Європа не піддалася на газовий шантаж Росії і завдяки грамотним та злагодженим діям добре підготувалася до зими в умовах обвалу постачання газу з РФ. При цьому Росія не тільки не досягла своїх цілей на європейському напрямку, а й потрапила в пастку своїх же геополітичних авантюр, що загрожує їй значними фінансовими втратами. "Апостроф" розбирався, як ЄС вдалося кардинально знизити свою енергозалежність від РФ, яких помилок Європа має намір уникати в майбутньому, і до чого слід готуватися країні-агресору.
Чиї санкції крутіші
Санкції, спрямовані проти російського експорту енергоресурсів, є одним з основних інструментів впливу на РФ з боку Європейського Союзу. Ще у березні, невдовзі після масованого вторгнення в Україну, Єврокомісія розробила план поступової відмови від російського газу. За цим планом вже в нинішньому році ЄС збирався скоротити імпорт з Росії на дві третини. При цьому на повну відмову від російського газу європейці відвели декілька наступних років.
Таким чином планувалося досягти одразу двох цілей: скоротити доходи Росії від експорту газу (оскільки перенаправити відповідний об’єм на інші напрямки технічно неможливо) і зменшити власну залежність від РФ, оскільки європейські чиновники нарешті усвідомили, що в комплекті до російських енергоносіїв ідуть численні політичні, воєнні і територіальні ризики.
В свою чергу, Росія, зіткнувшися з жорсткою позицією Заходу, також почала скорочувати постачання газу до Європи, намагаючися спровокувати паніку, підвищення цін і невдоволення населення. За рішенням Кремля найбільш "недружні" країни взагалі були відключені від постачання, а інші почали отримувати набагато менші об’єми.
Таким чином, скорочення експорту російського газу до Європи кожна сторона розглядала як санкції проти іншої. Питання було лише в тому, кому саме ці санкції більше дошкуляють.
Читайте: Мобілізація без грошей: як Росія пришвидшує свій кінець
Влітку здавалося, що російський газовий шантаж досягає мети. Європейці зіткнулися зі значними труднощами і подорожчанням енергоносіїв. При цьому навіть при значному зменшенні експорту Росія отримувала майже таку ж саму як і раніше валютну виручку.
Тим часом Єврокомісія та уряди країн ЄС наполегливо працювали одразу в декількох напрямках:
- економія: майже кожній країні довелося скоротити споживання газу - приблизно на 15%;
- заміщення: довелося переглянути попередні плани переходу на "зелену" енергію і продовжити термін експлуатації вугільних та атомних електростанцій;
- пошук нових партнерів та маршрутів постачання газу.
Звичайно, всі ці заходи вимагають часу на реалізацію, тож вони не дали миттєвого результату. На ринку тим часом поширювалися панічні настрої, підживлювані російською пропагандою. Ціна газу на європейських хабах протягом літа неухильно зростала і в кінці серпня досягла небувалих 3500 євро за 1000 кубометрів (321 євро за мегават-годину). З цього приводу заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв 28 серпня зловтішався в Телеграмі: "Главам держав та урядів країн Європейського союзу: у зв'язку з підвищенням ціни на газ до 3500 євро за тисячу кубометрів змушений підвищити прогнозну вартість до 5000 євро до кінця 2022 року. With warm regards (з теплими побажаннями)".
Монополістів більше не буде
Проте прогнозам колишнього недопрезидента не судилося справдитися. Наступного дня після публікації цього "прогнозу", ціна на газ стрімко покотилася вниз. На кінець жовтня вона досягла позначки 1000 євро за 1000 кубометрів. Потім хоча й дещо підвищилася, але стабілізувалася на рівні трохи більше 1200 євро за 1000 кубів.
Причина цього в тому, що поки Росія займалася перекриттям вентилів, європейцям вдалося не лише виконати, але й перевиконати власні плани, які в терміновому порядку складалися навесні.
"Коли в березні ми запропонували план відмови від імпорту вуглеводнів з Росії, ми дуже сильно залежали від російського газу, - заявила нещодавно голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. - Тоді ми вважали, що знадобиться кілька років для того, щоб замістити газ із Росії. Але факт такий: нам знадобилося лише вісім місяців для того, щоб замістити дві третини російського газу".
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підчас відвідання Бучі 8 квітня 2022 року
Задоволений роботою власного відомства і європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон. За його словами, ще вісім місяців назад вважалося, що Євросоюз зможе досягти незалежності від постачання російського газу не раніше 2027 року. Проте з того часу європейцям вдалося замістити постачанням з інших джерел 155 мільярдів "кубів". Вартість газу нових постачальників поки вища за російський, проте вони не висувають Європі ультиматумів.
"Сьогодні ми повністю відокремлені від російського газу. Ніхто не думав, що ми зможемо це зробити. Ми залежали від Росії на 40%, а зараз лише на 7%", - заявив Тьєррі Бретон.
Для того, щоб роздобути величезні об’єми газу, ЄС довелося працювати з різними постачальниками та способами доставки. Одним з перспективних напрямів є закупівля газу в Азербайджані, який поєднаний з Південною Європою газогоном TANAP.
"Азербайджан вже постачає до Європи близько 10 мільярдів кубів на рік, - розповідає "Апострофу" координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. - І зараз працює над тим, щоб збільшити цей об’єм до 20-25 мільярдів без будівництва нових трубопроводів - за рахунок реконструкції і збільшення потужності вже наявних".
