Звичайна ситуація для нашої країни: є стара будівля, і хтось хоче на ній заробити. Але найчастіше ці "хтось" планують в якості заробітку не туристичний об’єкт із екскурсіями для іноземців, а розваги в якості шопінгу та кав’ярень. І замість атмосфери старого міста маємо кам'яні джунглі й тотальний несмак у забудовах.
Яка ж доля спіткає садибу Дмітрієва, що розташована на вулиці Хорива 2? Це предмет довготривалої суперечки між ПП "Конвалія-Нерухомість" та Міністерством культури. Перші намагаються виключити будівлю з реєстру пам'яток та почати на ній заробляти. Другі - проти. Але й реальної альтернативи у Мінкульті не пропонують, тож будівля сиплеться від часу та негоди і створює небезпеку для оточуючих. Суперечка триває вже цілу епоху й обросла купою судових розслідувань. "Апостроф" спробував розібратися у цій непростій історії.
У чому цінність самої садиби?
Садиба Дмітрієва на Хорива 2 – це умовна назва комплексу історичних споруд ХІХ століття у самому куточку історичного Подолу, акурат під Замковою горою.
"Цінність будівлі в тому, що це останній цілісно збережений архітектурний комплекс (ансамбль) садибного типу на Подолі. Тобто тут історія прив'язана не просто до окремої будівлі, а так би мовити до двору, а вірніше до дворика. Саме звідси пішли славнозвісні єврейські дворики, які потім "перекочували" і в Одесу, де стали невід'ємною частиною вже місцевого колориту", - розповідає "Апострофу" волонтер проекту "Мапа Реновації", юрист Дмитро Перов.
Житловий будинок № 2-Б — одна з небагатьох споруд в Києві доби класицизму. Прибутковий будинок (№ 2-А) — характерний зразок житлово-торговельної споруди Подолу межі ХІХ-ХХ ст. Автором споруд є відомий київський архітектор Олександр Кривошеєв.
"Хорива, 2 - це один з останніх таких двориків, де лишилась стара забудова, за якою можна прослідкувати еволюцію архітектурного розвитку Подолу - від маленьких одноповерхових будиночків (2в) до тогочасних хмарочосів (4-поверховий будинок - 2а)", - говорить Дмитро Перов.
"Об’єкт зберіг свою історичну парцеляцію та забудову, в якій поєднувались житлові, промислові та торгівельні функції, що було характерним для історичного середовища Подолу середини-кінця ХІХ століття. Крім того, садиба була пов’язана з ім’ям відомого архітектора Олександра Кривошеєва, за проектом якого в період будівельного піднесення були зведені ці будівлі", - повідомили фахівці Департаменту охорони культурної спадщини у відповідь на запит "Апострофу".
У садиби доволі динамічна історія: пережила вона і міщанські реконструкції, і націоналізацію більшовиків, служила і оселею, і банком, і майстернею з ремонту взуття, і перукарнею, і навіть кондитерською фабрикою. Із настанням незалежності у чотириповерховому будинку провели ремонтні роботи й зробили його придатним до проживання людей.
А нині навколо садиби знову палають пристрасті.
Хорива 2-А, 2-Б
Судова Санта-Барбара. Х то кого?
"Останні три роки дореволюційному комплексу загрожує демонтаж. Його власник, ПП "Конвалія-Нерухомість", судиться за виключення споруд з Реєстру пам’яток, бо планує збудувати на цьому місці ТРЦ з підземним паркінгом", - такий пост на своїй сторінці у Facebook опублікував проект "Мапа реновації", що займається дослідженням закинутих будівель та їхнім захистом від підприємливих забудовників.
У 2010 році ПП "Конвалія-Нерухомість" викупило цілий комплекс будівель, відомий як садиба на Хорива 2, аби все обладнати та зробити на цьому бізнес. "Наші гроші" пишуть, що Подільська районна рада залучила підприємство у якості інвестора до "реконструкції або реставрації непридатного для проживання будинку №2 літ. А,Б,В,Г,Д,Є,Ж,З, по вул. Хорива загальною площею 3109,7 кв м."
За подробицями угоди "Апостроф" звернувся до Подільської РДА. Але замість очікуваних п’яти днів відповідно чинного законодавства, там попросили чекати на відповідь впродовж місяця. І зазначили, що садиба – не на їхньому балансі. На момент виходу статті, з часу подання запиту минув уже й місяць.
У листопаді 2014 року підприємство звернулось до Департаменту земельних ресурсів КМДА за дозволом на документацію про відведення земельної ділянки для реконструкції будинків під офісно-громадський комплекс з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом з подальшою експлуатацією та обслуговуванням в оренду на 25 років.
За кілька місяців Департамент узгодив звернення підприємства і повідомив, що його ініціатива відповідає Генплану.
