуть нинішні події і знову будуть готові спробувати інвестувати в російські цінні папери. Тим більше, що переважно росія пропонує акції підприємств сировинного сектору, які здатні досить надійно забезпечувати високі прибутки".
Проте на сьогоднішній день немає жодних ознак нормалізації ситуації, яка б могла сприяти поверненню росії на міжнародний фондовий ринок. Виглядає так, що країна-агресор обрала зворотній шлях і вирішила більше в цивілізовану економіку не повертатися
"В той час, як Україна торує шлях до Європейського Союзу, росія намагається повернутися до Радянського Союзу, - говорить Павло Кухта. - І вони вирішили, що при поверненні до радянської економічної моделі їм західні інвестиції не потрібні. Так що, скоріше за все, двері міжнародних бірж закриються за росією надовго".
