США готові переглянути в бік зниження мита на товари з багатьох країн світу, для чого проводять з ними переговори з різних питань зовнішньої торгівлі. Найбільш напруженими залишаються стосунки Вашингтона з Пекіном, хоч і тут зберігається сподівання на конструктивний діалог. "Апостроф" розбирався, чи існує досі загроза повномасштабної світової торговельної війни, чи може вона спровокувати глобальну економічну кризу, а також як поточні події впливають на фінансовий стан країни-агресорки.
Президент США Дональд Трамп, який 2 квітня оголосив про запровадження загороджувальних тарифів на імпорт практично з усіх країн світу, пом'якшує войовничу риторику і, схоже, схиляється до проведення переговорів як найефективнішого способу вирішення проблем між Сполученими Штатами та їхніми торговими партнерами.
Нагадаємо, 2 квітня 2025 року Дональд Трамп підписав указ про введення мит на імпорт із майже всіх країн світу. Винятком стали Куба, Північна Корея, Білорусь та Росія. У Білому домі заявили, що з цими країнами США практично не торгують, що принаймні стосовно РФ, м'яко кажучи, не відповідає дійсності. Явно розуміючи це, представники адміністрації Трампа пізніше зізналися, що мита на російські товари не вводилися, щоб не ускладнити й без того непрості переговори між Вашингтоном та Москвою, які стосуються, зокрема, українсько-російської війни.
Президент США пафосно назвав 2 квітня "Днем визволення Америки", а також днем відродження американської промисловості, очевидно, маючи на увазі те, що загороджувальні тарифи зроблять імпортні товари дорожчими, а отже, менш конкурентними на американському ринку порівняно з місцевими, що, у свою чергу, має дати поштовх розвитку внутрішнього промислового виробництва у Сполучених Штатах.
Брязкання тарифами
Найбільш поширена ставка мит, які США ввели на імпорт, - 10%, і вона, у тому числі, поширюється на товари з України.
А от по відношенню до Європейського Союзу американський президент виявився суворішим – для країн ЄС передбачено тариф на рівні 20%.
Жорсткі мита було запроваджено на товари з країн, так званих "глобальних фабрик", звідки дешевий ширвжиток поширюється по всьому світу, потрапляючи в тому числі й у США. Зокрема, йдеться про В'єтнам (тариф 46%), Шрі-Ланку (44%), Бангладеш (37%).
Проте головною ціллю американських загороджувальних тарифів безперечно є Китай. Сьогодні загальний розмір американського мита на китайські товари становить 145%.
Треба сказати, що країни, стосовно яких США запровадили торговельні бар'єри, не стали, як то кажуть, сидіти, склавши руки. Євросоюз заявив, що відповість дзеркальним митом на американські товари, а Китай взагалі не став відкладати контрзаходи на потім, і ввів мита на американські товари за ставкою 125%. Крім того, Піднебесна вирішила відмовитися від імпорту зі США нафти, газу, сільськогосподарської продукції та серйозних промислових виробів, таких, як літаки Boeing.
Введення США імпортних мит та дії у відповідь на це решти світу викликали обвал на фондових ринках, у тому числі, у самих Сполучених Штатах. Крім облігацій та акцій подешевшали сировинні товари, зокрема нафта.
Натомість ціни на золото почали помітно зростати, що можна вважати чітким індикатором турбулентності, що насувається, і зловісним провісником глобальної фінансової кризи.
Трампу дали по руках
Рівно через тиждень після введення мит, 9 квітня, Дональд Трамп оголосив про зупинення їх дії на 90 днів для більшості країн світу. На цей період встановлено ставку тарифу у розмірі 10%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент у той же день заявив, що такий крок спочатку був частиною президентського плану з метою підштовхнути торгових партнерів Сполучених Штатів до проведення переговорів. У таку прозорливість Доналда Трампа віриться насилу, але й те добре, що він не пішов на подальшу ескалацію і зумів розрядити обстановку, що розпалилася.
"На підставі наявних фактів зрозуміло, що Трампа його радники просто змусили це зробити, великий бізнес натиснув на свої важелі впливу", - сказав у коментарі "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Ринки, до речі, відреагували на це рішення бурхливим зростанням, і Трамп не був би Трампом, якби не записав його собі на заслугу.
Поки що оголошену півторамісячну паузу США використовують для проведення переговорів, і вони вже йдуть зі змінним успіхом у залежності від їх учасників.
Так, наприклад, Вашингтон і Мехіко наприкінці квітня змогли врегулювати суперечки у сільськогосподарському секторі, хоча говорити про вирішення всіх проблем двосторонньої торгівлі передчасно.