Невдовзі у ПП "Конвалія-Нерухомість" дізнались, що прибутковий і житловий будинок наказом Мінкульту внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури місцевого значення.
"Пам’ятки культурної спадщини "Садиба міська" по вул. Хорива, 2, "Будинок прибутковий" по вул. Хорива, 2 (2-а) та "Будинок житловий" по вул. Хорива, 2-б (2) у Подільському районі м. Києва наказом Міністерства культури України занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 15 жовтня 2014 року №869)" - підтверджують у Мінкульті на офіційний запит "Апострофа".
Однак об’єкт, який значиться як садиба, чомусь не має порядкового номеру в реєстрі.
Мінкульт ухвалив наказ за місяць до того, як ПП "Конвалія-Нерухомість" звернулось до Департаменту земельних ресурсів. Чи знали вони про наказ Міністерства – невідомо, оскільки на зв’язок із "Апострофом" підприємство не вийшло.
Водночас у Мінкульті зазначили, що власникові об’єкта про це повідомили у письмовій формі.
Так чи інакше, власник об'єкту звернувся до суду. І у травні 2015 року Окружний адмінсуд постановив виключити з реєстру два об’єкти, а саме - будинок прибутковий та будинок житловий із торгівельними приміщеннями.
"На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2015 №826/5932/15 Міністерство культури України наказом від 18 липня 2016 року №553 "Про скасування частково додатка 1 до наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869" скасувало позиції 34,35 (порядкові номери 31,32) додатку 1 до наказу Міністерства культури України від 15 жовтня 2014 року №869 "Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України", - повідомила "Апострофу" заступник міністра культури Лариса Петасюк.
Пізніше ПП "Конвалія-Нерухомість" подала новий позов про виключення всього комплексу споруд, а не лише тих двох об’єктів. Паралельно почались так би мовити ремонтні роботи на відстояних у суді двох об’єктах: у чотириповерхового будинку розібрали дах і потроху почали розбирати стіни.
Але на підставі статусу комплексної пам’ятки архітектури активісти звернулись до поліції і припинили демонтаж будівлі.
"Відкрите кримінальне провадження за фактом умисного руйнування пам’ятки", - коментує юрист і волонтер Дмитро Перов.
Про виконання робіт без відповідної проєктно-дозвільної документації повідомили "Апострофу" і в Департаменті охорони культурної спадщини: "3a результатами контрольного заходу, Департаментом культури видано припис ПП "Конвалія-Нерухомість" з вимогами припинити виконання будь-яких робіт на об’єкті та надати на розгляд науково-проєктну документацію. На сьогодні припис Департамента культури є дійсним".
Також у Департаменті зазначили, що жодної документації до них не надходило. Але і виконання будівельних робіт з того часу не фіксувалось.
Втім інвестор не мав наміру ось так просто відмовитись від ласого шматочку. А тому в 2018 році подав новий позов – цього разу про виключення з реєстру "недоторканих пам’яток" усього комплексу.
Елементи цегляного декору на фасаді будівлі Хорива 2-А
Влітку 2019 року Окружний адмінсуд Києва скасував пункт додатку до наказу Міністерства культури від 2014 року, яким садиба XIX ст. була внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури місцевого значення.
Це рішення Окружного суду було в свою чергу скасоване Шостим апеляційним адміністративним судом міста Києва 3 березня 2020 року. Таким чином, охоронний статус усього комплексу було підтверджено.
"Втім за рік рішення апеляційної інстанції було скасовано у Касаційному адміністративному суді (в закритому режимі, без повідомлення сторін). Суд вищої інстанції зобов’язав суд апеляційної інстанції розгляду справу повторно (судове засідання було призначене на 11:00, 31 березня 2021 року", - йдеться у повідомлені проекту "Мапа реновації".
Засідання 31 березня не відбулося – суддя захворів, тому його перенесли на 21 квітня. Але й 21 квітня суду теж не було. Формальна причина - суд надав можливість ГО, яка хоче долучитися до розгляду, усунути недоліки заяви. Відтак засідання перенесли на 26 травня. "Певно, киянам готують подарунок на День міста", - іронічно зауважив Дмитро Перов.
У Мінкульті повідомили, що питання внесення садиби до Держреєстру було розглянуте спеціальною експертною комісією. Щоправда, не одразу – а після судової тяганини і виключення з реєстру окремих елементів загального комплексу.
"За результатами розгляду на засіданні Експертної комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини від 18.02.2020 №1/20 об’єкти: "Прибутковий будинок" по вул. Хорива, 2А, "Житловий будинок" по вул. Хорива, 2Б, "Флігель" по вулиці Хорива, 2В визнані такими, що відповідають критеріям пам’яток культурної спадщини та категорії місцевого значення", - заявила заступниця міністра.
Головне питання – чому садибу внесли до Держреєстру вже після того, як інвестор заплатив за неї гроші?
