Оголошення мобілізації обрушило фондовий ринок Росії, хоча найгірше на ньому вже сталося після вторгнення 24 лютого. При цьому мобілізація "диванних військ" матиме для країни-агресора значно серйозніші наслідки, і ще більше послабить економіку РФ. Про те, як РФ валиться у прірву, читайте у матеріалі "Апострофа".
Падати вже майже нічому
Оголошена Владіміром Путіним мобілізація на декілька днів стала найбільш обговорюваною темою, причому не тільки в Росії, але також в Україні і, мабуть, в усьому світі. І, звичайно, вона відбилася на економічних процесах.
Фондовий ринок країни-агресора розпочав падіння ще 20 вересня, коли був анонсований виступ Путіна, і поширилися чутки про майбутню мобілізацію. А 21 вересня, коли оголошення про мобілізацію нарешті вийшло в ефір, це падіння стало обвальним.
Того дня індекс Мосбіржі (IMOEX) знизився більше ніж на 12% - з 2430 до 2130 пунктів, майже досягнувши мінімального рівня, зафіксованого 24 лютого (2058).
Падіння зачепило всі російські "блакитні фішки", які донедавна були основними активами російської економіки. Серед них - сировинні компанії ("Газпром", "Газпромнєфть", "Татнєфть", "Лукойл", "Норнікель", "Сєвєрсталь", "Роснєфть" тощо), банківські структури ("Сбербанк", "ВТБ", "Тіньков банк"), ІТ-компанії (OZON, "Яндекс"). Зниження курсів їхніх акцій склало від 3% ("Норнікель") до 15% (OZON). Упали майже на 9% і акції самої московської біржі.
Це падіння не виглядає таким вже значним, якщо порівняти його з тим, що відбулося після початку масштабної агресії. Рік тому - восени 2021 року, IMOEX коливався в межах 4000-4200 пунктів, а у лютому 2022 року він обвалився вдвічі.
Після цього, нагадаємо, російська фондова біржа була зачинена на кілька тижнів. І знадобилося масштабне державне втручання, щоб відновити її роботу в сильно урізаному вигляді. З того часу біржовий індекс вже не піднімався вище 2500 пунктів. Тож нинішнє падіння виглядає відносно невеликим через те, що нікуди не поділися ні причини, ні результати попереднього падіння.
"Слід розуміти, що Росія після 24 лютого перетворилася на економіку закритого типу, - розповідає "Апострофу" керівник аналітичного департаменту Libertex Group Андрій Шевчишин. - Через запроваджені в березні внутрішні обмеження та зовнішні санкції з російського фондового ринку практично зникли іноземні учасники. Тож сьогодні на біржі присутні тільки російські учасники, які торгують акціями у власному колі".
Причому навіть російські брокери не торгують на московській біржі безперешкодно.
"Після обвалу в березні фондовий ринок в росії запускався дуже обережно, з величезними обмеження щодо складу учасників, - пояснює у розмові з виданням керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Відтак сьогодні там лишилися тільки найбільш лояльні до Кремля і перевірені трейдери, яким дозволили заробляти на акціях. Тому нинішній обвал говорить про те, що навіть наближені до влади бізнесмени вже втрачають віру у перспективу російської економіки. І вони тепер намагатимуться виводити кошти за кордон".
Обвал біржових індексів не є ізольованим явищем, яке відбивається лише на структурах, які спеціалізуються на фондовому ринку, адже курс акцій є своєрідним "термометром", показники якого свідчать про загальний стан економіки держави.
"Падіння, яке відбувається зараз, відображає процеси ослаблення економіки, які матимуть наслідки в майбутньому - через місяці, а можливо і роки, - говорить Андрій Шевчишин. - На ринку відбувається паніка, яка відбивається не лише на акціях, але й на інших цінних паперах, курсі рубля тощо. І якщо в лютому-березні у Росії був запас міцності, який дозволив дещо пом’якшити наслідки біржового краху, то зараз його практично немає".
До речі, про це красномовно свідчить заява голови комітету Держдуми РФ по обороні Андрія Картаполова про те, що мобілізовані російські громадяни не отримають жодних відтермінувань по сплаті іпотеки і повинні будуть її гасити "зі своєї нової получки".
Тож, на думку Андрія Шевчишина, навряд чи російська держава стане, як пів року тому, направляти кошти на придушення нового падіння - заходами у відповідь можуть стати лише якісь чергові обмеження і заборони, які, скоріше, маскуватимуть проблему, ніж будуть її вирішувати.
Нульовий резонанс
Варто зауважити, що російська "мобілізаційно-біржова криза" пройшла практично непоміченою на торгових майданчиках світу, адже вони вже декілька місяців тому обірвали всі зв’язки з Москвою.