Непросто йдуть переговори з Європейським Союзом.
Брюссель пропонує обнулити взаємні тарифи, проте Вашингтон поки що досить прохолодно сприймає цю ініціативу, повідомив днями єврокомісар з фінансових питань Валдіс Домбровскіс.
"Попереду у нас багато роботи, перш ніж ми прийдемо до конкретних параметрів, які дозволять нам уникнути запровадження тарифів", - цитує Домбровскіса Reuters.
При цьому навіть із Китаєм США намагаються знайти точки дотику. Днями Дональд Трамп заявив, що тариф на китайські товари "знизиться суттєво". У свою чергу, Пекін без особливого розголосу почав скасовувати мита на деякі американські товари, які становлять критичну важливість для китайської економіки – зокрема, це фармацевтична продукція, мікрочіпи, літакові двигуни.
Війни не буде?
Чи все це означає, що світова торговельна війна, про загрозу якої застерігали провідні експерти, скасовується?
"Я вважаю, що адміністрація Білого дому взагалі не налаштована на торговельні війни, а домагається перегляду торгових умов з ключовими торговими партнерами, - сказав "Апострофу" економіст, колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран. - З більшістю торгових партнерів США домовляться, проблемним залишається лише трикутник США-ЄС-КНР".
У зв'язку з цим експерт вважає ризик повноцінної торговельної війни мінімальним.
"Перша світова торговельна війна відкладається, а ось напруженість у трикутнику США-ЄС-КНР може мати певну динаміку, двигун якої на 99% політичний", - заявив він.
При цьому відносини США з Євросоюзом будуть набагато кращими, ніж їхні відносини з Китаєм.
Олег Гетман вважає, що Вашингтон і Брюссель зможуть зрештою домовитися, і якщо тарифи залишаться на рівні 10% і навіть 20%, це влаштує обидві сторони.
"Якщо ситуація залишиться приблизно такою, як зараз, то вона абсолютно прийнятна і для Америки, і для інших країн світу. Крім Китаю. Що буде з Китаєм, ніхто передбачити не може, тут можуть бути будь-які сценарії, - каже експерт. - Але для Китаю це навіть корисно - охолоне у своїх амбіціях".
Втім, можливо, Трампу вдасться домовитись навіть з Пекіном.
"Позиція адміністрації Трампа щодо Китаю може бути пом'якшена при бажанні КНР вести діалог, - каже Віталій Шапран. - Поки такого бажання не відчувається, хоча зниження в три-чотири рази китайського експорту до США може суттєво вплинути на економіку КНР".
Криза в окремій взятій країні
Економіка Піднебесної вже зараз зазнає певних труднощів, і додаткові торговельні бар'єри, навіть якщо зрештою вони виявляться відносно невеликими, тільки посилять проблеми.
Не в кращому стані знаходиться й економіка Євросоюзу, а обмеження експорту до США - особливо це стосується найбільшої європейської країни Німеччини - збільшить ризик рецесії в ЄС в цілому.
Ну і, нарешті, самі США через дії свого президента можуть зіткнутися з прискореним зростанням цін, а також хай і тимчасовим дефіцитом деяких товарів, що імпортуються з інших країн світу.
Чи викличе це нову світову фінансову криза як у 2008 чи 2020 році?
Такий ризик безперечно є.
"Але навіть у сценарії досить жорстоких торгових воєн складно було б ситуацію назвати глобальною економічною кризою - це, скоріше, була б рецесія, в якій найбільші економіки замість 4% зростали б на 1% , - каже Олег Гетман. - Нічого катастрофічного в цьому немає, а для нас це навіть добре, тому що ціна на нафту значно впаде і агресор отримуватиме менше доходів".
Очікуване ослаблення Китаю у світлі його тарифного протистояння зі США також зачепить ті країни, які щільно зав'язані на торгівлю з Піднебесною, і Росія, безумовно, одна з них.
Крім того, навіть незалежно від того, що відбуватиметься з Китаєм, у РФ з кінця 2024 року спостерігаються ознаки економічного спаду, який там починають визнавати вже й на офіційному рівні.
І, нарешті, схоже, що світ входить у цикл низьких цін на нафту, який триватиме якийсь час, навіть якщо вдастся уникнути глобальної рецесії. Російські аналітики не виключають, що найближчим часом нафтові котирування обваляться до 20-30 доларів за барель, проте ціни в коридорі 40-50 доларів також здатні підірвати фінансове становище РФ.
Хто знає – чи не з цієї причини Кремль заявляє про готовність до прямих переговорів з Києвом? Хоча, як показує досвід, вірити Росії в будь чому дуже й дуже ризиковано.