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА відповіли "Апострофу", що внесення пам’ятки до Реєстру – процес складний і довготривалий, який потребує детального пошуку та вивчення джерел. Іншими словами – коли змогли, тоді й внесли.
"Виявлення, підготовка облікових матеріалів та подальше вирішення питання надання статусу пам’ятки культурної спадщини відбувається незалежно від форми власності на неї або зміни її власника", - пояснили у відомстві.
У Мінкульті також зазначили, що "оскільки інвестор не передбачив збереження первісного автентичного вигляду та самих об’ємів будівель, його заміна цілком ймовірна, проте це питання має вирішуватись виключено в правовому полі".
"Відповідно до статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини", власник або уповноважений ним орган, користувач зобов’язані утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору, укладеного власником пам’ятки чи уповноваженим ним органом з відповідним органом охорони культурної спадщини", - коментує заступник міністра культури.
Також у Мінкульті зазначили, що в ситуації, коли пам’ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважена ним особа зобов’язані привести її до належного стану. Поки цього не помітно.
Передпроектна пропозиція по "реконструкції"
Чим відоме ПП "Конвалія-Нерухомість"?
"Апостроф" намагався зв’язатися з представниками компанії. Але єдиний телефон, що значиться на сайті, постійно поза зоною досяжності. Натомість нам вдалося дізнатися про компанію з інших джерел.
Забудовник ПП "Конвалія-Нерухомість" був зареєстрований у серпні 2010 року, за два місяці до обрання інвестора з реконструкції будинків на вул. Хорива, 2.
"З компанією-забудовником ПП "Конвалія-Нерухомість" пов’язаний “гість” амбарної книги Януковича - екс-глава ЦВК, Михайло Охендовський", - коментує "Апострофу" Дмитро Перов.
За словами юриста, нотаріус, який оформлював документи на придбання нерухомості за адресою Хорива 2, не хто інший, як дружина Охендовського Катерина. Дмитро Перов також зазначає, що частина документів при оформленні була підроблена, на підставі чого триває кримінальне провадження.
Засновником компанії є Вікторія Рогач, юрист компанії "Проксен". У цій же компанії працює і директор підприємства Роман Шингур.
"Одним з керівників "Проксену" є Олег Шевчук, давнішній бізнес-партнер Охендовського", - розповідає Дмитро Перов.
Також юрист звертає увагу, що з 2014 року будинки вже було відселено, але жодних робіт не велося аж до 2017 року.
"Я особисто це пов’язую із замороженням закордонних рахунків близького оточення Януковича", - говорить Перов. – Будинки почали розбирати лише у 2017 році, коли зняли обмеження".
Що пропонує Мінкульт?
Інвесторри скаржаться, що влада ставить палиці в колеса і позбавляє "чесних підприємців" можливості зробити з купи руїн щось прийнятне. Самі інвестори, натомість, нічого не роблять, а чекають, доки стара аварійна будівля сама розвалиться нанівець і на її місці побудують черговий ТРЦ.
Хто ж тоді повинен дбати про історичні об’єкти. Держава? Це можливо, якщо залучати інвесторів задля реконструкції і перетворення шматок старовини на музейний комплекс. Однак потенційні інвестори мають інші цілі.
"З метою сприяння розвитку культурного потенціалу України, збереження, популяризації та ефективного використання національного культурного надбання, створення умов для туристичної привабливості об’єктів культурної спадщини, підтримки креативних індустрій президентом України започатковано розроблення та реалізацію в рамках програми "Велике будівництво" заходів, спрямованих на збереження культурної спадщини та розвиток культурного потенціалу України, зокрема", - розповіла "Апострофу" заступник міністра культури Лариса Петасюк, додаючи, що сюди входять також роботи з реставрації та музеєфікації об’єктів культурної спадщини.
За словами заступниці міністра, впродовж 2021-2023 років в рамках цієї програми планують реставрувати 150 об’єктів культурної спадщини.
Також чиновниця зазначила, що музеям надається пріоритетне право на використання споруд, комплексів (ансамблів) та визначних місць, що є пам’ятками культурної спадщини
Що говорить закон?
Напевно би приватизація історичної пам’ятки не набула такого розголосу, якби за справу не взялись небайдужі кияни, які своєю діяльністю відстоюють такі будівлі. Згідно з Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, публічно-правовий інтерес відіграє значну роль у збереженні таких пам’яток. Головний суд Європейського співтовариства називає такий інтерес пріоритетним.
Завдяки змінам у Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, розглядати питання занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру тепер можуть бути і громадські організації, до статутних завдань яких належить питання охорони культурної спадщини за категорією пам’ятки місцевого значення.
Завдяки діяльності таких організацій садибному комплексу на Хорива 2 був присвоєний додатковий охоронний статус, що не дав можливості зруйнувати комплекс.
