НАЕК "Енергоатом" закінчив 2020 рік зі збитком в 4,8 мільярда гривень, при тому, що попередні роки були для компанії прибутковими. В "Енергоатомі" стверджують, що збиток виник через незалежні від підприємства обставини, проте є підстави в цьому засумніватися. "Апостроф" з'ясовував, що відбувається в НАЕК, чи загрожує компанії банкрутство і яким боком до "Енергоатому" причетні всюдисущі олігархи.
Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) "Енергоатом" отримала в 2020 році чистий збиток у розмірі 4,8 мільярда гривень. При цьому фінансовий план компанії передбачав отримання прибутку в сумі 1,6 мільярда гривень.
Попередні роки були для "Енергоатому" більше вдалими - в 2019 році прибуток НАЕК склав 3,8 мільярда гривень, в 2018-м - 4,6 мільярда гривень.
Нагадаємо, в структуру компанії входять чотири атомні станції - Запорізька, Южно-Українська, Хмельницька і Рівненська. Всього "Енергоатом" експлуатує 15 атомних енергоблоків. Станом на середину березня 2021 року, перший і третій блоки Запорізької, другий блок Рівненської та третій блок Южно-Української АЕС перебували на плановому ремонті.
Не винувата я
У чому ж причина такої плачевної ситуації в компанії?
У самому "Енергоатомі" заявляють, що збиток з'явився в результаті факторів, які від нього не залежать.
"Перший фактор - витрати на курсову різницю при обслуговуванні валютних кредитів... Через значне зростання курсу євро і долара США протягом 2020 року збитки "Енергоатому" при обслуговуванні валютних кредитів склали 6 мільярдів 601 мільйон гривень", - йдеться в прес-релізі компанії .
Крім того, утворенню збитку, за версією НАЕК, сприяло "примусове скорочення обсягу товарної продукції "Енергоатому" з 80,6 мільярда кіловат-годин до 73,7 мільярда кіловат-годин відповідно до прогнозного балансу, затвердженого Міненерго". В результаті цього деякі енергоблоки атомних станцій були виведені в резерв на період від одного до трьох місяців, а інші працювали з обмеженнями потужності від 10% до 40%.
Ще один фактор - втрати компанії через невідповідність собівартості виробленої АЕС електроенергії тій ціні, по якій "Енергоатом" в рамках покладених на нього урядом спеціальних зобов'язань поставляє її для населення.
Четвертий фактор - багатомільярдна заборгованість перед самим "Енергоатомом": "Зараз цифри астрономічні - 22,6 мільярда гривень. З них 11,6 мільярда гривень - це борг вже не функціонуючого держпідприємства "Енергоринок".
Варто зазначити, що деякі причини, про які говорять в "Енергоатомі", дійсно носять об'єктивний характер.
"Все це говорить про те, що проблеми на ринку електроенергії далекі від вирішення. І те, що хтось отримує електроенергію за ціною нижче (і вище) тієї, яка мала б бути, є наслідком того, що ринок досі не сформований. А тому потрібно змінювати правила, потрібно закінчувати формувати ринок", - заявив в коментарі "Апострофу" керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.
За його словами, державі, а, точніше, тим, хто цю державу представляє, вигідна така ситуація, тому що вона дозволяє в потрібний момент зняти з себе відповідальність "і тикати пальцем в підходящу кандидатуру".
Інша справа, що керівництво "Енергоатому" готове обвинувачувати в проблемах, що виникли, кого завгодно, але тільки не себе.
За словами експерта Центру Разумкова Максима Білявського, якщо проаналізувати результати фінансово-господарської діяльності "Енергоатома" за останні роки, можна побачити, що і до введення в Україні ринку електроенергії, і після цього (повністю запущений з липня 2019 року - "Апостроф"), компанія була прибутковою.
"Що змінилося у 2020 році? Зменшився обсяг генерації та ціна відпуску електроенергії на ринку. Що цьому сприяло? Перш за все, - відкриття імпорту з РФ. Внаслідок цього стався дисбаланс. Вітчизняні виробники отримали збитки, а трейдери - надприбутки. По-друге, зазнала суттєвих змін торгова стратегія "Енергоатому". По-третє, відбулися зміни у структурі закупівель", - розповів він в коментарі виданню.
