У найближчі кілька років Україна повинна буде витрачати щорічно по півмільярда гривень на обслуговування свого боргу, при цьому країна не перестане позичати, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Розрахунки Міністерства фінансів показують, що в середньостроковій перспективі в абсолютних цифрах розмір українського держборгу виросте, при тому, що його частка до ВВП повинна скоротитися. "Апостроф" з'ясував, наскільки виправданою є політика нарощування державних запозичень, і чи не призведе вона до дефолту.
Міністерство фінансів України 16 липня розмістило облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на рекордну суму 33,29 мільярда гривень. При цьому левову частку цих паперів становили валютні ОВДП, які принесли держбюджету понад 1 мільярд доларів (26,15 мільярда гривень). Папери розміщувалися під 6,5% і 7%, що можна порівняти з дохідністю українських євробондів. Що стосується гривневих облігацій, то їхні дохідність в середньому була трохи вище 17% річних.
У 2019 Україна досить активно залучаєкошти в облігації внутрішньої держпозики, що не тільки забезпечує надходження коштів до держбюджету, а й утримує гривню в стабільному стані. Так, за даними Мінфіну, в січні-червні було продано ОВДП на 185,6 мільярда гривень (у відповідний період 2018 року - 84,1 мільярда гривень), в тому числі - на 120,2 мільярда гривень, 2,2 мільярда доларів і 200 мільйонів євро.
Що стосується зовнішніх ринків, то на них в поточному році Україна змогла зробити лише одне розміщення - в червні - на 1 мільярд євро під 6,75% річних.
Втім, у Національному банку України (НБУ) розраховують, що до кінця року вдасться знову розмістити євробонди - на 1 мільярд доларів. Також, як заявив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб, в НБУ сподіваються, що до кінця року Україна отримає нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), в рамках якої вже в 2019 році країні буде виділений транш на 2 мільярди доларів. Як відомо, МВФ взяв паузу у співпраці з Україною до моменту формування уряду новим складом парламенту, який буде обраний на виборах 21 липня. За оптимістичним сценарієм, новий Кабінет міністрів буде затверджений у вересні.
За позику віддяка
Нарощуючи держборг, Україна також погашає зроблені раніше запозичення. Згідно з даними Мінфіну в нинішньому році нашій країні потрібно виплатити за держборгом 483,4 мільярди гривень (або 17,6 мільярда доларів). Пікові виплати були в травні - близько 1,8 мільярда доларів, також "піковим" у цьому плані буде вересень - до оплати готуються 1,7 мільярда доларів.
У травні виплати здійснювалися за рахунок міжнародних резервів, які в результаті цього скоротилися відразу на 5,5%, до 19,4 мільярда доларів. Утім, у червні втрати були відіграні з лишком - за цей місяць вони зросли на 6,4%, до 20,6 мільярда доларів. Основними джерелами поповнення резервів стали розміщення держоблігацій і купівля валюти на міжбанківському валютному ринку Нацбанком.
У найближчі три роки, відповідно до розрахунків Мінфіну, виплати за держборгом будуть приблизно на такому ж рівні: у 2020 році - 491,5 мільярди гривень (17,4 мільярди доларів), у 2021 році - 482,9 мільярди гривень (16,4 мільярди доларів), у 2022 році - 481 мільярд гривень (16 мільярдів доларів).
При цьому Міністерство фінансів ставить перед собою - і перед країною - амбітну мету: скоротити держборг із 51,1% до ВВП у 2019 році до 42,4% до кінця 2022 року. Частка держборгу до ВВП поступово скорочується в останні роки - свого пікового значення 69,2% він досяг у кінці 2016 року.
До речі, в абсолютних цифрах - як у доларах, так і в національній валюті - держборг у ці роки, швидше за все, буде рости. Пов'язано це з тим, що, як очікується, буде збільшуватися і сам ВВП при щорічному зростанні на рівні 3-4% (у 2018 році ВВП зріс на 3,3%, а в 2019 році прогнозується зростання близько 3%, - "Апостроф").
У плані управління держборгом однією з цілей є його нарощування в національній валюті.
Очевидно, що дані Мінфіну стосуються тільки прямого державного боргу України, оскільки, якщо розглядати сукупно власне держборг і гарантований державою борг (що логічніше), то в 2016 році він був на рівні 81%, в 2017 році - близько 72%, а в 2018 році - близько 63% ВВП.