Замість PS. Доля Дому Уткіна?
Ситуація могла би видаватися більш оптимістичною, якби не інша резонансна будівля, яка, на жаль, не встояла. 11квітня був знесений Прибутковий будинок Уткіна, розташований на вулиці Симона Петлюри, біля центрального залізничного вокзалу.
Першими про інцидент дізнались учасники ГО "Мапа Реновації".
"Наша підписниця у Інстаграмі надіслала нам відео, - розповіла "Апострофу" архітектор ГО "Мапа Реновації" Дар'я Корба. – У нас просто налагоджений моніторинг будинків у зоні ризику, а будинок Уткіна був одним із таких".
Коли активісти прибули на об’єкт, половина будівлі вже була знесена. Одразу ж викликали поліцію.
Будинок Уткіна
За словами нашої співрозмовниці, поліція приїхала оперативно. Активісти намагались говорити з охоронцями об’єкту й просили їх зупинити дії до приїзду поліції. На що, звісно, отримали відмову.
"Коли приїхала поліція, роботи вони, звісно призупинили, - розповідає Дар’я. – На місці вже були представники громади, вони й написали заяву в поліцію. Потім прибула слідчо-оперативна група, яка склала протокол. Чекали на представника забудовника, але він так і не з’явився".
Звісно, коли правоохоронці поїхали, роботи по знесенню відновились. Довелось викликати поліцію вдруге. Але цього разу на неї чекали значно довше.
"Коли поліція зрештою приїхала, то сказала, що не може зупиняти їхні дії, оскільки заява ще не пішла в роботу. Демонтаж припинився, лише коли приїхала нова слідчо-оперативна група", - додала Дар'я Корба.
Весь цей час і правоохоронці, і громада спілкувались із охоронцями на об’єкті – "це були не хлопці в спортивному, а звичайні найняті охоронні організації", коментує представниця "Мапи Реновації".
Увечері того ж дня на об’єкті з’явились юристи і навіть показували документи, що давали їм право зносити будівлю. Менше з тим, слідчо-оперативна група оглянула ділянку і склала новий протокол.
"Разом із юристами з’явились і хлопці в спортивному. Представники забудовника поводили себе досить агресивно, лунали навіть образи у бік громади", - розповідає активістка.
Будівлю "добили" вже в неділю, з самого ранку. "Причому поліція цілий день на виклик не їхала, - говорить Дар’я Корба. – Але навіть коли зрештою з’явилась, демонтажні роботи вже ніхто не зупиняв".
Будівля у стилі неоренесансу, якій понад 120 років, була в цілком задовільному стані, але от охоронного статусу їй так і не надали.
Будинок Уткіна, 2009 рік
"Ми пильнуємо за старими будівлями і стежимо за так званими патернами, - розповідає учасниця проекту "Мапа Реновації". – Якщо, наприклад, вийняли вікна, то це тривожний дзвіночок: ймовірно, буде знесення".
Учасники проекту вважають знесення цієї будівлі незаконним.
"Будинок не внесений до Держреєстру нерухомих пам’яток України. Назва "будинок Уткіна" не має під собою жодних документальних підстав», - заявили в компанії, яка займатиметься будівництвом на цій території.
Варто зазначити, що активісти вже давно намагались привернути увагу і громадськості, і влади до цього будиночку.
"Ми хотіли привернути увагу, але влаштовувати масштабну акцію в умовах пандемії не надто безпечно. Тому вирішили, що це буде онлайн-акція. Біля будівлі розмістили сіті-лайт. На ньому – два сценарії розвитку подій щодо цієї будівлі: демонтаж і реконструкція. Суть була в тому, щоб люди сканували QR-код на сіті-лайті, робили селфі на тлі побудови і викладали в соцмережі, звертаючись до влади з проханням зберегти будівлю", - розповідає Дар’я. - Люди регулярно тегали представників департаменту і міського голову із проханням зупинити демонтаж. До акції долучались навіть перехожі".
Жодної реакції влади не відбулось аж допоки будинок не знесли. І тоді вже почались пристрасті.
Місце зносу 120-річного будинку Уткіна в Києві
На знесення вже відреагували і в КМДА, і в Мінкульті. "Ніхто не давав дозволу на знесення цього будинку", - говорить мер Віталій Кличко.
Сам міністр культури Олександр Ткаченко не лишився осторонь і назвав знесення історичного будинку варварством. У Мінкульті також відхрещуються від дозволу на демонтаж – мовляв, нічого такого не давали.
Також відома інформація про порушення кримінальної справи щодо забудовника за статтею 356 КК України (самоуправоство).
І це не все. У Київраді вважають таке покарання надто м’яким і вже опрацювали проект рішення, що передбачає жорсткіші заходи, аніж штраф чи позбавлення волі до трьох місяців.