В інтересах олігархів
А з цього місця, як то кажуть, будь ласка, детальніше.
Експерт з питань енергетики Ольга Кошарна в розмові з "Апострофом" зазначила, що однією з причин утворення збитків "Енергоатому" дійсно стало виконання ним так званих "спеціальних зобов'язань" щодо забезпечення громадських інтересів - коли компанія продавала 1 кіловат-годину електроенергії за 1 копійку.
Але це - далеко не все. Не менш важливий момент, за її словами, - це торги на ринку електроенергії або те, що в народі іменується "договорняками".
Кошарна розповіла, що в липні 2020 року оператор ринку помітив, що у "Енергоатома" досить дивна торгова стратегія: "Влітку був профіцит електроенергії на добу вперед. Але "Енергоатом" виходив на ринок із завищеною ціною, не продавав, і все це йшло на балансуючий ринок де дисконт був 45%. В результаті купували трейдери Коломойського і Ахметова (українські олігархи Ігор Коломойський і Рінат Ахметов). Були дивні торги в жовтні, а найскандальніші, через які НАБУ проводило обшуки, - це торги в грудні на півроку вперед - 13 мільярдів кіловат-годин по 1,16 були продані, 80% з яких пішли трейдеру Ігоря Коломойського "Юнайтед Енерджі" (сам Коломойський заперечує зв'язок з цією компанією, проте показово, що ця фірма крім закупівлі електроенергії у "Енергоатома" за заниженими цінами також є найбільшим імпортером електрики з Росії - "Апостроф").
Справді, Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи Ігоря Коломойського, а також підприємства, що входять до холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова, є найбільшими в Україні споживачами електроенергії, а тому вони дуже зацікавлені в дешевому енергоресурсі (при цьому теплові електростанції компанії ДТЕК Ахметова і держкомпанії "Центренерго", яка, як вважається, до літа 2020 року знаходилася під контролем Ігоря Коломойського, продають електроенергію іншим підприємствам за значно вищими тарифами).
Але повернемося до "Енергоатому". Крім іншого, компанія не проводила ремонтні роботи на атомних енергоблоках, коли це потрібно було робити. "На торгах вони намагалися пропхнути свої компанії-прокладки", - сказала Ольга Кошарна.
Запорізька АЕС
В результаті енергоблоки пішли на ремонт перед зимою. "Через це ми були на межі обмеження споживання, і пішли аварійні перетоки з Білорусі та Росії", - зазначила експерт.
Крім того, за словами Кошарної, деякі топ-менеджери "Енергоатому", зокрема, віце-президент компанії Герман Галущенко і директор з персоналу Олег Бояринцев, пов'язані з народним депутатом Андрієм Деркачем, "якому "Енергоатом" віддали на годування" (Деркача пов'язують з групою Фірташа-Льовочкіна, і проти нього США ввели санкції за спробу втручання в президентські вибори - "Апостроф").
Банкрутство, приватизація - потрібне підкреслити
Таким чином, можна констатувати, що, принаймні, деякі проблеми "Енергоатому" виникли через дії його топ-менеджменту.
Постає питання: що буде з компанією далі, якщо її стратегія не зазнає змін?
"Буде загострення боргової проблеми", - переконаний Геннадій Рябцев.
Однак до банкрутства "Енергоатом" не доведуть: "Це нікому не потрібно. Банкрутство потрібно тільки в разі приватизації".
Однак приватизація компанії, об'єкти якої являють собою критичну енергоінфраструктуру країни, несе в собі значні загрози для національної безпеки, зазначив Максим Білявський. "Це розуміють всі, а тому такий сценарій малоймовірний", - говорить експерт.
Від себе зауважимо, що українським олігархам важливе не стільки формальне володіння активом, скільки контроль над ним - за допомогою "зрозумілих" менеджерів можна успішно "доїти" будь-яку компанію, поки вона приносить дохід, а після того, як "доїти" буде вже нічого, так само успішно скинути її на плечі держави.
Саме таким бачиться сценарій розвитку подій з "Енергоатомом". Ні банкрутити, ні приватизувати його не будуть, а борги, які утворилися через "договорняки", погасять з бюджетних коштів.
"Будуть якось витягати. За рахунок платників податків, - каже Ольга Кошарна. - Ми заплатимо за все".
