RU  UA

Вівторок, 5 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 44.40
НБУ:USD  41.05
Інфраструктура

Хочу "Мерс", а грошей немає: як поліпшити ситуацію з маршрутками в Києві

Нові вимоги столичної влади непосильні багатьом перевізникам

Нові вимоги столичної влади непосильні багатьом перевізникам До перевізників будуть посилені вимоги Фото: Департамент транспортної інфраструктури КМДА

Київська влада вирішила покращити життя містян, які щодня користуються послугами громадського транспорту, зокрема маршрутками. Це означає, що до перевізників, які надають послуги перевезення пасажирів, вимоги будуть посилені. Серед нових вимог для маршруток: кондиціонери, 5 кнопок зупинок, GPS-навігатори та екологічні стандарти. "Апостроф" дізнавався, які з вимог перевізники готові виконати вже зараз, а з впровадженням яких будуть проблеми.

Що не так із київськими маршрутками?

Кияни не дуже задоволені міськими маршрутками: найбільше нарікають на тисняву, хаотичний рух та хамську поведінку водіїв.

"Маршрутками користуюсь, хоч і не щодня. Загалом стараюсь їх уникати, бо найбільше не подобається те, що доводиться часто стояти в заторах, - говорить мешканець Києва. – І ще дратує, коли треба передавати за проїзд. А головне – що потрібна готівка. Аби сісти в маршрутку, треба спершу піти до банкомату та зняти гроші. Вже у тролейбусах є безготівкова оплата, а в маршрутках і досі кам’яний вік".

"Я щодня їжджу маршруткою до метро, і назад, - розповідає киянка середніх років. – Постійно тиснява, жодних карантинних норм. Найбільше дратує те, що маршрутка заб’ється людьми, і продовжує стояти. Я не розумію, їм усе мало?"

"Загалом у київських маршрутках мене все влаштовує, можливо тому, що не часто ними їжджу, - розповідає молода дівчина. – Я би хотіла більш комфортні умови, зручніші сидіння, і щоб їздили за графіком, як у інших країнах".

"Мене найбільше дратує хамство водіїв, - ділиться враженнями інша дівчина. – Це не так часто відбувається, але, менше з тим, завжди неприємно і псує настрій. При тому, що причини завжди банальні, і найчастіше, як я розумію, у водія немає настрою або він просто звик так спілкуватись, а це неприємно. Також дратує необхідність волати благим матом, аби замовити зупинку, а вони ще й не чують часто. І на цьому ґрунті теж часто виникають суперечки".

"Я би хотів, щоби маршрутки були більш сучасні, і їздили за графіком", - говорить хлопець.

Нові старі вимоги

У КМДА оголосили про посилення вимог до перевізників, які братимуть участь у конкурсі на перевезення пасажирів. "Сьогодні Київ оголошує про новий стандарт маршрутних перевезень", – сказав заступник голови КМДА Костянтин Усов.

Серед вимог чиновник назвав наступні:

- забезпечення більшої доступності автобусів для маломобільних пасажирів та людей із інвалідністю;

- заборона звукового та візуального забруднення;

- наявність не менше 5 спеціальних кнопок зупинки на вимогу;

- кондиціонери та системи обігріву в салонах;

- додатковий простір для перевезення щонайменше одного крісла колісного чи дитячого візка або велосипеда;

- автоматичне оголошення зупинок українською та англійською мовами, яке дублюватиметься на електронному табло всередині та зовні салону автобуса, щоб інформація була доступна людям із порушенням зору;

- валідатори для е-квитка та GPS-системи;

- інформаційний стенд із фото водія, номером автобусу, інформацією про перевізника та контактів для зворотного зв’язку для прискорення опрацювання скарги;

- форменний одяг для водіїв.

"Місто завжди висуває додаткові умови для перевізників, - пояснює "Апострофу" Ігор Мойсеєнко, голова Асоціації перевізників Києва та Київської області. - Завжди прописувалися питання щодо валідаторів, GPS, фірмового одягу у водіїв. Тому екстра-прориву в цих стандартах немає".

Дайте нам гроші

Однак експерти вважають, що прописані у КМДА умови не є гарантією того, що вони будуть виконані.

"Це схоже на ситуацію, коли я раптом захотів собі "Мерс", а грошей у мене на нього немає, - коментує "Апострофу" експерт з питань транспорту Дмитро Беспалов. – Я собі напланував, який там у нього салон, двигун, але все це залишилось винятково в моїх фантазіях. Уже давно маршрутки повинні мати ці всі стандарти, ходити за графіком. Але що з того, якщо немає контролю, мотивації та ресурсів".

На практиці жоден із учасників конкурсу, зазвичай, не відповідає повному переліку цих вимог. У такому випадку з наявних перевізників обирається найкращий, і йому дається час, аби він доопрацював недоліки. Але це теж не значить, що він це зробить.

Причина, зазвичай, криється у відсутності фінансів на це, говорить Ігор Мойсеєнко.

"Якщо робити покращення, то або за рахунок міського бюджету, що буде чесно по відношенню до пасажирів, або все ж таки з їхніх кишень, - говорить голова Асоціації перевізників. – Ми ж не оновлюємося не тому, що нам не сказали. Ми би хотіли працювати на великих автобусах як "Київпастранс", але цей автобус коштує 280 тисяч євро. Цю інвестицію не повернути ні при 10, ні при 15 грн вартості проїзду. Такі автобуси дорожчі в експлуатації, вимагають більше пального, більш дорогі на них запчастини".

За словами Ігоря Мойсеєнка, умовам конкурсу більш-менш відповідають автобуси Ataman (завод "Черкаський автобус", - "Апостроф")".

"Ми купуємо їх уже чотири роки. Вони пристосовані для перевезення пасажирів з усіма фізичними можливостями, у них є 5 кнопок, що прописані в цих умовах, і пасажиромісткість більше 50 чоловік", - говорить голова Асоціації перевізників.

Щодо суперечок із водіями, то Ігор Мойсеєнко радить звертатися за телефоном 15-51. Це Міський контактний центр, що опрацює скаргу.

"Цей метод зазвичай доволі дієвий та ефективний", - підсумував голова Асоціації.

Що можна зробити вже зараз?

Щоб навести лад з транспортом у столиці, треба відмовитись від автобусів малої місткості взагалі, переконаний транспортний експерт і заступник Міністра фінансів Олександр Кава.

"Бо це не європейський вид транспорту для великих міст, - пояснює "Апострофу" Олександр Кава. - Європейський тренд – трамваї, тролейбуси, електробуси, в першу чергу, і вже потім дизельні автобуси, яких в Європі стає дедалі менше. У першу чергу міська влада мусила би піклуватись про збільшення кількості рухомого складу на муніципальному транспорті і так само займатись розвитком муніципальної мережі маршрутів, оскільки вона далека від потреб киян".

За словами Олександра Кави, у Києві на маршрути виходить близько 1100 одиниць муніципального транспорту, тоді як у Варшаві щодня виходить 2800 трамваїв, автобусів і електробусів. До того ж, трамваї у Варшаві багатосекційні, тобто за місткістю дорівнюють двом стандартним київським вагонам.