До початку опалювального сезону залишається трохи більше місяця, і сьогодні чи не найголовнішим є запитання: чи готова енергетична система України до нового осінньо-зимового періоду? Про те, як іде підготовка енергооб'єктів країни, зокрема тих, що були пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів, до роботи під час майбутніх холодів, чи достатньо у нас запасів вугілля та газу, а також чи будуть восени та взимку відключення електроенергії - в інтерв'ю "Апострофу" розповів радник прем’єр-міністра України ЮРІЙ БОЙКО.
П’ять завдань для енергетиків
- Ще навесні уряд оголосив, що одразу після закінчення опалювального сезону починає готуватися до наступного. Наскільки успішно триває ця підготовка?
- Одразу зауважу, що нічого незвичайного в такій заяві немає. Влітку навантаження на енергетичну систему традиційно нижче, ніж взимку, умови проведення робіт легші, а тому тепла пора року завжди є періодом підготовки до осінньо-зимового періоду.
Дивіться: "Все буде добре": кияни розповіли, як готуються до зими, відео
Щоліта енергетики вирішують дві основні задачі. Перша - це накопичення енергоносіїв (газу, вугілля та інших) в обсягах, яких буде достатньо для проходження зимових максимумів споживання.
І друга - проведення літньої ремонтної кампанії на всіх об’єктах енергетичної системи - від електростанцій до розподільчих мереж, які доставляють електроенергію безпосередньо споживачам. Це необхідно для того, щоб взимку обладнання могло безперебійно забезпечувати населення і бізнес електроенергією.
- Але минулу зиму зовсім не назвеш стандартною. Енергосистема України зазнала руйнувань, яких можливо ще жодна енергосистема в світі не знала. Тож стандартного набору операцій для її відновлення мабуть малувато?
- Звичайно. Цього року на енергетиків лягло величезне додаткове навантаження. І кількість задач, які вони мають вирішити, значно збільшилася. До вищезгаданих двох традиційних додалися ще декілька.
Третьою задачею можна назвати відновлення зруйнованих російськими бомбардуваннями енергетичних об’єктів. Ця робота по суті перегукується з ремонтними роботами, але вона незрівнянно більша за обсягами робіт і передбачає заміну великої кількості знищеного вартісного обладнання.
Четверта - побудова фізичного захисту найбільш важливих об’єктів з метою надати їм більшої стійкості до нових обстрілів. Адже ми розуміємо, що з наближенням осені росіяни поновлять спроби зруйнувати нашу систему енергопостачання.
І нарешті, п’ятим завданням є створення мережі розосередженої генерації електроенергії. Вона допоможе забезпечити джерелами енергії та тепла якомога більшу кількість споживачів в регіонах, якщо росіяни поновлять терористичні атаки на системи централізованого енергопостачання. Це бажаний варіант. Програмою ж мінімум є забезпечення живлення об’єктів критичної інфраструктури - водогону, опалення, каналізації, зв’язку тощо.
- В якому ж стані на сьогодні знаходиться виконання цих задач?
- Згідно з планами Міненерго, до 15 жовтня має бути накопичено на складах 1,8 мільйона тонн вугілля.
Аналіз динаміки складських запасів з початку року і особливо двох останніх літніх місяців дозволяє зробити наступний висновок: без залучення імпортного ресурсу виконати це завдання навряд чи можливо. Впродовж липня-серпня спостерігалося підвищене споживання вугілля, і, як наслідок, запаси на складах виявилися меншими, ніж було заплановано.
Пояснюється це здебільшого двома факторами. Основний - це більш активна, ніж зазвичай ремонтна кампанія "Енергоатома", і необхідність покриття тепловими станціями додаткового (по відношенню до планів) споживання.
Читайте: Треба подбати вже зараз: як швидко і без великих затрат утеплити будинок
Другим фактором є незвично спекотна погода в ці місяці, що також призвело до вищого, ніж зазвичай споживання вдень. Якщо в минулі роки майже щодня доводилося обмежувати роботу сонячних електростанцій, то цього літа таких днів було лише близько десяти. Не можна не згадати і вже традиційне для останніх років зниження видобутку вугілля, особливо державними шахтами.
У вересні-жовтні ми чекаємо на своєрідне "рокірування": атомні енергоблоки почнуть давати енергію, а теплові, натомість, почнуть виводитись в ремонт. Крім того у вересні-жовтні очікується традиційне зниження як температури повітря, так і обсягу споживання енергії. Відтак витрата вугілля також скоротиться, і його кількість на складах почне збільшуватися.
Проте, на мою думку, запланованих 1,8 мільйона тонн до 15 жовтня досягти виключно внутрішнім ресурсом буде проблематично. Тож вже сьогодні необхідно домовлятися про регулярні імпортні поставки вугілля. І це в першу чергу стосується державного "Центренерго", оскільки саме на станціях цієї компанії найбільші проблеми з забезпеченням вугіллям на осінньо-зимовий період (ОЗП).
