Якщо вірити тому, що архітектура – це застигла музика, то Київ – місто напрочуд гучне й поліфонічне. Оригінальні, химерні, незвичні будівлі в столиці можна побачити усюди. Вони привертають до себе увагу туристів і насичують будні міщан. Хто в них жив раніше і що відбувається в цих стінах зараз? "Апостроф" розповідає про найвідоміші й найбільш дивакуваті споруди столиці.
Миколаївський костел
Адреса: вул. Велика Васильківська, 75
Готична споруда поблизу метро "Олімпійська" виглядає так, ніби її взяли з якогось празького чи львівського кварталу і перенесли прямісінько в серце Києва. Миколаївський костел звели на початку XX століття для польських католиків, яких стало так багато, що вони вже не вміщувались у Олександрівському костелі. Відтак на приватні пожертви прихожан за десять років спорудили цього красеня. Костел повністю відтворює готичний стиль: шпилі, спрямовані вгору, оздоблений напіваркою портал, "роза" в центрі фасаду, велика кількість декоративних елементів. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом відомого київського архітектора Владислава Городецького. Автором проекту став архітектор Станіслав Воловський, якому було тоді лише 22 роки.
Миколаївський костел
У залі чудова акустика, тому тут і розмістився концертний зал Київського Дому органної та камерної музики. Орган був виготовлений спеціально для цього приміщення, враховуючи його особливості – як з огляду на стилістику зовнішнього вигляду, так і за акустичними параметрами. Усередині костелу атмосфера не менш урочиста, а на загал цілком відтворює скромність і навіть аскетизм традиційного католицького собору. Історія костелу буремна - його закривали, реставрували, грабували, він палав у вогні. Зрештою в 1992 році його освятили знову – з того часу він став чинним храмом. Тут можна не лише послухати органну музику, а й потрапити на католицьке богослужіння, зокрема польською мовою.
На жаль, за час, коли матеріал готувався до публікації, сталося лихо. Увечері 3 вересня у костелі сталася пожежа, якою повністю знищено унікальний орган.
За попередньою інформацією, причиною пожежі стало те, що під час репетиції в костелі сталося коротке замикання в органі.
Замок Річарда (Будинок із привидами)
Адреса: Андріївський узвіз, 15
Замок Річарда
Прогулюючись Андріївським спуском, важко не помітити цей казковий замок, що отримав назву на честь англійського короля Річарда І Левове Серце. Замок збудований у 1904 році в стилі неоготика, оздоблений гострими шпилями, баштами та зубчастими елементами. Вважається одним із найбільш загадкових будинків Києва. До того ж таких, що мають погану славу. Що ж, загадковість вбачається вже у самій архітектурі. Скандали ж супроводжували його від початку. Подейкують, проект був вкрадений – такий будинок мав з’явитися у Петербурзі, натомість його побудували в Києві. Щойно завершили, як будівлю охопила пожежа.
Також говорять, що замовник, Дмитро Орлов, узаконивши будівництво завдяки хабарям, через жадібність не повністю розрахувався з будівельниками, через що ті підклали в димохід яєчну шкаралупу, що створювало моторошні звуки. Невдовзі Орлов був узагалі вбитий за таємничих обставин. Не надто затримувались тут і інші власники, хоча архітектура та містична атмосфера приваблювала чимало творчих людей. Про будинок ходили різні чутки, зокрема дуже популярними були історії про привидів, яких буцімто хтось навіть бачив на власні очі.
Зараз у "замку" нічого немає. Власником будівлі є американський бізнесмен і меценат українського походження Юрій Чопівський. Він планує тут прибутковий будинок. Говорить, що в ньому розташуються квартири, які можна буде орендувати на довготривалий термін.
Будинок з химерами (Будинок Городецького)
Адреса: вул. Банкова, 10
Будинок з химерами
Хто не знає будинку з химерами, що прикрашає територію біля Офісу президента? Звісно, що на початку XX століття, коли архітектор Городецький і будував тут собі цей особняк, жодних адміністрацій і тим паче офісів президента тут не було. Натомість була цілком занедбана територія, яку слід було обживати. Геній архітектури побудував своє творіння з цементу і бетону, що на ті часи було дивиною. Будинок зведений у стилі модерн і прикрашений скульптурами різних казкових тварин Еліо Салема, що подарувало будинку його назву. Оскільки він стоїть на схилі урвища, то з різних боків має різну кількість поверхів: з боку Офісу Президента – три, з боку театру імені Франка – всі 6.
Для свого чергового будівництва Городецький взяв кредит, і коли не зміг його виплатити, кредитне товариство відібрало у нього цей шедевр. Подейкують, що прокляття накладене й на цей будинок. І чимало хто в це вірить, оскільки підприємства, які орендували тут офіси, так чи інакше збанкрутіли. Впродовж століття неодноразово змінювались власники, потім будинком заволоділи більшовики. Призначення будинку теж змінювалось: від військово-трудового штабу до Ветеринарного управління та поліклініки.
