Росія тимчасово заборонила експорт нафтопродуктів. Це пов'язано з тим, що ціни на пальне в Росії зросли до рекордних значень, при цьому в багатьох регіонах, у тому числі в Москві, фіксують перебої з бензином та дизелем. "Апостроф" з'ясовував, чи вирішить обмеження експорту проблему дефіциту палива на російському ринку, чи спричинить воно зростання цін у світі, а також як воно позначиться на доходах країни-агресора, які їй потрібні для війни з Україною.
Уряд Росії запровадив заборону на вивезення з країни бензину та дизельного палива з 21 вересня. Це тимчасовий захід, проте терміни закінчення його дії не називаються.
Обмеження експорту нафтопродуктів з РФ викликано жорстокою паливною кризою, яка почалася влітку, - ціни на пальне зросли в кілька разів, при цьому в багатьох російських регіонах воно просто зникло з роздрібного продажу.
Як писав "Апостроф", дефіцит автомобільного палива в Росії багато в чому пов'язаний з тим, що нафтовим компаніям просто не вигідно постачати паливо на внутрішній ринок, а тому вони максимально відправляють його на експорт.
На початку вересня міністр сільського господарства РФ Дмитро Патрушев, син одіозного секретаря російської Ради безпеки Миколи Патрушева, висловив думку про необхідність обмежити вивезення палива, насамперед дизельного, оскільки через перебої з ним аграрії не можуть збирати врожай. Який, нагадаємо, цього року виявився рекордним.
Зараз важко сказати, чи зіграв свою роль заклик Патрушева-молодшого (або, швидше, політична вага його батька), проте уряд РФ справді обмежив експорт нафтопродуктів із країни, і заборона ця, нагадаємо, є безстроковою.
Обмеження експорту не стосується поставок до країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), до якого, окрім Росії, входять Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Вірменія. Крім того, уряд уточнив, що під заборону на підпадають газойлі та суднове паливо.
Без наслідків для інших
Для світового ринку особливо чутливими є російські поставки дизельного палива, яке, наприклад, у Європі подорожчало на 5% на новинах про заборону експорту. Азійські ринки також відреагували на цю інформацію зростанням цін.
Втім, як вважає експерт "Нафторинку" Олександр Сіренко, цілком можливо, що жодного реального обмеження експорту немає, а відповідні заяви російська влада робить, щоб заспокоїти населення, яке зіткнулося з дефіцитом пального.
"Я б не дуже вірив заявам, які звучать від країни-терориста. Як ти заборониш торгувати, якщо за рік продається десь 300 мільйонів тонн" , - сказав Сіренко у розмові з "Апострофом".
При цьому для того, щоб ціни злетіли, потрібна навіть не сама заборона, а лише новина про її запровадження.
Але таке явище має і зворотний бік.
"Новина про заборону експорту вплинула на котирування. Але, як вплинула, так і потім затихла", - пояснює Олександр Сіренко.
За його словами, у Європі оптові ціни на основні нафтопродукти вже 22 вересня стали на 23-24 долари на тонні нижчими, ніж днем раніше.
Але, навіть якщо заборона на постачання бензину та дизеля справді настільки жорстка, як стверджують в уряді РФ, істотно на цінах в Європі вона не позначиться.
Експерт нагадав, що з 5 лютого цього року країни Євросоюзу не купують пальне у Росії (до цього в ЄС постачався переважно дизель – "Апостроф").
"Якщо це дійсно так (заборона діє в повному обсязі), в непритомності має бути Туреччина, яка за цю війну в чотири-п'ять разів збільшила імпорт російського дизеля, який перепродає в Європу, в тому числі і нам, чого тут гріха таїти", - розповідає Сіренко. - Також повинні напружитися інші країни, в які Росія перенаправила свій ресурс з Європи. Це країни Африки, Південної Америки. Але нас це не стосується".
Читайте також: Турецький гамбіт: Україна та ЄС перекриють шпарини для російської нафти
До речі, схоже, що найскладніше буде Грузії – у першому півріччі 2023 року частка російських нафтопродуктів у загальному обсязі їх імпорту перевищила 80%. А тому випадання такого значного обсягу може виявитися вкрай болючим.
