Війна, розв'язана Росією проти України лише прискорила процес євроінтеграції нашої країни. Зокрема майже з річним випередженням сталося відмежування української енергетичної системи від РФ та Білорусі та приєднання її до європейської енергосистеми. "Апостроф" розбирався, як відбувався процес енергоінтеграції з ЄС в екстремальних умовах воєнних дій, і що дасть Україні об'єднання наших енергосистем.
Не було щастя, так нещастя допомогло
Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. А поки вона розглядається, наша країна зробила ще один крок на шляху повноцінної євроінтеграції – 16 березня українська електромережа приєдналася до об'єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E.
До 24 лютого Україна входила з Росією та Білоруссю у єдину енергосистему, яка дісталася нам у спадок від Радянського Союзу. Робота із синхронізації нашої енергосистеми з європейською розпочалася у 2017 році.
"Зазвичай цей процес займає близько десяти років, - розповів на нещодавньому брифінгу голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький. - Він надзвичайно складний технічно і організаційно. Проте Україна перевершила всі сподівання і зробила цю роботу за 5 років. Тож віднині єдиний європейський енергетичний простір простягається від Лісабона до Маріуполя".
Звичайно, з огляду на події, підключення до європейської енергетичної системи не відбувалося в штатному режимі. За планом, це мало статися тільки 2023 року.
"Укренерго" здійснювало всі передбачені планом заходи. За іронією долі, наша енергосистема повинна була від’єднатися від російської і білоруської саме 24 лютого, коли РФ почала війну проти України. Після цього енергосистема мала три дні працювати в автономному режимі. Ще одне таке ж відключення планувалося влітку. Таким чином українські та європейські енергетики мали протестувати, як система працює і витримує необхідні параметри струму в зимові холоди та літню спеку.
Втім, цим планам не судилося збутися.
"Від’єднання української енергосистеми відбулося за планом, 24 лютого опів на другу ночі, - розповів "Апострофу" радник прем’єр-міністра Юрій Бойко. - І вже через кілька годин розпочалася війна. Тож, незважаючи на те, що всі необхідні випробування було зроблено досить швидко, про підключення назад до Росії та Білорусі вже не могло бути й мови".
Проте працювати довгий час в автономному режимі в умовах війни не може жодна енергосистема. Тому українські енергетики і дипломати розпочали активну роботу для того, щоб в терміновому порядку об’єднати наші електромережі з європейськими.
"Треба віддати належне європейським партнерам, які активно допомагали вирішувати всі наявні проблеми, - говорить Юрій Бойко. - Робота тривала практично 24 години на добу. І за три тижні нам вдалося вирішити величезну кількість організаційних і технічних питань".
Тим часом, поки здійснювалися заходи, пов’язані з об’єднанням, українська енергосистема працювала в автономному режимі, демонструючи високий рівень стабільності, гнучкості і кваліфікації персоналу.
"Робота відбувалася в екстремальному режимі, - розповів Бойко. - Через бойові дії в багатьох місцях пошкоджувалися лінії електропередач, відбувалося відключення споживачів. Проте українським енергетикам протягом всього цього часу вдавалося підтримувати в мережі частоту 50 Герц, що засвідчило надзвичайну якість і гнучкість української енергосистеми. Те, що ми кілька років доводили нашим європейським партнерам, було продемонстровано в екстремальних умовах війни".
При цьому вітчизняні енергетики в цей період зіткнулися з безпрецедентними викликами.
"Доводилося працювати в умовах постійних атак на об’єкти інфраструктури, в умовах, коли споживання енергії скоротилося на 35% (небачений процент для звичайної роботи в мирний час), - розповів Володимир Кудрицький. - В момент, коли загарбники вдерлися на Запорізьку АЕС, ми були вимушені протягом 10 хвилин відключити від мережі два атомних блоки. Проте навіть в цих умовах система не втратила стабільності і продовжувала давати енергію споживачам. Для європейців це був останній аргумент за приєднання української мережі. Вони побачили, що вона є надзвичайно стійкою і має великий резерв стабільності".
Європа підставить плече
"Енергетичний безвіз" відкриває перед електромережами України багато додаткових можливостей. В першу чергу, в умовах війни наша країна зможе отримати допомогу.
"Тепер ми знаємо, що в критичний момент європейська енергосистема зможе підставити плече, надавши додаткову потужність, - говорить Юрій Бойко. - Тож, ми значно підвищимо надійність постачання електроенергії споживачам нашої держави".
Тим часом поки що українська енергосистема зберігає високий рівень стабільності. За словами Бойка, навіть ті електростанції, які були захоплені ворогом, включно з Запорізькю АЕС, на даний момент працюють і виконують команди диспетчерів.
"Проте ми не виключаємо ймовірність їх відключення від мережі внаслідок дій окупантів, - говорить спеціаліст. - І на такий випадок ми маємо достатні резервні потужності для забезпечення стабільної роботи системи".
Кому енергію?
Втім, українські енергетики вже активно планують майбутню роботу в мирний час.
"На даний момент паралельна робота двох систем відбувається в тестовому режимі, який не передбачає комерційних перетоків, - говорить Юрій Бойко. - Проте вже розпочато роботу над переходом до повноцінної паралельної роботи і енергосистем, і ринків електричної енергії. Для цього необхідно виконати ще багато завдань з приведення вітчизняних регламентів і правил роботи ринку до європейських норм, виконати низку задач в частині обміну даними, захисту інформації, кібербезпеки, відпрацювати механізми сумісних аукціонів на доступ до перерізу (право здійснювати експортно-імпортні операції), тощо... І після того, як цю роботу буде виконано, Україна стане повноцінним учасником європейського ринку електроенергії. Наші виробники зможуть продавати надлишки виробленої енергії споживачам за кордоном".
З огляду на те, що Україна здатна виробляти значно більше енергії, ніж споживає сама, торгівля нею може стати одним з основних напрямків експорту, який приноситиме мільярди євро в вітчизняну економіку.
"В Європі зараз триває бурхливий процес "зеленого переходу", - говорить Володимир Кудрицький. - В результаті багато країн, особливо в Центральній та Східній Європі, сьогодні відчувають дефіцит енергії. І покрити цей дефіцит, принаймні частково, може Україна. Таким чином, Європа отримає стабільне і надійне джерело постачання".
Тож вже незабаром Україна може стати потужним учасником європейського енергетичного ринку і ще на крок наблизитися до здійснення мрії про вступ в ЄС.
Залишилося тільки у війні перемогти.