З 2005 року тут засідає президент – у будинку знаходиться частина його резиденції, де проходять зустрічі, наради й конференції. Потрапити всередину можна лише у складі екскурсійної групи, куди рекомендують записатись заздалегідь. І не варто розраховувати на фото на телефон – їх просять залишити в камері схову.
Шоколадний будинок
Адреса: вул. Шовковична, 17/2
Шоколадний будинок
Старовинний будинок у венеціанському стилі так і хочеться з’їсти – все завдяки його відтінкам шоколадного, якими оформлений фасад. Його збудував у 80-х роках XIX століття архітектор Володимир Ніколаєв, на замовлення одного з меценатів столиці Семена Могилевцева. Говорять, меценат замовив його для жінки, у яку був безнадійно закоханий. Після нього тут мешкали купці, вчені, архітектори. У 30-і роки XX століття будинком почали керувати НКВД, а з 60-х років тут розмістили РАГС, у якому одружували передусім еліту.
У 80-90-х роках після реконструкції приміщення в ньому розмістили дитячу картинну галерею. З 2009 року – це філіал Національного музею "Київська картинна галерея". До будинку можна зайти на екскурсію, також тут проводять виставки та інші заходи. Молодята теж нерідко тут фотографуються, адже інтер’єр будинку не менш цікавий, аніж його зовнішній вигляд. Музей цікавий тим, що зали тут оформлені в різному стилі: французькому, візантійському, східному, бароко, ренесанс, модерн.
Ляльковий театр
Адреса: вул. Грушевського, 1а (Європейська площа)
Ляльковий театр
Перший в Україні ляльковий театр розташувався в цікавому будиночку, що має вигляд казкового палацу. Неоготичний стиль будівлі вводить в оману тим, що будівля наче відзначила вже щонайменше століття. Насправді ж її збудували лише у 2005 році. Споруда лялькового театру, яку збудував архітектор Віталій Юдін, вважається однією з найкращих сучасних будівель.
Оперний театр
Адреса: вул. Володимирська, 50
Оперний театр
Будівля Національної опери України імені Тараса Шевченка прикрашає нині центр столиці. На його тлі охоче фотографуються і туристи, і місцеві. Будівля в стилі неоренесанс з елементами еклектики була побудована в 1901 році, після того, як вщент згорів попередній театр опери. Автор проекту – петербурзький архітектор Віктор Шретер, а безпосередньо будівництвом керував архітектор Володимир Ніколаєв. Не всі сучасники архітектора були у захваті від нової будівлі; дехто порівнював її із гігантською черепахою. Головний вхід до театру прикрашав офіційний герб Києва, на якому був зображений архангел Михаїл – покровитель міста. Згодом його зняли, оскільки київський митрополит вважав театр гріховною справою. Замість гербу над входом з’явилась композиція грифонів, що в лапах тримають ліри – символ музичного мистецтва. Фасад театру прикрашають також бюсти Шевченка, композиторів Глинки та Сєрова.
Прибутковий будинок Підгорського
Адреса: Ярославів Вал, 1
Прибутковий будинок Підгорського
Будинок на Ярославовому валу дуже нагадує середньовічний замок чи навіть оборонну вежу. Архітектор Довбачевський подбав навіть про віконечка для стрільців. Можливо, через це будівля, побудована наприкінці XIX століття, вистояла дві війни й лишилась неушкодженою.
Насправді це будинок Підгорського, а назву "замок барона", як його ще величають, йому дали помилково – барон мешкав на два будинки далі. Максиму Штейнгелю приписали власність, певно, через те, що був відомим виноробом. У замку одразу ж відкрили кав’ярню "Біля золотих воріт", згодом облаштували там кінотеатр.
З 20-х років XX століття у будівлі впорядкували комунальні квартири, і так тривало аж до 2000-х років, доки в ньому не змінився власник. Мешканців почали виселяти, вимикати їм світло та водопостачання. Нині замок пустує, але його романтичний казковий вигляд надихає фотографів і кіношників.
Будинок Аршавського (Будинок невтішної вдови)
Адреса: вул. Лютеранська, 23
Особняк полтавського купця Олександра Аршавського, який придбав на цьому місці ділянку й замовив будівництво 2-поверхового будинку. Архітектор Едуард Брадтман спроектував його в стилі модерн. На ті часи будинок був надсучасний: із приміщеннями для автомобілів, у двір проведені каналізація та водогін.
Дещо похмурий зовнішній вигляд будівлі надає не лише темний колір фасаду, а скульптурна прикраса у вигляді жіночого обличчя, що прикрашене листями каштану. Обличчя має дещо сумний вигляд, і під час дощу здається, ніби по ньому котяться сльози. За це будинок і отримав свою народну назву. Втім, дехто з мистецтвознавців вважає, що ніяка це не жінка, а насправді міфологічний птах Гамаюн, який у східній міфології приносить удачу й багатство.
