Cуворий карантин, що триватиме в Києві з 20 березня до 9 квітня, передбачає обмеження у багатьох сферах діяльності. І це не може подобатись тим, чиї заробітки напряму залежать від покупців їхніх товарів і послуг – себто підприємцям, працівникам закладів культури та сфери обслуговування. Опитування "Апострофу" показало, що вкотре люди бояться не хвороби, а зубожіння. Подекуди взагалі не розуміють доцільність таких дій столичної влади.
"Кожен локдаун та жорсткі обмеження вбивають від 2% до 10% малих та середніх підприємців, які працюють у галузі торгівлі та обслуговування", - зазначив у розмові з "Апострофом" Артем Шлапак, керівник Клубу торгових центрів України Malls Club і галузевого проекту Retail Platforma.
Він зазначив, що у більшості європейських країн локдауни тривають довше, аніж у нас, але там влада надає гідні компенсації.
"У нас влада два місяці вела переговори з підприємцями – незрозуміло навіщо – щоб зараз продемонструвати повну зневагу й за 5 хвилин до впровадження локдауну оголосити про це. Весь минулий рік бізнес шукав ресурси, щоб зберегти себе, зберегти робочі місця. Вони брали позики в банків, сподіваючись, що зможуть повернути їх найближчим часом, у бізнес-партнерів, які давали знижки на оренду. Але ж ресурс закінчується!", - додав Артем Шлапак.
Читайте: Виплат з бюджету на відшкодування бізнесу не буде - перший заступник Кличка
А отримати ще раз кредитування чи відтермінування платежів не вийде – адже потрібно сплачувати минулі борги.
"Малий та середній бізнес вже не в змозі самостійно вижити. Йому треба або дати можливість працювати, або дотувати", - зазначив Артем Шлапак.
Що кажуть кияни про локдаун
Аліна (ім’я змінене), офіціантка ресторану в Києві, вже не вперше має досвід примусового відпочинку. Дівчина проти локдауну, бо на цей період залишиться без роботи й зарплатні.
"Ресторани працюватимуть на виніс. А отже не потрібні будуть офіціанти, адміністратори залу - це вдарить по бізнесу. Буду шукати підробіток на цей період, бо сидіти без коштів сумно. Якщо все буде добре – потім повернусь сюди", - розповіла дівчина "Апострофу".
Працюючий "на виніс" Макдональдс, 10 січня 2021 року, Київ
Бариста Андрій (ім’я змінене) розповідає, що заробітки в період роботи на виніс падають щонайменше на 30%.
"До локдауну ставлюсь 50 на 50. Ніби й потрібно, але з іншої сторони, хвороби завжди були, є і будуть. Навіщо людям через це псувати життя? На нашому бізнесі це суттєво може й не позначиться, але людей буде значно менше, а оренду платити треба, і на це ніхто не зважає. Роботу я не втрачу, але це буде на мінімалках", - розповів Андрій "Апострофу".
Читайте: Якби не ввели локдаун, то у Києві лягло б усе - заслужений економіст
Локдауну не бояться ті, кому є на кого розраховувати.
"Я студентка, мешкаю з батьками. Відтак не мушу сплачувати за гуртожиток, самостійно купувати їжу, і витрачати на проїзд, оскільки їздити буде нікуди, - розповіла "Апострофу" дівчина, яка працює в книжковому магазині. – Що стосується розваг, то не бачу проблеми. Ми з друзями зустрічаємось удома, і можемо потерпіти три тижні без кіно чи кав’ярень. Але вважаю, що наразі вже немає сенсу в цьому. Всі вже перехворіли".
Її колега теж не надто хвилюється: "Мене чоловік забезпечує, тому без грошей не залишусь. Шкода лишень, що не буде власного джерела доходу. Але вже якось переживу".
А ось продавчиня одягу в одному зі столичних ТЦ Анна (ім’я змінене) зізналася "Апострофу", що їй немає на кого розраховувати.
"Вже переживала не один локдаун. Дуже негативно позначилось на моєму фінансовому становищі. Немає роботи – немає заробітку. Як жити? Виживати. За те, що заробила раніше. Щоправда, минулого разу таки отримала від держави 8 тисяч грн. Добре б і цього разу", - розповіла Анна.
Як же кіно?
Ще одні постраждалі від карантинних заходів – театри й кінотеатри. Ті й так ледве животіють. І проблема – значно глибша, аніж зачинений на три тижні заклад.
Порожні крісла у кінотеатрі
"Карантинні заходи ставлять нас на межу виживання, - говорить "Апострофу" директор Київського академічного театру "Колесо" Ірина Кліщевська. – Ми втрачаємо прибуток, оскільки більшість грошей заробляємо на виставах, з продажу квитків. Чому до нас не можуть прийти ці 30 людей, які купили квитки? В нас і так зали заповнюються наполовину, із дотриманням карантинних норм. Люди купили квитки, а вистави переносяться, просять повернути гроші, а ми не можемо так одразу їх повернути. Це дратує глядача, він стає недовірливим, перестає купувати квитки навіть після карантину".
У кінотеатрах взагалі відмовляються коментувати ситуацію.
"Ще немає розпорядження, говорити нема про що, - сказала "Апострофу" заступник директора кінотеатру "Жовтень". Разом з тим, квитки можна придбати лише на п’ятницю, 19 березня. Далі продажу немає.
А от працівники галерей не збираються виконувати розпорядження влади. Працівники однієї з них (назву зі зрозумілих причин не називаємо) розповіли "Апострофу", що вже двічі на них подавали в суд, і двічі – вигравали вони.
"Нас не мають права закривати, лише зробити попередження, - говорить наша співрозмовниця. – На яких підставах нас закривати? Ви бачите тут натовпи?"
Резонно, бо й справді заклади мистецтва – явно не ті місця, що рясніють від надлишку людей. А також від надлишку прибутку. Але чому цього не бачать ті, хто ухвалює такі глобальні рішення?