Хто кому винен
У цілому, експерти, опитані "Апострофом", оцінюють поставлені орієнтири як цілком прийнятні.
За словами фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурси, враховуючи, що в останні кілька років частка українського держборгу скорочується, нічого неймовірного в цьому прогнозі немає. "Потрібно проводити ту ж макроекономічну політику, яка була і раніше", - сказав він у коментарі виданню.
Аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко назвав цільовий показник Мінфіну "вкрай прийнятним для нашої країни". Водночас, на його думку, скоротити його до зазначеного рівня буде складно при відсутності зростання економіки і структурних реформ. "Можливо, шляхом сильної бюджетної економії або більш істотного зростання ми зможемо це зробити", - додав він.
У тому, що стосується нарощування боргу в гривні, то тут присутня певна логіка. "Для будь-якої держави набагато безпечніше мати борг у національній валюті - у національній валюті ви його контролюєте", - пояснив Сергій Фурса. Як приклад він навів Японію, де держборг перевищує 200% ВВП, проте він номінований в японських єнах, і за великим рахунком - є внутрішнім боргом на руках у населення.
Максим Пархоменко згоден: "Вкрай доцільно збільшувати його (держборг) саме в національній валюті. Це дозволить не збільшувати ризики в іноземній валюті, підтримувати гривню в короткостроковій перспективі, а за рахунок інфляції знизити навантаження з обслуговування цього боргу".
Експерт також не бачить особливих ризиків у зв'язку з нарощуванням держборгу шляхом розміщення ОВДП. За його словами, рекордні суми, залучені від продажу цих паперів у нинішньому році є рекордними лише порівняно з попереднім періодом, "коли наш Мінфін не проводив таких операцій після реструктуризації 2014 року". "При зростанні нашої економіки і поліпшенні ситуації на зовнішніх ринках країна повинна нарощувати обсяг операцій із боргом. Зараз на ринку ми практично не представлені. Ми просто повертаємо свої позиції", - резюмував Пархоменко.
Нарощуючи держборг, Україна також погашає зроблені раніше запозичення
Тільки без дурниць!
Час від часу в українській (і не тільки) пресі з'являються заяви про те, що країна під вантажем боргів ось-ось рухне. І, звичайно ж, так чи інакше, вимовляється це найжахливіше слово "дефолт", суть якого є неможливість виконувати боргові зобов'язання. Ускладнюють ситуацію заяви про те, що дефолт, насправді, для України - добре.
Але наскільки такі похмурі прогнози вірні, враховуючи, до речі, те, що пікові виплати за держборгом мають бути в поточному і майбутньому роках?
"Поки ризику немає, - каже Сергій Фурса. - Якщо не будуть з'являтися "чорні лебеді" у вигляді світових криз або дурниць від української влади. За його словами, Україні бажано залишатися в програмі співпраці з МВФ, при цьому в нинішньому році отримання від нього коштів вже ненастільки критично.
Але занадто затягувати паузу у відносинах з фондом все ж не варто. "МВФ є індикатором успішності нашого уряду в процесі виконання реформ. При паузі у співпраці з ним будуть виникати складнощі і з держборгом, але не платежах за ним", - зазначив Максим Пархоменко. За його словами, Україні вкрай важливо домогтися отримання більш високих рейтингів і піднятися зі "сміттєвого" хоча б до нижчого інвестиційного рейтингу, після чого питання з боргом буде вирішуватися значною мірою легше.
У свою чергу, головний експерт ради НБУ Віталій Шапран вважає, що слід сконцентрувати увагу не стільки на показнику співвідношення держборгу до ВВП, скільки на тому навантаженні, яке він і його обслуговування чинять на державний бюджет. "До 2022 року обслуговування і погашення держборгу буде обходитися приблизно в 500 мільярдів гривень щорічно, і це - досить велике навантаження на бюджет", - сказав він у розмові з виданням. За словами експерта, ситуацію рятує те, що частина боргу рефінансується за рахунок ОВДП. Але, додав Шапран, зараз відбувається заміщення пільгового фінансування від міжнародних фінансово-кредитних організацій на ОВДП, які обходяться дорожче, так що без МВФ і західних партнерів ми ризикуємо тим, що держборг в обслуговуванні стане дорожче, а рефінансувати старі борги через нові запозичення стане важче. "Ось тому ймовірність неплатежів за держборгом без опіки МВФ і наших західних партнерів зростатиме", - резюмував фахівець.