За радянських часів будинок націоналізували, і тут розміщувались різні державні установи. Нині це одна з офіційних резиденцій президента України. Зокрема, тут часто зупинялись поважні іноземні гості. До речі, у резиденції мешкали Володимир Путін, Кондоліза Райс, президент Бразилії, принц Андорри тощо.
Прибутковий будинок Снєжко і Хлєбнікової
Адреса: вул. Пушкінська 45/2
Прибутковий будинок Снєжко і Хлєбнікової
Цей будинок, збудований у 1901 році, називають символом площі Льва Толстого. Споруда приваблює до себе увагу кожного, і недарма. Адже вона навіть увійшла в серію листівок "Гарні будівлі Києва". Особняк належав родині цегляних магнатів, біля витоків бізнесу яких стояв Адам Снєжко. Грошей меценати не шкодували, і будівля вийшла помпезною, дуже схожою на палац, із пишними формами фасаду, цікавою формою флюгера та оригінальним ліпним декором. На першому поверсі розмістили елітні магазини та перукарню. Вище знаходились квартири.
У 1950 році зруйновану під час війни будівлю реконструювали. Щоправда, зовнішнє убранство стало дещо скромнішим, але і так доволі привабливим. Наступна реконструкція відбулась у 2000 році. Будинок нині є пам’яткою архітектури.
Прибутковий будинок Сироткіна
Адреса: вул. Прорізна, 39/24
Прибутковий будинок Сироткіна
Химерний псевдоісторичний будинок неподалік Золотих воріт приваблює увагу червоним фасадом та рясним ліпним декором. Її почали будувати в 1900 році, для "збройного магната", купця Петра Григоровича-Барського. Той буцімто хотів якомога більш розкішну будівлю, але збанкрутився, тому будинок придбав на аукціоні Олександр Сироткін і використовував його як прибутковий. Деякий час будинок був найвищим – 40 метрів. У ньому також вперше застосували систему парового опалення, а також встановили перший у місті ліфт. На першому поверсі будівлі знаходилась кондитерська, що знайшла відображення у романі Булгакова "Біла гвардія" як "конфетніца Маркіза", а в радянські часи тут був готель і ресторан "Лейпциг". Після розпаду Радянського Союзу будівлю визнали аварійною. Згодом відреставрували фасад, але всередині знаходитись надалі небезпечно. З будівлі хотіли зробити 5-зірковий готель, але поки що ці плани поставлені на паузу.
Особняк Ковалевського
Адреса: вул. Шовковична 1/15
Особняк Ковалевського
Житло дворянина польського походження Ковалевського було добудоване в 1914 році. Архітектор Павло Альошин прагнув бути в тренді й надав будівлі вигляд середньовічного замку, оздобивши декором з елементом романського стилю. Також помітним є вплив церковної архітектури Закавказзя, де архітектор побував напередодні.
Ковалевський мешкав у будинку чотири роки, аж поки до влади не прийшли більшовики. Після цього там розміщались усілякі державні установи. Будівлю не чіпали, реконструкція відбулась лише в 70-х роках і торкнулась передусім інтер’єру. Нині будівля знаходиться на балансі президента України, і вхід туди неможливий.
Будинок "Літаюча тарілка"
Адреса: вул. Антоновича, 180
Будинок "Літаюча тарілка"
Будинок-тарілка на Либідській у стилі радянський модернізм залишає простір для уяви і є одним із найцікавіших об’єктів у Києві. Була побудована в 1971 році за проектом архітекторів Флоріана Юр’єва і Льва Новикова. Опори конструкції навмисне сховали, щоби склалось враження, що конструкція підвисла в повітрі. За проект його авторів нагородили премією Держбуду СРСР "За новаторство в архітектурі".
Раніше тут функціонувало поліграфічне підприємство, також знаходився архів КДБ та Компартії України. Нині в будівлі знаходиться Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, а також Державна науково-технічна бібліотека України.
Конференц-зала має чудову акустику і, за задумом, тут мали проходити концерти. Деякі з них таки відбулися, але на загал тут знаходиться кінолекційна зала. У 90-х роках будівля почала потроху облущуватись і потребувати ремонту, а в 2012 році її передали Фонду держмайна. Роботи з відновлення покриття даху почались у 2020 році, а згодом будівлю внесли до реєстру пам’яток архітектури та монументального мистецтва.
Готель "Салют"
Адреса: вул. Івана Мазепи, 11
Готель «Салют»
7-поверховий готель у Печерському районі Києва, що має три зірки і статус однієї з найцікавіших будівель радянської доби. Побудований архітектором Авраамом Мілецьким у 1984 році у стилі футуристична архітектура. За першопочатковим проектом це мав бути прямокутник.
Нині готель чинний, має цілком добротні умови проживання й панорамні види на Дніпро та Лавру. Це приваблює туристів, що приїздять до Києва з усього світу.
