В Україні можуть запровадити додатковий збір на імпорт, розмір якого, за попередніми даними, становитиме 10%. В уряді заявляють, що це дозволить збільшити надходження до бюджету, дефіцит якого через війну обчислюється мільярдами. Однак не всі підтримують цю ініціативу, вказуючи на значні потенційні ризики. "Апостроф" розбирався, як запропонований Кабінетом міністрів новий податок вплине на стан національної економіки.
Між поганим і дуже поганим
Уряд України ухвалив рішення про необхідність запровадження нового збору, що має сприяти збільшенню надходжень до бюджету, який в умовах війни відчуває значний дефіцит. При розробці проєкту розглядалися можливості встановлення додаткових імпортних мит або спеціального збору на валютообмінні операції.
За словами заступника голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, кінець кінцем було обрано другу з цих концепцій. І незабаром в парламенті з’явиться законопроєкт, який передбачатиме стягнення при купівлі валюти для імпортних операцій додаткового збору в розмірі 10%.
Звичайно таке рішення не стане надто популярним серед населення і бізнесу, оскільки означатиме автоматичне подорожчання імпортних товарів.
Проте не все так однозначно.
"Це рішення можна назвати поганим, бо зараз всі рішення в економіці або погані, або дуже погані, - написав у Facebook інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Але це правильне погане рішення".
За його словами, основні економічні проблеми, з якими сьогодні стикається держава, - величезний дефіцит бюджету і девальвація гривні. За звичайних умов уряд мав би для подолання цих проблем створювати умови для підвищення активності бізнесу і стимулювання експорту. Проте в умовах війни заходів, які б переконали бізнес в тому, що зараз саме час реалізовувати масштабні інвестиційні проєкти, просто не існує.
Тому те, що залишається в нинішніх умовах уряду, - підтримувати певну макроекономічну стабільність не даючи економіці остаточно колапсувати.
"Перш за все, більше податків на імпорт означає збільшення надходжень в бюджет, а значить менший дефіцит бюджету, - вважає Сергій Фурса. - А це означає менше друку гривні. Друге - більші податки на імпорт означають менше цього імпорту. А менше імпорту означає менший торговельний дефіцит, що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну. А менший торговельний дефіцит - це меньший тиск на гривню".
На думку колишнього в.о. міністра економіки України Павла Кухти, рішення про запровадження збору з купівлі валюти є більш вдалим, порівняно з запровадженням додаткових мит. Такий збір адмініструватиметься через банки, а не через митницю, що буде простіше реалізувати.
"Проте оцінювати сьогодні майбутній ефект від впровадження збору важко, оскільки невідомі конкретні деталі законопроєкту, - сказав експерт у коментарі "Апострофу". - Потрібно, наприклад, мати на увазі, що сьогодні значна частина товарів, які завозяться до України, відносяться до критичного імпорту: зброя, товари подвійного призначення, енергоносії тощо. І штучно підвищувати ціни на ці товари очевидно недоцільно. Тим більше, що більшість з них купує сама держава".
На думку Кухти, логічним кроком було б включення до законопроєкту списку винятків, для яких новий збір вводитися не буде.
Керівник аналітичного департаменту Libertex Group Андрій Шевчишин також вбачає ризики, пов'язані з рішенням щодо введення додаткового збору на імпорт.
"Значної кількості товарів та послуг, в тому числі критично важливих, просто не існує в Україні, і вони доступні лише через імпорт, - пояснив він у розмові з виданням. - Для багатьох волонтерів це може стати жорстким ударом. До того ж, імпортери включать 10% збору в ціну товару, що стане додатковим чинником прискорення інфляції".
За оцінкою експерта, в разі якщо новий збір буде впроваджено, нинішній прогноз, який передбачає 30% інфляції за підсумками 2022 року, доведеться переглядати в бік його суттєвого збільшення.
Тобто можна констатувати, що, якщо рішення про 10%-й збір буде прийнято, передусім, без певних виключень, на українців очікує значне подорожчання багатьох товарів та послуг, в тому числі, пального та продуктів харчування. При тому, що купівельна спроможність більшості громадян і без цього зменшується через наслідки війни.
Сім п’ятниць на тижні
Слід зауважити, що Україна вже має досвід запровадження подібного збору. Аналогічне рішення було впроваджене Верховною Радою з подачі уряду Арсенія Яценюка в 2015 році, після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Тоді розмір збору становив 5-10% (залежно від групи товарів). При цьому з товарів критичного імпорту (газу, нафти, ядерного палива, інших енергоносіїв, гуманітарної допомоги тощо) збір не справлявся взагалі.
"Тоді це рішення спрацювало позитивно, - сказв "Апострофу" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. - Воно дало можливість вирівняти зовнішньоторговельний баланс, поповнити бюджет, і в кінцевому підсумку покращило стан економіки".
Проте автоматично переносити успіх минулого рішення на сьогодення навряд чи варто, вважає експерт. Адже тоді ситуація була іншою: окуповано набагато меншу територію, не було масованих обстрілів міст, що знаходяться в тилу, економіка досить стабільно працювала і мала ресурс для заміщення багатьох позицій імпорту. Тож невідомо, чи спрацює це рішення так само й зараз.
До того ж, на думку Несходовського, сьогодні рішення про нові податкові нововведення є несвоєчасними. Він нагадав, що тільки нещодавно було скасовано пільги на оподаткування імпорту, і повернуто мито на ввіз автомобілів. І наразі не зрозуміло, який вплив ці заходи справили на діяльність бізнесу і наповнення бюджету. Оцінити результат можна буде лише у вересні. І тільки після цього, вже з його урахуванням, можна буде піднімати питання про впровадження нових податків.
"На жаль, рішення уряду протягом останніх місяців цілком відповідають рівню його професіоналізму, - зазначив Ілля Несходовський. - Він надто часто змінює правила оподаткування бізнесу, і ці дії не виглядають системними. З березня було встановлено режим максимального сприяння імпорту: скасовано оподаткування, мито і акциз при імпорті автомобілів, радикально зменшено оподаткування при ввезенні автомобільного пального. Крім того, Національний банк встановив фіксований занижений курс валют. Проте невдовзі політика помінялася, і майже всі податки було повернено на довоєнний рівень, курс гривні різко ослаблено. А тепер піднімається питання про запровадження додаткового збору на імпорт".
На думку експерта, такі метання в різні сторони значно ускладнюють роботу бізнесу і не дають йому можливості хоч якось планувати свою роботу. Адже замовляючи за кордоном товар, який має надійти через місяці, підприємець не може бути впевнений, що до того часу в країні збережеться той самий податковий режим, який діє на сьогоднішній день.
Несходовський не виключає, що якщо податкові нововведення і надалі будуть запроваджуватися з нинішньою частотою, це може призвести до того, що зарубіжні партнери будуть відмовлятися працювати з українськими підприємствами. А це створить додаткові проблеми для ослаблої української економіки.