Українська "економічна" реакція на російську мобілізацію також була досить спокійною. Вітчизняний фондовий ринок з початку повномасштабного вторгнення практично не функціонує. Офіційний валютний курс зафіксований і ніяк не відгукується на поточні події. Тож єдиним скільки небудь значимим індикатором економічних настроїв зараз є ринок готівкових валют. Оскільки частина населення України у всіх незрозумілих ситуаціях намагається перевести гривні в іноземну валюту, цей ринок, як правило, реагує на підвищений попит зростанням курсів.
Не став винятком і цей раз. 21 вересня на валютному ринку спостерігалося досить помітне підвищення курса долара. Середній курс продажу зріс приблизно на 70 копійок - з 41,8 до 42,5 гривні. Деякі банки на фоні підвищеного попиту підняли свої курси до 45 гривень за долар.
Проте цей ефект виявився нетривалим. Сім місяців війни виробили у українців досить високий рівень стійкості до стресу, а багатьох з них позбавили доходів, які можна було б обмінювати на долари. Тож вже наступного дня ситуація на валютному ринку показала ознаки стабілізації. Середній курс продажу долара 22 вересня зріс всього на 5 копійок - до 42,55 гривні. А банки, які напередодні штучно завищили курси, привели їх у відповідність до реалій. Тож максимальний курс продажу на готівковому ринку знизився на 1,5 гривні і склав 43,5 гривні за долар.
Окрім того, так співпало, що 22 вересня долар подорожчав майже до всіх валют світу через те, що напередодні Федеральна резервна система США підвищила ключову ставку.
Більше солдатів - менше працівників
Вплив мобілізації на економічну ситуацію країни-агресора не обмежується лише біржовою кризою. Вона також боляче вдарить по бюджету, який внаслідок санкцій вже відчуває значний дефіцит.
"Мобілізація є виключно витратною статтею для бюджету, - говорить Андрій Шевчишин. - У першу чергу, вона означає вилучення великої кількості співробітників з робочих місць, що очевидно призведе до скорочення виробництва, а значить і податків. Крім того, нових солдатів потрібно екіпірувати, озброювати, нарешті платити їм зарплатню. Якщо припустити, що всім 300 тисячам мобілізованих платитимуть обіцяні 200 тисяч рублів, то одне це обійдеться російському бюджету у 60 мільярдів рублів (приблизно 1 мільярд доларів) на місяць".
Ще одним наслідком мобілізації стала масова втеча за кордон потенційних призовників. Потік людей до країн Середньої Азії, Закавказзя, Перської затоки, Туреччини тощо різко зростає. Вже зараз на пропускних пунктах з державами, які ще відкриті для росіян, виникли величезні черги. Ті, в кого в паспорті є шенгенскі візи, прямують до країн ЄС - Латвії, Естонії, Фінляндії.
Причому в першу чергу серед втікачів економічно активні люди, які мають достатні засоби для того, щоб сплатити необхідні для виїзду хабарі (а їх розмір в цій ситуації поза сумнівом значно виросте) і кваліфікацію, яка дозволить їм влаштуватися і забезпечити себе на новому місці.
"Ймовірно нова хвиля еміграції спричинить відтік за кордон близько 2 мільйонів людей, - говорить Ілля Несходовський. - Це означатиме, що вони не тільки перестануть заробляти і сплачувати податки, але й перестануть витрачати гроші в Росії, що пригнічуватиме галузі, які виробляють споживчі товари".
Необхідність спорядження нових військ також створить додаткове навантаження на економіку. Причому її здатність значно збільшити випуск відповідної продукції викликає сумніви.
"Просто збільшити державне замовлення російській владі навряд чи вдасться, - каже Несходовський. - Всі спеціалізовані підприємства вже працюють з максимальною потужністю, і їхня продукція покриває лише близько 10% втрат, які Росія несе на полі бою. А для випуску складної техніки не вистачає багатьох комплектуючих, які раніше імпортувалися, а тепер попали під санкції".
Для того, щоб суттєво наростити виробництво військової продукції, росіянам доведеться або створювати нові підприємства, або переводити на "воєнні рейки" наявні цивільні підприємства. Проте це вимагає досить великого часу і значних інвестицій.
"Навряд чи вдасться на якійсь СТО налагодити ремонт танків, - іронізує Ілля Несходовський. - Для цього потрібне спеціальне обладнання і комплектуючі, значну частину з яких Росія не випускає і донедавна імпортувала з-за кордону. Оскільки тепер більшість каналів для такого імпорту закриті, навряд чи варто очікувати значного збільшення виробничих потужностей російського ВПК".
Тож, навіть якщо російській владі вдасться виконати завдання з набору "гарматного м’яса", яке, за останніми даними, може бути доведено до 1 мільйона одиниць, їй буде дуже важко перетворити його на сучасну боєздатну армію. А тим часом економічна удавка на горлі держави агресора затягується все тугіше, і вже наступного року це може призвести до того, що вона не зможе виконувати свої соціальні зобов’язання і повноцінно фінансувати армію.