- А яка ситуація по газу?
- Згідно з урядовим планом, до опалювального сезону має бути накопичено 14,7 мільярда кубометрів газу. Зараз, згідно з повідомленнями "Нафтогазу", в сховищах вже знаходиться 13,6 мільярда кубів.
Це досить обнадійлива цифра. Проте не варто на її основі вдаватися до надмірного оптимізму. Адже вона включає досить значну кількість газу, який розміщений імпортерами в режимі митного складу. Тобто цей ресурс належить іноземним компаніям, які його просто зберігають у наших сховищах.
Це повністю відповідає задекларованому Україною бажанню стати енергетичним хабом Європи (у випадку з газом ця задача є найлегшою, оскільки наявна вся необхідна для цього інфраструктура). Але не має жодного відношення до оцінки достатності накопичення газу для проходження ОЗП. Більш коректною була б інформація про обсяги газу, на які вже може розраховувати внутрішній споживач. Мається на увазі газ, що належить безпосередньо "Нафтогазу" і приватним газовидобувникам. В умовах заборони експорту вони також будуть реалізовувати свій ресурс виключно на внутрішньому ринку.
Відтак залишається відкритим питання щодо досягнення "Нафтогазом" планових обсягів саме накопичення газу, а не його закачки, оскільки по суті це два різних показники.
Як рахувати проценти
- Щоб спалити газ і вугілля, потрібні справні енергоблоки. Тому звернімося до другої і третьої задач з нашого списку. Наскільки енергетикам вдається вчасно відремонтувати не пошкоджене війною обладнання і відновити зруйноване?
- На всіх енергетичних об’єктах - електростанціях, системах транспортування, розподілу тощо - провадяться активні роботи. Поки що вони йдуть за графіком. Тож можна говорити про те, що до опалювального сезону, скоріше за все, система здебільшого буде готова.
Читайте: Відключати взимку будуть скрізь: українців попередили про можливість 10-годинних блекаутів
Правда, на здатність підприємств проводити всі роботи вчасно і в необхідному обсягу значною мірою впливає їхній фінансовий стан. У більшості учасників ринку ситуація доволі важка. Загальний розмір заборгованості на ринку електроенергії, згідно інформації, що була озвучена на профільному комітеті, сягнув 60 мільярдів гривень. Важко робити вигляд, що цієї проблеми не існує.
- Повернімося до відновлювальних робіт. Нещодавно ЗМІ прокотилася цитата голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтина Ущаповського про те, що в Україні відновлено всього 1,6% зруйнованих енергетичних об’єктів. Така цифра викликала хвилю панічних настроїв.
- Гадаю, оперувати різними цифрами відсотків зараз не дуже коректно. Багато що залежить від того, яким чином ці відсотки рахувати.
Наведу такий приклад. Припустимо, зруйновано якийсь інфраструктурний об’єкт, наприклад, підстанція, і збитки оцінені в 1 мільярд гривень. Сума на відбудову рахувалася на основі відновлювальної вартості, тобто купуємо все нове і по поточним ринковим цінам. Але все необхідне обладнання надали зарубіжні партнери в якості гуманітарної допомоги, а українські енергетики його встановили, витративши на ці роботи 50 мільйонів гривень.
В підсумку, основний функціонал підстанції відновлено, вона забезпечує вже зараз безперебійним живленням споживачів регіону, але без, наприклад, достатніх резервів надійності.
Виникає питання: на скільки відсотків відновлено даний об’єкт? Якщо рахувати по бухгалтерії, то виходить, що всього на 5%. Адже на об’єкті вартістю 1 мільярд освоєно всього 50 мільйонів гривень. З точки зору споживача відновлення 100%-е, адже він отримує електроенергію без обмежень. З точки зору енергетиків буде третя цифра, яка відобразить відсоток відновленого функціоналу, але і вона буде оціночною, наприклад, 40%.
Тому при оцінці ступеню відновлення галузі варто спершу домовитися про метод, яким ми будемо цей ступінь вимірювати. На сьогоднішній день такої єдиної методології немає, що породжує величезний простір для маніпуляцій. Залежно від мети, як ми переконалися, можна обґрунтувати різні оцінки - від "все пропало" до "все чудово".
- ЗМІ представляють переважно інтереси споживачів. Тому давайте спробуємо оцінити процес відновлення з їхньої точки зору: чи буде взимку достатньо електроенергії і тепла, чи ні?
- Я б оцінив ситуацію так: в ОСР (оператори систем розподілу, колишні обленерго - "Апостроф") ситуація найкраща. Крім звичайно ж прифронтових регіонів, де зі зрозумілих причин мають місце регулярні руйнування мереж та знеструмлення, які не завжди можна усунути.
В системного оператора НЕК "Укренерго" також сформовано достатній резерв гнучкості, і роботи активно продовжуються.
