Україна не лише ментально, а й законодавчо дедалі більше віддаляється від росії та пострадянського простору. Днями президент Володимир Зеленський підтримав ідею запровадження візового режиму з рф. Наша країна також поступово послаблює зв'язки із Співдружністю Незалежних Держав (СНД), яка була створена на уламках Радянського Союзу, і в якій росія завжди прагнула відігравати головну роль.
Скасували те, чого не існувало
Днями Верховна Рада денонсувала низку угод з росією та іншими країнами СНД, що утворилося на уламках СРСР. Попри те, що наша країна була не членом, а учасницею "Співдружності" (відповідний договір не був ратифікований Радою), вона залишалася стороною багатьох її угод.
Остаточний розрив з СНД стався в 2018 році, коли закрилося українське представництво при організації. І з того часу законодавці спільно з урядом зачищають останні документи, які пов’язували Україні з пострадянським простором.
Зокрема, якщо говорити про документи в сфері економіки, з нинішнього тижня припинили свою дію угода про спільний аграрний ринок держав-учасниць СНД та міжурядова угода між Україною та росією по уникнення подвійного оподаткування.
Обидва договори були укладені у 90-х роках минулого століття, коли "Співдружність" ще більш-менш функціонувала як майданчик для "цивілізованого розлучення" колишніх радянських республік.
Угода про спільний аграрний ринок створювалася з метою забезпечення вільного руху сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, науково-технічної продукції, засобів виробництва і послуг для агропромислового комплексу національного походження. Тобто між країнами-учасницями передбачалося створити щось на кшталт вільного ринку сільськогосподарської продукції.
Проте процес створення такого ринку не задався з самого початку, переважно через хронічну звичку рф використовувати будь які торгові зв’язки як зброю. Відтак при виникненні суперечок з сусідніми державами вона першим ділом вдавалася до різного роду заборон. В різний час в росії забороняли торгувати грузинськими винами, молдавськими фруктами, українськими молочними продуктами і цукерками тощо.
"Відтак денонсація даної угоди стала чистою формальністю, - говорить голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - Адже скасовувати виявилося практично нічого, оскільки жодного спільного аграрного ринку в рамках СНД так і не вдалося створити через агресивну поведінку найбільшого учасника".
Завершення пільгового періоду
Натомість українсько-російська угода про уникнення подвійного оподаткування протягом досить довгого часу (вона укладена у 1995 році) була робочим документом.
"Подібні угоди підписують між собою держави, які мають активні економічні зв’язки і зацікавлені в їхньому розширенні, - говорить Борис Кушнірук. - Вони передбачають, що підприємства з обидвох країн платять податок на прибуток там, де цей прибуток отримують. І якщо фірма сплатила податки в іншій державі, то власна держава ці доходи вже не оподатковує".
Угода про уникнення подвійного оподаткування не лише позбавляла російських бізнесменів, що працювали в Україні, обов’язку платити податки на батьківщині, але й надавала їм в нашій країні пільговий режим оподаткування. За інформацією українського Мінфіну, згідно угоди, російські підприємці мали можливість сплачувати податок в розмірі лише 5% з дивідендів, які виплачували їхні підприємства, 0-10% - на відсотки з банківських вкладів, 10% - з роялті. Відтепер, після того, як дію угоди скасовано, всі росіяни сплачуватимуть з цих видів доходів (якщо вони знайдуть можливість їх отримувати в Україні) за єдиною ставкою оподаткування для нерезидентів в розмірі 15%.
"Окрім того, тепер всі доходи, отримувані росіянами в Україні, будуть оподатковуватися і в самій росії (це ж стосуватиметься українців, що досі працюють в рф – "Апостроф"), - говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - Це дуже здорожить для росіян ведення бізнесу в Україні і зробить його практично неможливим".
Окрім того, зазначив експерт, важливою частиною угоди про уникнення подвійного оподаткування були положення про обмін податковою інформацією. Тобто українські податкові органи передавали своїм російським колегам відомості про те, хто з росіян, коли і скільки заробив грошей в Україні. Така інформація потрібна для того, щоб можна було звільнити від оподаткування отримані за кордоном доходи.
Це, в принципі, зрозуміла і цілком корисна домовленість, яка входить в будь яку угоду про уникнення подвійного оподаткування. Проте в умовах широкомасштабної війни будь-який обмін інформацією між державами має бути зведений до мінімуму. Особливо з огляду на здатність росіян перетворювати інформацію у зброю.
Наприклад, передаючи росії дані про заробітки всіх її резидентів, Україна мала б інформувати в тому числі і про тих з них, хто зараз активно допомагає Україні, в тому числі і воюючи в лавах Збройних сил. І це б тільки полегшило спецслужбам агресора пошук цих людей та їхніх родичів і близьких у росії.
"Відтепер, оскільки угоду розірвано, жодної податкової інформації Україна в росію не передаватиме, - говорить Ілля Несходовський. - Водночас це означатиме і те, що Україна не буде отримувати дані про заробітки своїх громадян в росії. Тож стягнути податки з цих доходів можна буде лише в тому випадку, якщо держава знайде спосіб про них дізнатися".
Втім, якщо навіть таку інформацію роздобути не вдасться, навряд чи це означатиме великі втрати для державного бюджету.
Резюмуючи, можна констатувати, що сьогодні існування угоди про уникнення подвійного оподаткування з росією виглядає анахронізмом.
"Адже очевидно, що найближчим часом ані українського бізнесу в росії, ані російського в Україні не буде", - каже Борис Кушнірук.
Тож рішення Верховної Ради виглядає цілком своєчасним і відповідає загальним світовим тенденціям.
"Розрив будь яких зв’язків з росією є сьогодні позитивним явищем, - говорить Ілля Несходовський. - Сьогодні весь цивілізований світ працює над тим, щоб поставити рф в умови повної міжнародної ізоляції, викреслити її з економічної мапи світа. І рішення української Верховної Ради - іще один невеличкий крок в цьому напрямку."