Що ж, мабуть у Тбілісі так і не засвоїли урок, що Росія завжди обдурить й підставить. Як бачимо, вперте небажання Грузії приєднуватися до антиросійських санкцій та її демонстративне загравання з Кремлем (стосовно Грузії, нагадаємо, РФ також є агресором) зіграли з нею злий жарт.
Дефіцит збережеться
Але що буде з паливом у самій Росії? Чи допоможуть введені обмеження на експорт ліквідувати дефіцит, що утворився?
Навряд чи.
"Це ж не ліки, це примочка. Пізно пити "Боржомі", якщо нирки відвалилися", - образно прокоментував ситуацію виданню керівник спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. - Ці заходи, які вживає російський уряд, саму проблему не вирішують. Вони не борються з причинами виникнення проблем, вони борються в типовий для авторитарних режимів та командно-адміністративних систем управління спосіб – заборонити, припинити, не пускати, розігнати”.
В результаті таких дій напруження, що наростає в російському суспільстві, можливо, трохи спаде.
"Але, якщо бізнесу не вигідно торгувати, він, швидше, буде притримувати ресурс під будь-якими приводами", - зазначив Рябцев.
Таким чином, ситуація не зміниться, а, можливо, навіть погіршиться. Цьому вже є докази. Уряд РФ відрапортував, що після запровадження заборони оптові біржові котирування впали на 10% на бензин і на 15% на дизель. Однак у роздробі зниження цін не спостерігається.
Більше того, продовжують надходити повідомлення про дефіцит пального із різних регіонів й навіть з Москви, чого до цього не було. При цьому в Сибіру та на півдні Росії на багатьох АЗС немає взагалі якогось палива.
Російські експерти вказують, що однією з причин нестачі пального є війна, яку Росія почала проти України – ресурс потрібен країні-агресору на передовій, до того ж через постачання на фронт (не тільки палива) залізниці перевантажені, що вносить ще більший хаос у не дуже надійну цивільну логістику. Таким чином, перебої з пальним, як мінімум, у найближчій перспективі стануть для РФ рутиною.
Деградація продовжується
Хаотичними є й дії російської влади.
За словами, Геннадія Рябцева, ще не так давно уряд країни-агресора, по суті, змушував трейдерів продавати якнайбільше нафтопродуктів на експорт, оскільки російській скарбниці потрібні гроші (насамперед, щоб вести війну з Україною – "Апостроф").
Але разом із запровадженням заборони валютна виручка зменшиться, як і частка Росії на ринку нафтопродуктів.
Втім, ситуація дещо складніша.
"Заборона носить тимчасовий характер, а тому до значної втрати ринку це не призведе. Ринок нафтопродуктів є досить гнучким – навіть більш гнучким, ніж нафтовий ринок" , - сказав у коментарі виданню президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
Проте цим, безумовно, скористаються конкуренти: "Саудити, індійці та китайці забезпечать ринок, тим більше, що вони (Китай та Індія – "Апостроф") накупили достатньо російської нафти, щоб її переробляти".
Крім того, цілком можливо, що російські трейдери та компанії, які працюють за кордоном за їхнім дорученням, щоб не втратити свою нішу, будуть перекуповувати партії дизеля в інших виробників і потім перепродавати його на ринку.
Гончар також нагадав, що у багатьох російських нафтових компаній є НПЗ в інших країнах світу, наприклад, "Роснефть" володіє нафтопереробними потужностями в Індії: " Здебільшого вони поставляли в Індію нафту самі собі, переробляли її й гнали бензин і дизель до Європи".
Також слід розуміти, що експорт нафтопродуктів приносить Росії значно менше доходів, ніж продаж сирої нафти, а тому обмеження їх постачання на світовий ринок не стане катастрофою для бюджету РФ.
Проте доходи все одно зменшаться. Причому це відбуватиметься на всіх напрямках. Країна-агресор вже фактично втратила найбільш привабливий для себе ринок газу в Європі. На тлі скорочення доходів стрімко зростають витрати і, відповідно, бюджетний дефіцит, а також курс долара до рубля (незважаючи на драконівські заходи, курс так і не змогли опустити нижче 95 рублів за долар).
Те, що ми спостерігаємо, - це деградація російської економіки та Росії загалом. Єдиний мінус – це те, що цей процес розвивається надто повільно.
Читайте також: Стеля пробита, дно – теж: як Росія зараз продає свою нафту