Складною є ситуація з відновленням електростанцій. Згідно з планом підготовки на початок зими має бути відновлено 1,8 гігават потужностей, пошкоджених внаслідок обстрілів. Близько 50% з них вже відновлені і готові до роботи. Частина об’єктів знаходяться в процесі відновлення і будуть закінчені в цьому році. Є ряд об’єктів, над якими доведеться попрацювати довше.
- Є якісь розрахунки, яку частину об’єктів все ж таки вдасться поставити в стрій?
- Робити зараз якісь точні розрахунки неможливо. На відновлювальні роботи впливають ризики, оцінити вплив яких вкрай важко. Всі енергетичні об’єкти знаходяться під постійною загрозою ударів з повітря. І в разі оголошення повітряної тривоги роботи на них, звичайно, призупиняються. Відтак втрачається певна кількість робочого часу, що подовжує терміни виконання робіт. Тому можливо, що не всі об’єкти будуть готові саме до 15 жовтня. На якихось роботи триватимуть довше.
Аналогічна ситуація і з будівництвом фізичного захисту. Я гадаю, всі розуміють, що ми не можемо називати ні конкретних об’єктів, ні операцій, які на них виконуються. Але на сьогодні вже виконано величезний обсяг робіт. Проте ризики їх вчасного завершення через втрати робочого часу також існують.
- Але принаймні якийсь процент буде виконаний?
- Говорити в цьому випадку про відсотки немає сенсу. Тільки повністю завершені споруди можуть забезпечити належний рівень захисту. Наприклад, міст, що побудований навіть на 90%, з точки зору його функціоналу - це просто набір залізобетонних конструкцій. В ньому з’явиться сенс лише тоді, коли по цьому мосту можна буде переїхати з одного берега річки на інший.
Тому мета енергетиків - попри всі ризики і можливі затримки все ж таки закінчити будівельні роботи за графіком. І мушу сказати, що ми швидко до цього наближаємося. Люди працюють буквально на межі можливостей. Звучить пафосно, але це правда. Вони свідомі того, що і для чого вони роблять, і нікого підганяти на об’єктах не доводиться. Проблем з постачанням необхідних матеріалів чи обладнання також немає. Тому, навіть, якщо роботи через непередбачувані обставини дещо затягнуться, вони точно будуть завершені.
Хто більше постраждав, той краще старається
- Сьогодні ми чуємо багато спекуляцій щодо того, чи будуть взимку відключення енергії. Діапазон версій дуже широкий - від нетривалих відключень в найбільш пікові години до двомісячних блекаутів. До чого насправді треба готуватися споживачам?
- Гадаю, на сьогоднішній день можна сказати, що українська енергетична система має достатній резерв потужності для того, щоб пройти сезон без обмежень споживання електрики. Це наш "план А".
Читайте: В Україні готуються до блекауту: в низці областей вже розробили графіки відключення світла
- А якщо не спрацює? Немає сумнівів в тому, що росіяни не полишать спроб знищити нашу енергосистему.
- Саме на цей випадок енергетики працюють над п’ятою задачею. Разом з місцевою владою створюють або відновлюють об’єкти розподіленої генерації - невеликі газотурбінні установки, місцеві блок-станції, міні-ГЕС, а також автономні джерела живлення - дизельні чи бензинові генератори. За відсутності струму в централізованій мережі вони зможуть виробляти достатньо енергії для забезпечення роботи об’єктів критичної інфраструктури. Це наш "план Б" на випадок, якщо великих руйнувань все ж таки не вдасться уникнути.
- Наскільки просунулася ця робота? Минулої зими ми мали змогу переконатися, що при тривалих відключеннях перестають працювати водогін, опалення і навіть каналізація. Тож важливість "плану Б" важко переоцінити.
- Одразу зазначу, що загалом по країні рівень готовності до можливих проблем цієї зими незрівнянно вищий, ніж це було минулого року.
Проте ситуація в різних областях певною мірою відрізняється. Впродовж липня-серпня разом з керівництвом НЕК "Укренерго" та представниками НКРЕКП, ми відвідали більшість регіонів нашої країни, провели обговорення з керівниками найбільших підприємств областей, комунальних служб. Мета - підійти до цієї зими готовими до будь-якого сценарію і мінімізувати потенційні наслідки для жителів і промислових підприємств у кожному з регіонів.
Безумовно, кожен регіон має свої особливості і свої індивідуальні рішення. Але в мене склалося враження, що є зв’язок між масштабом проблем минулої зими і рівнем готовості до їх вирішення наступної зими. Чим важче було півроку тому, тим кращий рівень готовності ми бачимо зараз!
Багато регіонів сьогодні проводять своєрідні стрес-тести, покликані оцінити рівень готовності комунальних служб до критичних ситуацій. Регіони, які відстають з підготовкою, активно формують додаткові заявки на постачання обладнання і пального. Отже, на мою думку, до настання холодів регіони будуть готові до надзвичайних ситуацій.
Читайте: Готуємося до нових блекаутів: цими продуктами можна запасатися вже зараз
