Голова Національного банку України Андрій Пишний просуває ідею введення в обіг споконвічно української монети "шаг" замість російської "копійки". З цією ініціативою він виступив ще у 2024 році, проте нові монети в Україні досі не з'явилися. "Апостроф" розбирався, чому понад 30 років тому Верховна Рада України здійснила державну зраду щодо національної грошової одиниці, чи можна усунути наслідки цієї зради, і чи потрібно це робити сьогодні.
В "Українському домі" в Києві проходить організована Національнім банком України (НБУ) "виставка-експедиція", яка присвячена історії українських грошей.
Зокрема на виставці можна ознайомитися з національною грошовою одиницею "шаг", яка, втім, так і не була введена в обіг у сучасній Україні.
"У 90-х роках під час грошової реформи вже незалежної України проросійське лобі, на жаль, завадило тому, щоб нарешті змінити назву "копійка" на питому українську – "шаг", - заявив голова Нацбанку Андрій Пишний.
"Шаг" за "шагом"
За даними НБУ, найменування "шаг" в українській мові використовувалось для позначення дрібної монети з XVI століття.
Другий етап використання "шагів" пов’язаний з Українською Народною Республікою (УНР). В короткий період незалежності української держави між революцією 1917 року і радянською окупацією 1919 року в обігу були паперові марки-"шаги", які також виконували функцію грошей.
Ну і, нарешті, після проголошення незалежності у 1991 році в Україні постало питання запровадження власної грошової одиниці. І якщо з банкнотами все було більш-менш зрозуміло, то з монетами певний час зберігалася певна невизначеність.
Експериментальне карбування українських монет проводилось на Луганському верстатобудівничому заводі у 1992 році. Тоді була виготовлена пробна партія монет номіналами в 1 "шаг" та 50 "шагів". Втім, приблизно в той самий час Президія Верховної Ради прийняла постанову "Про розмінну монету України", якою затвердила назву "копійка" замість "шагу". Мабуть саме ці події очільник Нацбанку Андрій Пишний назвав підступами "проросійського лобі", які завадили запровадити монету "шаг".
Грошеву реформу в Україні вдалося провести лише в 1996 році, коли в обігу з’явились українські гривні та (не зовсім) українські копійки. Ні про які "шаги" тоді вже не йшлося.
Лише у 2018 році "шаг" повернувся до історичного контексту – тоді була викарбувана п'ятигривнева монета, присвячена "100-річчю випуску перших поштових марок України", яка містила зображення марки номіналом у 50 "шагів" 1918 року.
А у вересні 2024 року, у розпал українсько-російської війни, НБУ ініціював зміну назви монети "копійка" на "шаг" в рамках програми дерусифікації України.
З минулого у майбутнє
Введення гривні (і разом з нею копійки) відбувалось у той час, коли Національним банком керував Віктор Ющенко (1993-1999), третій президент України, відомий своїм трепетним ставленням до історичної спадщини нашої країни.
Втім, звичайно, голова НБУ, незалежно від своїх особистих поглядів, мав дотримуватися національного законодавства.
До речі, Віктор Ющенко пізніше із сумом згадував рішення Ради про затвердження найменування "копійка" для дрібної української монети і заявив про свою підтримку назви "шаг". Принаймні про це повідомив нинішній голова Нацбанку Андрій Пишний, який навів слова Ющенка з їхньої розмови: "Фантастична ідея, тобто фіналізувати грошову реформу у такому вигляді, як вона замислювалася в 1990-х роках. Але тоді не вистачало політичного волі".
У прес-службі третього президента України "Апострофу" підтвердили, що Віктор Ющенко підтримує ідею введення в обіг монети "шаг".
Але слід зазначити, що попри нарікання нинішнього керівництва Нацбанку на те, що понад 30 років тому замість українського "шагу" в обіг запустили російську "копійку", а також останні ініціативи регулятора впровадити історичну національну монету, "шаги" досі не карбуються та не використовуються українцями.
З іншого боку, для того, щоб "шаг" став реальною, а не примарною монетою, потрібні законодавчі рішення Верховної Ради (мабуть, щось на кшталт постанови Президії ВРУ від 1992 року, про яку йшлося вище).
Проте жодних подібних рішень досі немає.
"Апостроф" вирішив поцікавитись, коли парламент може розглянути та прийняти рішення щодо впровадження в Україні монети "шаг", у першого заступника комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, на що той відповів, що гадки про це не має (тобто у порядку денному на найближчий час цього питання немає).
Тож, як і понад три десятка років тому, знов не вистачає політичної волі?
Монета як анахронізм
Втім, можливо, нові монети, нехай і патріотично-історичні, сучасній Україні непотрібні?
За словами економіста, колишнього члена Ради НБУ Віталія Шапрана, позиція нинішнього керівництва Нацбанку, яке відстоює саме назву "шаг", є дещо дивною, адже такої власне української монети ніколи не було.
Якщо слідувати історичному прикладу гривні, яка використовувалася у часи Київської Русі, можна було б запропонувати назви монет "златник" чи "срібник" з тієї ж епохи. І у цьому випадку, скоріш за все, прорадянським силам в українському парламенті в далекому 1992 році не вдалось би відстояти назву "копійка", вважає Віталій Шапран.
"Тому прихильники "шагів" зробили "ведмежу послугу" проукраїнським силам, послабивши їхню позицію неправильним вибором назви монети", - сказав він.
Що стосується дня сьогоднішнього, то тут окрім історичних є й суто економічні заперечення.
"Через інфляцію у нас скоро не буде необхідності в карбуванні 10 копійок (чи шагів). Тож в обігу залишиться монета номіналом 50 копійок (шагів), а з часом зникне і вона", - пояснює Шапран.
Єдиний випадок, в якому карбування нової монети було б доцільним, це якщо влада вирішила б провести деномінацію грошової одиниці (про це раніше писав ""Апостроф"), наприклад, у пропорції 1 до 100. Тоді середня зарплата в Україні складала б десь 220 гривень, а, приміром, хліб коштував би 45 копійок... вибачте, шагів. Але наразі нічого не відомо про наміри уряду провести деномінацію.
Тому, мабуть, треба все скерувати туди, де воно має бути: українські "шаги" - в музеї та на виставки, а російські "копійки" - на смітник історії.
