Західні санкції повільно, але невблаганно роз'їдають економіку Росії. Незважаючи на те, що основний ефект від них країна-агресор відчує лише наступного року, певні результати, до того ж дуже значні, є й сьогодні. "Апостроф" розбирався, скільки РФ вже втратила через розв'язану нею війну проти України, і скільки ще вона зможе протягнути в умовах постійного скорочення фінансових ресурсів.
Президент Росії Владімір Путін на різних публічних заходах, в яких він, правда, останнім часом бере участь все рідше і рідше, любить повторювати, що західні санкції мають вкрай незначний вплив на російську економіку.
Так, наприклад, у червні, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, почесними гостями якого стали представники руху Талібан, забороненого в РФ, Путін заявив, що "економічний бліцкриг" західних країн не спрацював, і економіка Росії "виходить на траєкторію зростання".
Сказане російським диктатором, зрозуміло, не є правдою, хоча чому дивуватися – адже Путін постійно маніпулює фактами, а часто відверто бреше. У 2014 році він казав, що не планує анексувати Крим, у 2022-му – що не збирається вторгатися в Україну. А зовсім недавно він стверджував, що українське зерно, яке експортується відповідно до стамбульської угоди від 22 липня, йде не в найбідніші країни Азії та Африки, а в заможні держави Європейського Союзу.
Що стосується бліцкригу, то тут, мабуть, хазяїн Кремля щось наплутав, бо це якраз йому не вдалося "захопити Київ за три дні", а наші західні партнери насправді ніяких блискавичних результатів від своїх санкцій і не чекають – санкційний режим діє повільно, поступово затягуючи петлю на шиї того, хто завинив.
Нещодавно стало відомо, що російські експерти підготували для свого уряду секретну доповідь, спрогнозувавши у ній обвал економіки РФ у найближчі кілька років, від якого оговтатися країні-агресору навряд чи вдасться раніше 2030 року.
Однак було б помилкою вважати, що на нинішньому етапі санкції взагалі не впливають на економіку Росії.
Днями російський Мінфін оприлюднив дані про доходи федерального бюджету, згідно з якими у серпні вони знизилися у річному вираженні на 11%. На 3,4% порівняно із серпнем 2021 року впали нафтогазові доходи, а порівняно з липнем вони впали на 13%. Дефіцит російського бюджету вже становить 344 мільярди рублів (5,8 мільярда доларів), при тому що в перші місяці року він був профіцитним.
І це, ще раз наголосимо, публічна інформація. А те, що не підлягає оприлюдненню, виглядає зовсім пригнічливо.
Як стало відомо Bloomberg, Мінфін росії підготував внутрішній документ, у якому проаналізував фінансові втрати країни через санкції. Документ було представлено вузькому колу 29 серпня.
Згідно з презентованою інформацією, до зазначеного часу росія втратила:
- 300 мільярдів доларів заморожених резервів Центробанку;
- 4,6 трильйона рублів (понад 77 мільярдів доларів) заморожених євробондів;
- 563 мільярди рублів (близько 9,5 мільярда рублів) заморожених роздрібних активів, а також активів, що перебувають у депозитаріях.
Загалом виходить 386,5 мільярда доларів.
У загальні втрати, згідно з оцінкою Мінфіну РФ, слід також включити 40% капіталізації фондового ринку та 10% банківського капіталу.
Є також непрямі втрати фінансової системи росії, пов'язані, зокрема, із санкціями щодо більшості російських банків, а також відключенням багатьох із них від міжнародної системи SWIFT.
Навіть юань не в допомогу
Очевидно, що наведені вище дані дозволяють перефразувати тезу про "Київ за три дні" на "400 мільярдів за півроку" - зрозуміло, зі знаком мінус. А заява путіна про те, що російська економіка "виходить на траєкторію зростання" потребує уточнення, що йдеться про "від'ємне зростання" - за аналогією з "від'ємним наступом" російської армії в Харківській області. І тоді все стає на свої місця.
Озвучені у доповіді російського Мінфіну цифри, безумовно, вражають, проте наскільки вони критичні для РФ?
За словами економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, йдеться приблизно про 20% довоєнного ВВП Росії (у 2021 році він становив 1,78 трильйона доларів – "Апостроф").
"Це значно більші втрати, ніж ті, що були за весь період дії санкцій у попередні роки (починаючи з 2014 року за анексію Криму та окупацію Донбасу). І це набагато більше, ніж те, на що розраховували росіяни, починаючи війну", - сказав експерт у коментарі "Апострофу".
При цьому, додав він, це лише початкові втрати країни-агресора, пов'язані із першим шоком санкцій.
Економіст, член Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран, у свою чергу, зазначив, що реальні фінансові втрати РФ більше, ніж ті, що назвав Мінфін, оскільки санкції діють також щодо російських держкомпаній і наближених до кремля олігархів.
"Загальний обсяг заморожених російських активів у світі зараз сягає 1 трильйона доларів, і, звичайно, росія має дикі проблеми з ліквідністю", - сказав він "Апострофу".
За словами експерта, вже є безліч фактів, що підтверджують дефіцит коштів у країни-агресора: "По-перше, Міноборони РФ регулярно не виконує свої фінансові зобов'язання перед армією, що стало вже публічною інформацією. По-друге, Мінфін рф несподівано для всіх повернувся на ринок ОФП (облігації федеральної позики, аналог українських ОВДП – "Апостроф") і лише у вересні хоче залучити 40 мільярдів рублів (660 мільйонів доларів). По-третє, зараз йде масове паломництво російських компаній на китайський ринок облігацій - лише одна "Роснефть" до 20 вересня планує закрити розміщення на 15 мільярдів юанів (2,14 мільярда доларів) і таких компаній добрий десяток".