Потужною альтернативою трубопроводному транспортуванню газу останнім часом стали перевезення за допомогою спеціальних танкерів. Ця технологія звільняє споживачів від географічних обмежень і дозволяє завозити газ буквально з будь якого куточка планети (наприклад із Катару, який є одним з найбільших експортерів "блакитного палива"). Масштаби перевезень скрапленого газу в нинішньому році зросли настільки, що це почало створювати логістичні проблеми.
"Наявні LNG-термінали вже не справляються з потоком газу, - говорить Олег Гетман. - Біля берегів Європи утворилася черга кораблів, які не встигають розвантажуватися. Проте нові термінали будуються величезними темпами. Планується, що вже в 2023 році цю проблему буде вирішено, і газ надходитиме без перешкод".
Також Європа переглянула власні плани щодо "зеленого переходу" і вирішила, з огляду на надзвичайні обставини, дещо відкласти повну відмову від вугілля. Продовжено роботу ряду теплоелектростанцій і навіть повернуто в експлуатацію частину з тих, які вже були виведені з експлуатації. Крім того, Німеччина переглянула власні плани щодо повної відмови від ядерної енергетики.
Тож завдяки комплексу вжитих заходів європейцям вдалося непогано підготуватися до зими.
"Сховища у них зараз заповнені на 94%, - зазначила на своїй сторінці у Facebook експерт з економічних питань, народний депутат VIII скликання Тетяна Острікова. - Причому закачка продовжується шаленими темпами. Вона перевищує викачку на 257 мільйонів кубометрів на добу. Хоча ще рік тому в цей час сховища вже спустошувались на 20 мільйонів кубометрів на добу".
При цьому Європа, навчена гірким досвідом, вже не бажає знову ставити себе в залежність від одного постачальника. За словами Олега Гетмана, жоден з них не матиме частки ринку, яка перевищуватиме 10%. Єдиним винятком є Норвегія, яка є частиною європейської родини і надійним постачальником (країна не є членом ЄС, але входить до Європейської економічної зони - "Апостроф").
"Відтак жоден постачальник не тільки не зможе виставляти політичні вимоги, але й втратить можливість цінового шантажу, - пояснює експерт. - Адже вже декілька років Росія напередодні зими під приводом якихось штучно створених проблем влаштовувала дефіцит газу і ринковий ажіотаж, який призводив до значних цінових стрибків. І, використовуючи своє монопольне положення, отримувала величезні надприбутки".
Судні дні
Якщо поглянути на цю ситуацію з російського боку, то вона виглядає набагато менш оптимістичною. Часи, коли РФ навіть при скороченні постачання отримувала практично ті ж самі прибутки завдяки зростанню цін, вже позаду. Вартість газу на європейських хабах знизилася майже до минулорічного рівня. Ціни за довгостроковими контрактами, що прив’язані до цін на інші енергоносії, також пішли вниз у зв’язку з подешевшанням нафти. Відтак, скорочення всього за півроку експорту втричі означає втрату величезних валютних надходжень як до каси "Газпрому", так і до російського бюджету.
Це може спричинити значні проблеми для РФ.
"Модель діяльності "Газпрому" базувалася на тому, що він отримував три чверті своєї виручки від експорту, - пояснив у коментарі виданню голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. - В той же час, внутрішній ринок Росії завжди був глибоко збитковим і субсидувався за рахунок експортних доходів. Зараз експорт стрімко наближається до нуля, прибутки компанії різко знижуються. Це тягне за собою зменшення об’єму пошукових робіт, закупівель обладнання, капремонтів, інновацій, різного роду супутніх послуг. Результатом стане технологічна деградація компанії і ще більші збитки через неефективність видобутку".
Причому втрати "Газпрому", скоріше за все, не обмежаться просто скороченням експортної виручки. Можливо доведеться додатково заплатити за свої ігри з "вентилями".
"Росія, відключаючи протягом року від газу країну за країною, порушила низку укладених раніше контрактів, - говорить Олег Гетман. - І попереду у неї численні суди. Сьогодні ряд країн вже готують позови, за якими вимагатимуть компенсацій, які можуть скласти десятки мільярдів євро".
Звичайно, отримати живі гроші від Росії, яка демонстративно зневажає міжнародне право, навряд чи вдасться. Тому, на думку експерта, скоріше за все, компенсації будуть стягуватися за рахунок арештів закордонного майна. Частина сховищ газу, що належали "Газпрому", вже була націоналізована урядами європейських країн після того, як росіяни відмовилися наповнювати їх паливом напередодні зими, проте залишилося ще досить багато об’єктів, які можуть бути конфісковані в рахунок виплат за судовими позовами.
"Гадаю, газову війну вони програли, - каже Тетяна Острікова. - Європейці згуртувались, запустили вугільні електростанції, збільшили імпорт і почали економити. Дефіциту на ринках немає. Ціна на газ на європейських хабах протягом жовтня впала вчетверо. Так що кремлівські мрії про Європу, яка мерзне, пішли слідом за російським кораблем. І, як не дивно, для цього було потрібно просто повністю відмовитись від російського газу".
До речі, Україна це зрозуміла ще у листопаді 2015 року, тобто сім років тому.
