Днями у ЗМІ з'явилася інформація про те, що компанія "Архітектурна майстерня Інка", яка раніше була пов'язана з юристом олігарха Коломойського Андрієм Богданом, намагається приватизувати "Батьківщину-мати". Про це повідомили Європейська правда та низка інших українських медіа. "Апостроф" вирішив детально розібратися у тому, що відбувається.
Про все по порядку
5 жовтня 2015 року компанія "Архітектурна майстерня Інка" орендувала у Фонду держмайна дві будівлі на території меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні".
"Апострофу" вдалося з'ясувати, що йдеться не про знамениту скульптуру "Батьківщина-мати", а про дві будівлі, що знаходяться на території меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні" за адресою Запечерський провулок 2А та 2Б. До речі, двоповерхова будівля під номером "2А" - Пам'ятка архітектури та містобудування з охоронним номером №509-Кв.
Приватизація цих об'єктів була заборонена договором.
Відповідно до Закону "Про приватизацію державного та комунального майна", майно меморіальних комплексів не підлягає приватизації. Але кожне правило має свої винятки. Частина 3 статті 4 закону говорить, що державне майно підлягає приватизації, "якщо більше трьох років не використовується за призначенням та подальше його використання не планується" .
У грудні 2021 року компанія домоглася відміни заборони на приватизацію орендованих будівель у Північному апеляційному господарському суді.
При ухваленні рішення суд акцентував увагу на наступних фактах:
- орендоване майно не є складовою Меморіального комплексу;
- доказів підтвердження того, що орендоване майно планується власником для використання, Міністерством культури України суду не надано;
- вказане нерухоме майно знаходиться в оренді позивача більше 3-х років, договір оренди довгостроковий (до 8 жовтня 2030 року), отже, використання цього майна у виробничій діяльності Національного музею історії України у Другій світовій війні, на балансі якого воно перебуває, не планується .
Також суд зазначає, що виняток із договору пункту про заборону приватизації не визначає будівлю як таку, що підлягає приватизації. Будівля й надалі буде державною, доки держава не вирішить продати її.
"Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що ні положення Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", ні положення інших нормативно-правових актів не передбачають право суб'єктів відносин оренди державного майна визначати, чи підлягає переданий в оренду об'єкт Державної власності приватизації ", - йдеться у рішенні суду.
Також у рішенні є й відповідь на головне питання, чому, власне, компанія вирішила звернутися до суду: "... включення до договору оренди пункту, який забороняє приватизацію орендованого майна, хоча й не впливає на можливість позивача брати участь у приватизації об'єкта оренди у разі її проведення, однак може створити йому додаткові перешкоди у реалізації відповідного права та надати відповідачу або іншим суб'єктам формальні підстави для відмови у допуску Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурна майстерня "Інка" до процедури приватизації, якщо така буде здійснюватися".
А чи був Коломойський?
На момент судових розглядів Андрій Богдан уже не мав відношення до компанії "Архітектурна майстерня Інка". За даними Opendatabot, колишній юрист Ігоря Коломойського вийшов із права власності у 2018 році. Тепер власником компанії вважається помічниця чинного депутата від "Слуги народу" Олександра Маріковського – Фасоль Олена Олегівна. Вона ж до 2017 року була керівником компанії ТОВ "Астрон-Україна", яку, у свою чергу, заснувала компанія "Промвагонтранс", бенефіціаром якої до 2018 року був той же Андрій Богдан.
Питання причетності олігарха можна вважати відкритим.
Нардеп Олександр Маріковський повідомив "Апострофу", що "не брав у цьому жодної участі і не може дати оцінку діям компанії".
Також він поділився повідомленням своєї помічниці та бенефіціара компанії "Архітектурна майстерня Інка" Олени Фасоль, яка заявила, що не має відношення до Коломойського та приватизації Меморіального комплексу.
Справді, у рішенні суду сказано, що Мінкульт не навів доказів, що будинки є складовою меморіального комплексу. Проте є серйозні підстави вважати це тимчасовим непорозумінням. Адже це не проста будівля, а особняк Командувача військ Київського військового округу. Тут проживали командувач Київського військового округу, маршали та герої Радянського Союзу, а отже, будівля цілком може презентувати історію України у Другій світовій війні та бути частиною музею. Тим паче, що будівлі знаходяться на території меморіального комплексу та розташовуються на його центральній алеї.
Більше того, будівлі перебувають на балансі та в оперативному управлінні музею. А сам музей не давав нікому згоди на приватизацію об'єкту.
"Майно, передане музею в оперативне управління, яке знаходиться у нього на балансі, не може бути відчужене з його оперативного управління за жодних обставин", - йдеться у відповіді музею на запит "Апострофу".
Також з відповіді стало відомо, що Фонд держмайна готує оскарження рішення суду.
Висновки
Коломойський не приватизує "Батьківщину-мати". Більше того, як ми дізналися, йдеться не про "Батьківщину-мати". І не про приватизацію, а про право на приватизацію. Ми шукали у цій історії роль Коломойського, але не знайшли. Будівля залишається державною.
Чи отримає компанія право на приватизацію – вирішить Верховний суд. Будівля залишиться державною, доки держава не вирішить протилежне. Але навіть після приватизації особняк захищатиметься законом як пам'ятка архітектури та містобудування.