До речі, з китайською валютою у росії також виникли проблеми. "Юань виявився не повною мірою конвертованим, і щоб оперувати великими сумами на китайському ринку потрібна міжурядова угода між рф і КНР", - зазначив Шапран, додавши, що частина валютних резервів російського Центрабанку - в еквіваленті приблизно 100 мільярдів доларів - розміщені якраз у юанях, які зараз теж, певною мірою, "зависли".
"Кубишку" розтратять швидко
Але чи можна говорити про те, що росія залишилася взагалі без коштів, які їй потрібні як для фінансування війни з Україною, так і для подачок населенню, щоб воно зберігало лояльність владі, в тому числі підтримуючи "спеціальну військову операцію"?
На жаль, поки що такий висновок робити рано.
Фінанси росіяни ще мають. Зокрема, "кубишка" - Фонд національного добробуту, який багато років наповнювався за рахунок нафтогазових наддоходів. Одна з функцій фонду - участь у пенсійному забезпеченні російських громадян, проте, по суті, він є фінансовим резервом, кошти якого можуть бути використані в складних для країни ситуаціях.
І нинішня ситуація, викликана санкціями, якраз така.
На сьогодні ліквідна частина Фонду національного добробуту росії становить приблизно 8,6 трильйона рублів або близько 140 мільярдів доларів. Щоправда, близько половини цих коштів заморожено через санкції.
Після запровадження санкційного режиму російський Мінфін уже кілька разів запускав у нього руку. Так у червні з фонду було виділено 50 мільярдів рублів (833 мільйони доларів) "Газпромбанку", а в липні - приблизно така сама сума авіакомпаніям "Аэрофлот" та "Сибирь".
Але на цьому витрати коштів фонду не припиняться. За даними російської газети "Ведомости", яка посилається на джерела у владі рф, за ними вже вишикувалася велика черга з міністерств, відомств, держагентств і держкомпаній. І якщо всі їхні заявки будуть задоволені, то навряд чи у фонді щось залишиться через два роки, підрахували фахівці.
При цьому гроші можуть закінчитись навіть раніше.
"Справа в тому, що з кожним днем витрачати потрібно все більше і більше, тому що криза все поглиблюється і поглиблюється. Вона все більше і більше роз'їдає економіку росії, - сказав у розмові з виданням інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Тому точно підрахувати (на який термін рф вистачить наявних у неї фінансових ресурсів) дуже складно".
Але поки що російська влада наполегливо вдає, що "все йде за планом", і продовжує субсидувати постраждалі від санкцій галузі - авіацію, будівництво, машинобудування, суднобудування.
"Але забезпечити всіх бажаючих ліквідністю не вдасться – ні ринок капіталу КНР, ні федеральний бюджет не розраховані на такі інвестиційні навантаження, – каже Віталій Шапран. – Падіння ж ціни на російську нафту до 40 доларів за барель через фіксацію ціни взагалі поставить питання про існуванні у країні цілих галузей" .
Девальвація, інфляція, деградація
Але навіть у такому стані росія зможе худо-бідно існувати, хоча ключове слово тут - існувати.
"Найближчим часом росіянам буде що їсти, буде чим обігрівати свої будинки, буде, з чого виробляти електроенергію, - пояснює Олексій Кущ. - Але відбуватиметься інфраструктурна та технологічна деградація - літаки, рівень залізниць, комунікацій, платіжних систем, цифрова, фінансова, банківська інфраструктура (через дефіцит мікрочіпів у Росії вже почали їх виколупувати з уже наявних банківських карток і вставляти в нові – "Апостроф"). Це також повна деградація промисловості".
При цьому, за його словами, росіянам не варто орієнтуватися на Іран, який навчився жити в умовах тривалої дії санкцій: "В Ірані є ідеологічний фактор, духовна влада, тоді як у росії все навпаки – духовна влада є прибудовою, яка обслуговує світську владу. А російське суспільство – це класичне суспільство масового споживання, і тепер з точки зору економіки це суспільство занурюватиметься в ситуацію закритої автаркії".
Зрозуміло, в цих умовах російська влада буде змушена піти на суттєве скорочення витрат, у тому числі соціальних.
Крім цього, буде гостра потреба у друкуванні грошей. Це призведе до девальвації рубля, що зараз, насправді, навіть вигідно Росії, оскільки уряду складно виконувати бюджет, коли через обвал імпорту рубль зміцнився.
"Але девальвація призведе до різкої інфляції, і тоді це буде дуже неприємно, - розповідає Сергій Фурса. - Це означатиме глобальне та постійне зниження рівня життя російського народу".
Доведеться агресору підкоротити і військові витрати, хоч і змиритися з цим путіну та його оточенню буде непросто.
"У 2023 році РФ буде точно не до війни", - резюмує Віталій Шапран.
****************************
Нещодавно Центробанк росії оголосив про випуск в обіг пам'ятної срібної монети із зображенням Івана-дурня верхи на Коньку-горбунці. Йдеться про персонажів казки Петра Єршова.
Іван-дурень стає символом фінансової системи Росії
В ній, як, втім, і в інших російських казках, Іван-дурень піднімається на саму вершину соціальних сходів - як кажуть, "із грязі в князі", причому в буквальному значенні цих слів. Однак слід пам'ятати, що на відміну від казки, насправді дурень завжди залишається дурнем. А цю істину у Росії, схоже, так і не засвоїли.
